Постанова

від 15.08.2016 по справі 804/3426/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2016 р. Справа № 804/3426/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Турлакової Н.В. , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Пром" про стягнення заборгованості , -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Пром", в якому просить стягнути з відповідача суму податкового боргу у розмірі 223735 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області як платник податків та має податковий борг по податку на додану вартість в розмірі 223735 грн., який на день звернення до суду залишається не сплаченим.

Згідно п.4 ч.1 ст.183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Ухвалою суду від 09.06.2016р. відповідно до ст.183-2 КАС України справу призначено до розгляду у скороченому провадженні на підставі наявних в справі доказів, за відсутності сторін, копія якої була направлена сторонам та отримана позивачем 21.06.2016р., від відповідача на адресу суду повернувся конверт із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

У визначений ст.183-2 КАС України термін відповідачем не було подано письмових заперечень на позов чи доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Пром" зареєстроване 26.02.2015р. та перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області як платник податків, зборів та обов'язкових платежів.

Відповідачем до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області були подані податкові декларації з податку на додану вартість, копії яких наявні в матеріалах справи., в яких зазначалися суми самостійно визначених грошових зобов'язань:

-податкова декларація від 22.06.2015р., в якій самостійно визначене грошове зобов'язання зі сплати ПДВ складає 222995 грн.;

-податкова декларація від 20.08.2015р., в якій самостійно визначене грошове зобов'язання зі сплати ПДВ в складає 740 грн.

На підставі ст.59 Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області відповідачу сформовано податкову вимогу від 03.07.2015 року № 8348-23 на суму 222995 грн., яка була направлена на адресу відповідача. На адресу податкового органу повернувся конверт, копія якого міститься в матеріалах справи із відміткою поштового відділення: « за закінченням терміну зберігання».

Доказів оскарження в адміністративному чи судовому порядку вимоги відповідачем не надано.

Таким чином податковий борг Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Пром" по податку на додану вартість становить 223735 грн., що підтверджується Довідкою про стан розрахунку з бюджетом.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктами 9.1.1. та 9.1.3. передбачено, що податок на додану вартість і податок на прибуток належать до загальнодержавних податків.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно вимог п.15.1. ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно із п. п. 16.1.4 іі.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 20.1.19. п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 36 ПК України встановлено податковий обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок платника податків виникає за кожним податком та збором.

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подасться платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якою здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми, доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (ст. 46 ПК України).

Згідно з п. 49.2. ст. 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до п. 49.18 ст. 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: - календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; - календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за. останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), таз інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків у відповідності із п. 87.2 ст. 87 ПК України, є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 87.9. ст. 87 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п.95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п. п. 95.4 ст.95 Податкового кодексу орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи викладене, суд вважає, що факт порушення відповідачем вимог податкового законодавства України доведений.

Таким чином, на підставі викладеного, з урахуванням відсутності заперечень та доказів оскарження, оскільки відповідач не сплатив в установлені строки заборгованість з податку на додану вартість, суд доходить висновку, що позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Пром" про стягнення заборгованості підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Пром" про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Пром" (ЄДРПОУ 39662238) з рахунків у банках, що обслуговують платника податків на користь державного бюджету податковий борг з податку на додану вартість у сумі 223735 грн. (двісті двадцять три гривні сімсот тридцять п'ять гривень).

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя ОСОБА_1