Рішення

від 25.10.2016 по справі 753/23641/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Музичко С.Г.

при секретарі Ігнатьєву Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 травня 2016 року по цивільній справі за позовом Первинної профспілкової організації Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва» до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва» про стягнення заборгованості із перерахування членських профспілкових внесків та за зустрічним позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва» до Первинної профспілкової організації Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва» про визнання незаконним рішення профкому від 17 червня 2015р.,

встановила:

у грудні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 52 609,45грн. членських внесків, 919,41грн. інфляційних втрат, 864,81грн. 3% річних, пеню у сумі 15 508,99грн.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що у порушення вимог діючого законодавства та умов колективного договору відповідач не перерахував членські внески працівників за квітень 2015р., а тому повинен їх сплатити з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України та пені, поняття якої визначено у Податковому Кодексі України.

У лютому 2016р. відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання незаконним проведення 17 червня 2015р. засідання профспілкового комітету та визнання незаконним рішення про перейменування та перереєстрацію первинної профспілкової організації, посилаючись на те, що вказані дії були вчинені з порушенням норм діючого законодавства.

Рішенням суду від 20 травня 2016р. первісний позов задоволено, у зустрічному позові відмовлено.

№ апеляційного провадження: № 22-ц/796/9372/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Комаренцева Л.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Рейнарт І.М. У поданій апеляційній скарзі Комунальне підприємство «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічних позовних вимог.

Відповідач посилається на неповно з'ясовані судом обставини справи, неналежну оцінку наданим доказам та неправильне застосування судом норм матеріального права.

- 2 -

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача, які підтримали апеляційну скаргу, пояснення представників позивача, які просили залишити рішення суду без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що Первинна профспілкова організація Комунального підприємства «Управління житлового господарства Дарницького району м. Києва» створена 31 січня 2002р. та зареєстрована, як юридична особа, код ЄДРПОУ 26167281, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 13 травня 2010р.

Рішенням профспілкового комітету КП «УЖГ» Дарницького району від 22 жовтня 2012р. змінено назву первинної профспілкової організації на первинну профспілкову організацію Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва», про що були внесені зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Рішенням профспілкового комітету, яке оформлено протоколом № 10 від 17 червня 2015р., на виконання рішення Київської міської ради № 270/270 від 9 жовтня 2014р. та постанови президії Київської міської профспілки працівників житлово-комунального господарства та сфери послуг № 2 від 26 лютого 2015р., змінено назву первинної профспілкової організації на первинна профспілкова організація комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва», про що внесені зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У червні 2013 між Комунальним підприємством «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва» і профспілковим комітетом працівників підприємства на підставі Закону України «Про колективні договори і угоди» підписаний колективний договір на 2013-2916р.

Згідно пункту 2.7.3. колективного договору адміністрація підприємства зобов'язалася перераховувати в триденний строк після виплати заробітної плати на розрахунковий рахунок профкому належні, згідно діючого Статуту профспілки, внески безготівковим порядком через бухгалтерію підприємства.

8 червня 2015р. позивачем на ім'я директора КП «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва» направлена претензія щодо порушення строків перерахування профспілкових внесків у сумі 94 225,88грн.

15 липня 2015р. відповідачем на рахунок позивача перераховані профвнески за березень 2015р. у сумі 41 616,43грн. Проте, внески за квітень 2015р. перераховані не були.

Задовольняючи позовні вимоги за первісним позовом, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання по перерахуванню профспілкових внесків, які були утриманні із заробітних плат працівників відповідача, нарахованих за квітень 2015р.

Колегія суддів вважає, що даний висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та ґрунтується на нормах матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» члени виборних органів профспілок, об'єднань профспілок, а також повноважні представники цих органів мають право, зокрема, вимагати і одержувати від роботодавця, іншої посадової особи відповідні документи, відомості та пояснення, що стосуються умов праці, виконання колективних договорів та угод, додержання законодавства про працю та соціально-економічних прав працівників.

Згідно частин 3 та 4 статті 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» за наявності письмових заяв працівників, які є членами профспілки, роботодавець щомісячно і безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок профспілки

- 3 -

членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в терміни, визначені цим договором. Роботодавець не має права затримувати перерахування зазначених коштів. Спори, пов'язані з невиконанням роботодавцем цих обов'язків, розглядаються в судовому порядку.

Аналогічне положення міститься у частині 3 статті 249 КЗпП України, а відповідно до пункту 2.7.3. колективного договору адміністрація підприємства зобов'язалася перераховувати внески в триденний строк після виплати заробітної плати.

Під час судового розгляду відповідач не заперечував, що не перерахував профспілковій організації внески за квітень 2015р.

При цьому, посилання відповідача на вихід працівників з профспілки з 1 травня 2015р. не є підставою для неперерахування внесків за квітень 2015р.

Враховуючи, що у відповіді на претензію позивача від 8 червня 2015р. відповідач не висловив заперечення проти розміру внесків, які були зазначені позивачем за травень 2015р., колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність стягнути зазначену позивачем суму з відповідача.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що позивачем не було надано належних доказів у підтвердження розміру внесків за квітень 2015р., на думку колегії суддів, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 3 статті 27 ЦПК України визначено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

За змістом ч. 3 ст. 249 КЗпП України саме роботодавець утримує із заробітної плати працівників, які є членами профспілки та подали відповідні заяви, членські профспілкові внески, а відтак, саме відповідач має достовірну інформацію стосовно розміру внесків, які були стягнені із заробітної плати працівників Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва», нарахованої за квітень 2015р., та виплаченої у травні 2015р.

Проте, відповідач не надав таку інформацію ні позивачу, чим порушив вимоги ст. 40 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ні суду під час судового розгляду, що свідчить про недобросовісну поведінку відповідача, як сторони у цивільному процесі.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Отже, відповідач повинен був надати докази, які б спростували твердження позивача про розмір профспілкових внесків за квітень 2015р., які не були перераховані відповідачем.

Однак, таких доказів відповідачем надано не було, а тому колегія суддів вважає, що відповідачем не було належним чином спростовано твердження позивача про розмір профспілкових внесків, які були стягнуті із заробітної плати працівників відповідача у квітні 2015р. і підлягали перерахуванню позивачу.

Разом з тим, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про безпідставне застосування судом першої інстанції ст. 625 ЦК України до правовідносин сторін та стягнення пені.

Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового

- 4 -

зобов'язання.

За частиною другою вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз частини другої статті 625 ЦК України дає підстави для висновку, що відповідальність за порушення грошового зобов'язання, встановлена статтею 625 ЦК України, передбачає насамперед наявність договірних правовідносин, тобто положення зазначеної статті поширюються на порушення грошового зобов'язання.

При цьому частина п'ята статті 11 ЦК України, в якій йдеться про те, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду, не дає підстав для застосування положень статті 625 ЦК України у разі наявності між сторонами правовідносин, які регулюються нормами трудового законодавства.

Позивач звернувся до суду з даним позовом на захист трудових прав працівників, які є членами профспілки та сплачують профспілкові внески, які відповідач неправомірно не перераховує профспілковій організації, ці правовідносини є трудовими, тому підстав для застосування ст. 625 ЦК України при стягненні розміру утриманих та не перерахованих профспілкових внесків не має.

Також відсутні правові підстави для стягнення з відповідача неустойки, так як між сторонами не існують господарські правовідносини, а сплата неустойки не передбачена ні нормами трудового законодавства, ні нормами Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ні умовами колективного договору.

За таких обставин, суд першої інстанції не мав правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми інфляції, 3% річних та пені.

Так як судом першої інстанції при вирішенні зазначених позовних вимог неправильно застосовані норми матеріального права, рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Перевіряючи законність рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 2 ст. 123 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або ГПК України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

- 5 -

Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого судочинства.

Зустрічний позов Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» не випливає із трудових правовідносин, пред'явлений до Первинної профспілкової організації Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва», яка є юридичної особою, а тому він не може розглядатися у порядку цивільного судочинства.

Прийнявши до спільного розгляду з первісним позовом, який подано первинною профспілковою організацією на захист трудових прав працівників, зустрічний позов Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва», суд першої інстанції не врахував вказані норми процесуального права та роз'яснення Верховного Суду України та не звернув увагу на те, що за зустрічним позовом спір виник між двома юридичними особами і він не ґрунтується на нормах трудового законодавства, а відтак не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Враховуючи, що при вирішенні зустрічного позову суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, відповідно ч. 3 ст. 309 ЦПК України колегія суддів скасовує рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та на підставі ч. 1 ст. 205 і ч. 1 ст. 310 ЦПК України закриває провадження у справі за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 310, 313-314, 316-317 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

апеляційну скаргу Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 травня 2016 року в частині задоволення позовних вимог Первинної профспілкової організації Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва» про стягнення суми індексу інфляції, 3% річних та пені скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 травня 2016 року в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог скасувати та провадження за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва» до Первинної профспілкової організації Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва» про визнання незаконним рішення профкому від 17 червня 2015р. закрити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом

двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: