Постанова

від 31.10.2016 по справі 816/1785/16

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/1785/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Новосанжарського селищного комбінату комунальних підприємств до Новосанжарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, третя особа: Новосанжарська селищна рада Новосанжарського району Полтавської області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

10 жовтня 2016 року Новосанжарський селищний комбінат комунальних підприємств (надалі - позивач, Новосанжарський СККП) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новосанжарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (надалі - відповідач, Новосанжарський РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області), третя особа: Новосанжарська селищна рада Новосанжарського району Полтавської області (надалі - третя особа, Новосанжарська селищна рада) просили:

- визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Новосанжарського районного відділу ДВС ОСОБА_2 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23 вересня 2016 року ВП № 52018166;

- зобов'язати державного виконавця Новосанжарського районного відділу ДВС ОСОБА_2 вжити заходи щодо зняття арешту на майно.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на незгоду з винесеною постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, в якій державним виконавцем постановлено накласти арешт та все рухоме та нерухоме майно боржника - Новосанжарський СККП за невиконання вимоги Полтавської ОДПІ № Ю-274-25. Вказували, що під час проведення виконавчих дій державним виконавцем порушено порядок звернення стягнення за виконавчими документами відповідно до вимог статті 52 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець мав переконатися у відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, а вже потім вирішувати питання про накладення арешту на майно.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на правомірність оскаржуваної постанови.

Третя особа в судове засідання явку свого уповноваженого представника не забезпечила, надіслала клопотання, в якому справу просила розглядати за відсутності представника, при цьому позов підтримала в повному обсязі та наполягала на його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Правовідносини з приводу примусового виконання рішень інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу врегульовані нормами Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606 - XIV (надалі - Закон № 606-XIV, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої ст. 17 Закону № 606-XIV, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно пункту 8 частини другої статті 17 Закону № 606-XIV підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу. На підставі ст. 22 вказаного Закону такі виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом одного року.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця Новосанжарського РВ ДВС ГТУЮ в Полтавській області від 22.08.2016 ВП № 52018166 відкрито виконавче провадження з примусового виконання вимоги Полтавської ОДПІ від 08.07.2016 № Ю-274-25 про стягнення з Новосанжарського СККП боргу зі сплати єдиного внеску в сумі 373 125,59 грн, ВП № 52018166 (а.с. 28).

Вказаною постановою боржнику надано строк для самостійного виконання вимоги в термін до 29.08.2016 (а.с. 30).

Одночасно з відкриттям виконавчого провадження державним виконавцем направлено запити до Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області, відділу Держгеокадастру в Новосанжарському районі, Територіального сервісного центру 5346 з вимогою надати інформацію про наявність рухомого та нерухомого майна, земельних ділянок, земельних паїв, с/г техніки та поточних рахунків, що зареєстровані за Новосанжарським СККП (а.с. 33).

Також, в ході вчинення дій щодо пошуку зареєстрованого за Новосанжарським СККП майна, державним виконавцем 25.08.2016 отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо позивача, згідно якої за останнім нерухомого майна не зареєстровано (а.с. 34).

26.08.2016 державним виконавцем отримано відповідь на запит до органів державної податкової служби, щодо наявності у Новосанжарського СККП розрахункових рахунків (а.с. 35).

У зв'язку з невиконанням у встановлений строк виконавчого документу, державним виконавцем 23.09.2016 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 52018166, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника у межах суми звернення стягнення 410488,14 грн, заборонено здйснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику (а.с. 8).

На підставі вищевказаної постанови державним реєстратором до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис про заборону Новосанжарському СККП відчужувати все рухоме майно (а.с. 70).

Не погоджуючись з винесеною постановою, вважаючи, що державним виконавцем накладено арешт на все майно боржника та оголошено заборону на його відчуження в порушення порядку звернення стягнення, Новосанжарський СККП звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові, суд виходить із наступного.

Відповідно до пунктів 1, 5, 6 частини третьої статті 11 Закону № 606-XIV державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно п. 4.1.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови), розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, державний виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до частини другої статті 57 Закону.

Як визначено в частині другій статті 57 Закону № 606-XIV арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Тобто вищевказаними нормами не визначено обов'язку для державного виконавця накладати арешт на майно виключно шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. При цьому, процедура звернення стягнення спочатку на кошти, а вже потім на майно чітко передбачена Законом № 606-XIV.

Так, згідно частин другої, п'ятої, четвертої статті 52 Закону № 606-XIV стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей , достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно , за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення.

Відтак законодавством чітко передбачено черговість вчинюваних державним виконавцем дій зі звернення стягнення: спочатку на кошти боржника, а у випадку їх відсутності - на належне боржнику інше майно.

Матеріалами справи та поясненнями державного виконавця в судовому засіданні підтверджено, що останнім на момент винесення оскаржуваної постанови про арешт майна позивача не здійснювалися заходи щодо перевірки наявності коштів на рахунках Новосанжарського СККП, хоча інформація про наявність рахунків була надана у розпорядження виконавця з органів державної податкової служби на виконання його запиту ще 26.08.2016 (а.с. 35).

Державний виконавець, маючи в матеріалах виконавчого провадження відповідь органів державної податкової служби від 26.08.2016 про наявні у Новосанжарського СККП розрахункові рахунки, в порушення порядку звернення стягнення на майно своєчасно не здійснив заходів щодо перевірки наявних у боржника рахунків, на які першочергово звертається стягнення. Лише 26.09.2016, тобто вже після винесення оскаржуваної постанови, державний виконавець виніс постанову про арешт коштів (а.с. 44) та направив до банківських установ платіжні доручення.

Як пояснив представник відповідача, ним не було розпочато процедуру звернення стягнення на кошти, оскільки 02.09.2016 до відділу ДВС надійшов лист директора боржника із проханням не накладати арешт на рахунки підприємства та майно, що використовується у виробничій діяльності з метою уникнення блокування роботи комунального підприємства. Для гарантування та забезпечення виконання вимоги Полтавської ОДПІ надано перелік майна (транспортних засобів), яке не використовується у виробничій діяльності підприємства, та на яке може бути накладено арешт в межах суми стягнення (а.с. 42).

Разом з тим, жодних заходів зі стягнення заборгованості за рахунок коштів боржника з моменту отримання вищевказаного листа боржника державний виконавець не здійснив, а 23.09.2016 виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

При цьому, відповідачем не надано доказів, що державним виконавцем вживалися будь-які заходи на момент винесення цієї постанови щодо встановлення наявності майна у Новосанжарського СККП, на яке можливо було б звернути стягнення за виконавчим документом.

Як зазначив представник відповідача, при винесенні постанови про накладення арешту на майно, ним враховано опубліковані на сайті Новосанжарської селищної ради рішення № 11 від 15.09.2016 (а.с. 80-83) про надання Новосанжарському СККП дозволу на списання комунального майна та передання на баланс Новосанжарської селищної ради майна Новосанжарського СККП (перелік майна додається) та рішення № 13 від 15.09.2016 про надання Новосанжарською селищною радою згоди на порушення справи про банкрутство щодо Новосанжарського СККП (а.с. 79).

Представник позивача також пояснив, що передане майно не належало Новосанжарському СККП, а було ввірено йому на праві господарського відання.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, державний виконавець перевищив надані йому повноваження щодо порядку звернення стягнення на майно боржника, порушивши черговість порядку звернення стягнення на майно, у зв'язку з чим оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання державного виконавця Новосанжарського РВ ДВС ГТУЮ в Полтавській області вжити заходів щодо зняття арешту на майно суд вказує наступне.

Закон № 606 не покладає обов'язку на державного виконавця вживати якісь додаткові дії або виносити постанови про зняття арешту. При цьому, в рамках даного провадження судом надавалася правова оцінка правомірності оскаржуваної постанови державного виконавця ВП № 52018166 від 23.09.2016 про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження. Тому визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови суд вважає належним та достатнім способом захисту позивача.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Новосанжарського селищного комбінату комунальних підприємств до Новосанжарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, третя особа: Новосанжарська селищна рада Новосанжарського району Полтавської області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Новосанжарського районного відділу ДВС ОСОБА_2 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23 вересня 2016 року ВП № 52018166.

Стягнути на користь Новосанжарського селищного комбінату комунальних підприємств (код ЄДРПОУ 31937812) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 грн (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Новосанжарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (код ЄДРПОУ 34171338).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі.

Повний текст постанови складено 04 листопада 2016 року.

Суддя Л.О. Єресько