Рішення

від 28.10.2016 по справі 243/7924/16-ц

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2/243/3964/2016

справа № 243/7924/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2016 року

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Ільяшевич О.В.,

при секретареві Хміль О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов'янського міськрайонного суду Донецької області (вул. Добровольського, 2, м. Слов'янськ, Донецької області) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до ОСОБА_2 міської ради Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування. В обґрунтування своїх вимог, зазначив, що 22 липня 2014 року померла його бабуся - ОСОБА_3. Спадкоємці першої черги - його мати ОСОБА_4М та його рідна тітка ОСОБА_5 відмовилися від прийняття спадщини на його користь, про що подали відповідні заяви до нотаріальної контори. Позивач є спадкоємцем другої черги за законом після смерті бабусі. Після смерті бабусі залишилось спадкове майно, яке складається з житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами та земельної ділянки, площею 0,0895 га, кадастровий номер 1414100000:01:021:0576 для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташовані за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Південна, 10. Вказане майно, його бабуся отримала у спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_6, який помер 17 березня 2013 року, однак не оформила право власності на спадщину у встановленому законом порядку. Дідові позивача на праві приватної власності належав житловий будинок № 10 з відповідними господарськими та побутовими будовами та спорудами, розташований за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Південна: ? частина на підставі договору дарування, посвідченого нотаріусом Дружківської державної нотаріальної контори від 28 липня 1969 року за реєстровим № 3112, зареєстровано в КП «Бюро технічної інвентаризації» м. Слов'янська 30 липня 1969 року, ? частина на підставі свідоцтва про право особистої власності від 19 травня 1965 року, виданого виконкомом ОСОБА_2 міськради депутатів трудящих на підставі рішення №347-6 від 16 вересня 1964 року виконкому ОСОБА_2 міськради депутатів трудящих, зареєстровано в КП «Бюро технічної інвентаризації» м. Слов'янська 19 травня 1965 року та записано в реєстрову книгу за № 7570/6. Земельна ділянка, розташована за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Південна, № 10 належала його діду ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю № ІV-ДН № 170871, виданого ОСОБА_2 міською радою народних депутатів 26 листопада 2001 року. Нотаріус Першої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори ОСОБА_7 22 серпня 2016 року видала позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом на земель ну ділянку, що розташована за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Південна, № 10, площею 0,0895 га та на ? частину житлового будинку № 10 з відповідними господарськими та побутовими будовами та спорудами, розташована за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Південна. Однак, державним нотаріусом 22 серпня 2016 року було винесено постанову про відмову йому у видачі свідоцтва про право на спадщину на ? частину будинку та зазначила, що через відсутність оригіналів документів про право власності на спадкове майно на ім'я спадкодавця є неможливим оформлення його права на спадщину в нотаріальній конторі. Оригіналу свідоцтва про право особистої власності від 19 травня 1965 року, виданого виконкомом ОСОБА_2 міськради депутатів трудящих на підставі рішення №347-6 у позивача не має. З огляду на викладене, позивач позбавлений можливості захистити свої спадкові права іншим шляхом аніж як через звернення до суду, у зв'язку із чим і звернувся до суду із даним позовом та просив ухвалити рішення яким визнати за ним право власності в порядку спадкування на ? частку житлового будинку «А-1», загальною площею 90,6 кв.м., з відповідними господарськими та побутовими будівлями та спорудами: літня кухня «Б», сарай «В», вбиральня «Г», гараж «Д», навіс «Е», лазня «Ж», сарай «З», навіс «К», сарай «Л», водопровід «№1», огорода «№2», що розташовані за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Південна, № 10.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_8, яка діє на підставі договору про надання правової допомоги від 21 вересня 2016 року (а.с. 25), будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду справи, у судове засідання не з'явились. Позивачем та його представником суду надано заяви з проханням розгляд справи проводити у їх відсутності, позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, до судового засідання не з'явився, на адресу суду надано клопотання з проханням розгляд справи проводити без участі представника Ради, рішення винести на розсуд суду з урахуванням наявних у справі матеріалів.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.

Так, у судовому засіданні встановлено, що:

Відповідно свідоцтва про народження Серія: У-НО № 337466, позивач ОСОБА_1 народився 13 серпня 1982 року. Його батьками записані: ОСОБА_9 та ОСОБА_9 (дошлюбне прізвище ОСОБА_6) ОСОБА_10 (а.с.7).

Відповідно свідоцтва про народження Серія: І-АВ № 247822, мати позивача ОСОБА_9 (дошлюбне прізвище ОСОБА_6) ОСОБА_10 народилася 22 травня 1952 року. ЇЇ батьками записані:

ОСОБА_6 та ОСОБА_3 (а.с. 8).

ОСОБА_6 та ОСОБА_6 (дошлюбне прізвище Васильченко) ОСОБА_11, які являлися дідусем та бабусею позивача ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі з 11 серпня 1951 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження Серія: ЯТ № 415687 (а.с. 7).

Згідно із свідоцтвом про смерть ОСОБА_12: І-НО № 684267 виданого ВДРАЦС по м. Слов'янську реєстраційної служби ОСОБА_2 міськрайонного управління юстиції в Донецькій області, ОСОБА_6 помер у віці 86 років у місті Слов'янську Донецької області 17 березня 2013 року (а.с. 5).

Згідно із свідоцтвом про смерть ОСОБА_12: І-НО № 790339 виданого ВДРАЦС по м. Слов'янську реєстраційної служби ОСОБА_2 міськрайонного управління юстиції в Донецькій області, ОСОБА_3 померла у віці 83 років у місті Слов'янську Донецької області 22 липня 2014 року (а.с. 6).

Після смерті бабусі позивача - ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, яке складається з житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами та земельної ділянки, площею 0,0895 га, кадастровий номер 1414100000:01:021:0576 для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташовані за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Південна, 10. Вказане майно, бабуся отримала у спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_6, який помер 17 березня 2013 року, однак не оформила право власності на спадщину у встановленому законом порядку.

Доньки померлої бабусі позивача ОСОБА_1 являються спадкоємцями першої черги за законом - ОСОБА_13, яка є матір'ю позивача та ОСОБА_5, його рідна тітка відмовилися від прийняття спадщини на його користь, про що подали відповідні заяви до нотаріальної контори.

Позивач ОСОБА_1, відповідно до матеріалів спадкової справи, як спадкоємець п'ятої черги прийняв спадщину після смерті бабусі, у зв'язку з відмовою спадкоємців першої черги, дітей спадкодавця - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на його користь.

22 серпня 2016 року ОСОБА_1, отримав свідоцтва про право на спадщину за законом, виданих державним нотаріусом Першої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори ОСОБА_7 на 1/2 частину житлового будинку № 10 з відповідними господарськими та побутовими будовами та спорудами, розташована за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Південна та на земельну ділянку, що розташована за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Південна, № 10, площею 0,0895 га (а.с. 16-17).

Однак, державним нотаріусом 22 серпня 2016 року було винесено постанову про відмову йому у видачі свідоцтва про право на спадщину на ? частину будинку та зазначила, що через відсутність оригіналів документів про право власності на спадкове майно на ім'я спадкодавця є неможливим оформлення його права на спадщину в нотаріальній конторі.

Так, зі змісту постанови державного нотаріуса Першої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори ОСОБА_7, про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22 серпня 2016 року, за №2003/02-31, ОСОБА_1, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ? частину житлового будинку № 10 з відповідними господарськими та побутовими будовами та спорудами, розташована за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Південна, було відмовлено, у зв'язку із відсутністю документу на право власності вказаної частини житлового будинку з відповідними господарськими та побутовими будовами та спорудами (а.с. 19-20).

Відповідно до свідоцтва про право особистої власності від 19 травня 1965 року, виданого виконкомом ОСОБА_2 міськради депутатів трудящих на підставі рішення №347-6 від 16 вересня 1964 року виконкому ОСОБА_2 міськради депутатів трудящих ? частина житлового будинку № 10 з відповідними господарськими та побутовими будовами та спорудами, розташований за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Південна на праві приватної власності належить ОСОБА_6 (а.с.10-11).

Відповідно до договору дарування, посвідченого нотаріусом Дружківської державної нотаріальної контори від 28 липня 1969 року за реєстровим № 3112, ? частина житлового будинку № 10 з відповідними господарськими та побутовими будовами та спорудами, розташований за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Південна на праві приватної власності належала ОСОБА_6 (а.с. 12-13).

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю № ІV-ДН № 170871, виданого ОСОБА_2 міською радою народних депутатів 26 листопада 2001 року земельна ділянка, розташована за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Південна, № 10 належала ОСОБА_6 (а.с. 14-15).

Так, згідно із довідки КП «Бюро технічної інвентаризації» м. Слов'янська № 168-2/0.45/01 від 28 січня 2015 року, право власності на ? частину на підставі договору дарування, посвідченого нотаріусом Дружківської державної нотаріальної контори від 28 липня 1969 року за реєстровим № 3112, зареєстровано в КП «Бюро технічної інвентаризації» м. Слов'янська 30 липня 1969 року та ? частина на підставі свідоцтва про право особистої власності від 19 травня 1965 року, виданого виконкомом ОСОБА_2 міськради депутатів трудящих на підставі рішення №347-6 від 16 вересня 1964 року виконкому ОСОБА_2 міськради депутатів трудящих, зареєстровано в КП «Бюро технічної інвентаризації» м. Слов'янська 19 травня 1965 року та записано в реєстрову книгу за № 7570/6 зареєстроване за ОСОБА_6 (а.с. 21).

Відповідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №66695644 від 26 серпня 2016 року, право власності на земельну ділянку кадастровий номер1414100000:01:021:0576, площею 0,0895 га, що розташована за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Південна, 10 зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с. 18).

Наведене узгоджується із даними матеріалів спадкової справи: заведеної 20 січня 2015 року до майна померлої ОСОБА_3 за №22/2015 та зареєстрованої у спадковому реєстрі за №57006547.

Відповідно ст. ст. 1216,1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права спадкування, неприйняття ними спадщини, або відмови від її прийняття.

Згідно із ч.2 ст. 1274 ЦК України, спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Згідно із положеннями ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Для спадкоємця, що прийняв спадщину, виникають як майнові права, так і обов'язки. До майнових прав належить, зокрема, право власності.

Частина 1 ст. 55 Конституції України передбачає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені чи порушуються, створені чи створюються перешкоди для їх реалізації чи мають місце інші обмеження прав і свобод.

Згідно із ч. 1 ст. 64 Основного Закону, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України .

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України , одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦПК України, визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті у зв'язку з чим, на даний час, неможливо оформити право власності на спірний житловий будинок належний померлій, що дало б можливість позивачам отримати в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавця.

Відповідно ч. 1 п. 11 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника та ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

З урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно із роз'ясненнями, викладеними у п.6 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суди повинні мати на увазі, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набуття права власності. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об'єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об'єкт нерухомого майна.

При цьому, наприклад, спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Статтею 1297 ЦК України встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов'язку у виді втрати права на спадщину. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК).

Як встановлено у судовому засіданні і видно із матеріалів справи, позивач є спадкоємцем п'ятої черги за законом та єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3. Суд зазначає, що позивач отримав свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 на частину спадкового майна, яке ОСОБА_3 успадкувала після смерті ОСОБА_6, однак право на спадщину після смерті чоловіка не оформила та право власності за собою не зареєструвала.

Судом визнається, що позивач набув право власності на спадщину в цілому у тому числі на спірну частину будинку після смерті ОСОБА_3І.з часу прийняття спадщини. При цьому, слід зазначити, що відсутність реєстрації права власності на спадкове майно за ОСОБА_3 не стало підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, однак нотаріусом не визнано право власності позивача на частку у спадщині, у зв'язку із відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу про право власності на ? частку житлового будинку, виданого виконкомом ОСОБА_2 міської ради депутатів трудящих на підставі рішення № 347-6.

Аналіз досліджених у судовому засіданні доказів у своїй сукупності дозволяє дійти до висновку, що ОСОБА_6 на праві власності належала ? частка спірного будинку, а ОСОБА_3 за життя прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6, однак не отримала свідоцтво про право на спадщину. За таких обставин суд приходить до висновку, що до спадщини після смерті ОСОБА_3 входила також і спірна ? частка будинку №10, розташованого по вул. Південній у м. Слов'янську Донецької області. Позивач, прийнявши спадщину після смерті ОСОБА_3, набув право власності на спірну ? частку будинку. Зважаючи на те, що право власності позивача на ? частку будинку №10, розташованого по вул. Південній у м. Слов'янську Донецької області, не визнається у зв'язку із відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу, однак у судовому засіданні достовірно встановлено таке його право власності на спірне майно, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 25, 328, 373, 374, 392, 1216 - 1218, 1220, 1221, 1222, 1223, ч.3 ст.1268, ст. 1269, ч.1 ст. 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 а, право власності на ? частку житлового будинку «А-1», загальною площею 90,6 кв.м., з відповідними господарськими та побутовими будівлями та спорудами: літня кухня «Б», сарай «В», вбиральня «Г», гараж «Д», навіс «Е», лазня «Ж», сарай «З», навіс «К», сарай «Л», водопровід «№1», огорода «№2», що розташовані за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Південна, № 10.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Повний текст рішення виготовлений 02 листопада 2016 року.

Головуючий - суддя: О.В. Ільяшевич