Постанова

від 04.11.2016 по справі 815/4717/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4717/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бутенко А.В.,

за участю секретаря Філімоненко А.О.,

за участю сторін:

представників Позивача - ОСОБА_1М.(за посадою), ОСОБА_2В.(за довіреністю),

представників Відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4.(за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства В«Універсальна буксирна компаніяВ» до Одеської митниці ДФС України про визнання протиправною та скасування картки відмови № 500040605/2016/00043 від 08.09.2016 року, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Дочірнього підприємства В«Універсальна буксирна компаніяВ» до Одеської митниці ДФС України про визнання протиправною та скасування картки відмови в митному оформленні № 500040605/2016/00043 від 08.09.2016 року, зобов’язання Одеську митницю Державної фіскальної служби України зарахувати суми митних платежів, а саме: ввізне мито в сумі 110150,10 гривень та податок на додану вартість в сумі 462630,44 гривень, що були сплачені 06.06.2008 року при поміщенні буксиру «Юпітер» (IMO 8027157) в митний режим тимчасового ввезення за митною декларацією №500040624/8/000196 від 07.06.2008 року, в рахунок оплати митних платежів з оформлення (заміни) митного режиму тимчасового ввезення буксиру «Юпітер» (IMO 8027157).

31.10.2016 року позивач надав до суду письмову заяву про відкликання адміністративного позову в частині зобов’язання Одеську митницю Державної фіскальної служби України (Код ЄДРПОУ39441717) зарахувати суми митних платежів, а саме: ввізне мито в сумі 110150,10 гривень та податок на додану вартість в сумі 462630,44 гривень, що були сплачені 06.06.2008 року при поміщенні буксиру «Юпітер» (IMO 8027157)в митний режим тимчасового ввезення за митною декларацією №500040624/8/000196 від 07.06.2008 року, в рахунок оплати митних платежів з оформлення (заміни) митного режиму тимчасового ввезення буксиру «Юпітер» (IMO 8027157).

В судовому засіданні 04.11.2016 року адміністративний позов в цій частині залишено без розгляду. Щодо іншої частини позову представники позивача його підтримали з підстав, викладених в позовній заяві (а.с. 116), та письмових поясненнях (а.с.106-110), зазначивши, що картка відмови а прийнятті митної декларації від 08.09.2016 року №500040605/2016/00043 є неправомірною, тому підлягає скасуванню.

Представники відповідача щодо задоволення адміністративного позову заперечували у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с. 64-68), зазначивши, що позивачем не були виконані вимоги ст. 106 Митного кодексу України щодо сплати платежів у випадку тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, тому Одеська митниця ДФС під час прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення від 08.09.2016 року №500040605/2016/00044 діяла у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах компетенції, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані письмові докази, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У червні 2008 року ТОВ В«СБК В«НОВОФЛОТВ» (ЄДРПОУ 35321496) було ввезено на митну територію України та оформлено у митний режим тимчасового ввезення за митною декларацією №500040624/8/000196 від 07.06.2008 року буксир «Юпітер» (IMO 8027157) (а.с. 11).

Правовою підставою для оформлення вищезазначеного буксиру у митний режим тимчасового ввезення став договір Бербоут-чартеру № В1/08 від 31.03.2008 року (а.с. 11), укладений між Судновласником - компанією «HENFORD LOGISTICS LIMITED» (Гонконг) та Фрахтувальником - ТОВ В«СБК В«НОВОФЛОТВ» (Україна). 21.11.2014 року Бербоут-чартер № В1/08 від 31.03.2008 року було припинено достроково за згодою сторін згідно з додатковою угодою від цієї ж дати (а.с. 14).

01.04.2015 року між компанією «HENFORD LOGISTICS LIMITED» та Державним підприємством В«Універсальна буксирна компаніяВ» (код ЄДРПОУ 39537372) (далі - ДП В«УБКВ» ) був укладений інший договір бербоут-чартеру (а.с.15), який з організаційних питань припинений та того ж дня укладений новий договір(а.с.16).

17.04.2015 року ТОВ В«СБК В«НОВОФЛОТВ» звернулось до Одеської митниці ДФС з заявою (вих. № 003 від 17.04.2015) про передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення відносно буксиру «Юпітер» (IMO 8027157) на користь ДП В«УБКВ» (а.с. 14) та про внесення змін до митної декларації №500040624/8/000196 від 07.06.2008 року шляхом оформлення аркушу коригування щодо заміни декларанта.

27.04.2015 року Одеська митниця ДФС надала згоду на передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення відносно буксиру «Юпітер» (IMO 8027157) на користь ДП В«УБКВ» без внесення змін до митної декларації. До заяви додавався договір бербоут-чартеру між компаніями «HENFORD LOGISTICS LIMITED» та ДП В«Універсальна буксирна компаніяВ» , тобто своєю згодою митниця визнала факт заміни сторін у договорі.

Відповідно до ст. 20 Кодексу торговельного мореплавства України, ДП В«УБКВ» експлуатує судно від свого імені на законних підставах, тобто є судновласником цього буксиру.

20.05.2015 року ДП В«УБКВ» , як особа, відповідальна за дотримання митного режиму тимчасового ввезення, звернулось Одеської митниці ДФС із заявою про внесення змін у митну декларацію в зв’язку із зміною судновласника, та отримала відповідь від 27.05.2016 року, що згідно з п.2 ст.269 МК України, внесення змін до декларації допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом 3 років з дня завершення митного оформлення.

В зв’язку з експлуатацією, ремонтом буксиру «Юпітер» (IMO 8027157), у ДП В«УБКВ» виникла необхідність в отриманні кредиту. В документах для оформлення кредиту була надана митна декларація від 07.06.2008 року. Банк відмовив в наданні кредиту на підставі того, що в митній декларації при оформлені митного режиму тимчасового ввозу буксиру «Юпітер» (IMO 8027157) судновласником зазначено ТОВ В«СБК В«НОВОФЛОТВ» .

З метою зміни назви декларанта у митній декларації від 07.06.2008 року, з урахуванням отриманої відповіді, ДП «УБК» звернулось до підрозділу відповідача із заявою про поміщення буксиру в митний режим тимчасового ввезення та подало митну декларацію, в якій декларантом зазначено ДП В«УБКВ» , вважаючи, що у даному випадку фактично відбувається заміна одного режиму тимчасового ввезення на повністю ідентичний на тих самих умовах та при тих самих обставинах, з врахуванням заміни сторін у договорі.

08.09.2016 року, за результатами перевірки митної декларації №500040605/2016/004671, а також інших документів, наданих відповідно до МК України, позивачу відмовлено в поміщенні буксиру «Юпітер» (IMO 8027157) у митний режим тимчасового ввезення (Картка відмови в прийнятті митної декларації № 500040605/2016/00043) з тієї причини, що відповідно до ст. 103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами. У митному оформленні відмовлено в зв'язку з ненарахуванням та несплатою митних платежів та запропоновано Позивачу подати нову ВМД з вірним заповненням графи 47.

Суд вважає таке рішення протиправним виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 70 МК України , з метою застосування законодавства України з питань державної митної справи запроваджуються такі митні режими: 1) імпорт (випуск для вільного обігу); 2) реімпорт; 3) експорт (остаточне вивезення); 4) реекспорт; 5) транзит; 6) тимчасове ввезення; 7) тимчасове вивезення; 8) митний склад; 9) вільна митна зона; 10) безмитна торгівля; 11) переробка на митній території; 12) переробка за межами митної території; 13) знищення або руйнування; 14) відмова на користь держави. Митні режими встановлюються виключно цим Кодексом.

Згідно з ч.1. ст. 104 МК України, митний режим тимчасового ввезення може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим, який передбачає їх перебування під митним контролем.

Митний кодекс України не містить норм, які б забороняли або вказували на неможливість поміщення товару, що знаходиться під митним контролем в митному режимі тимчасового ввезення знову в митний режим тимчасового ввезення.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 В«Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документаВ» , в графі 47 митної декларації треба зазначити митні платежі, які підлягали б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розраховані на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.

Проте усі митні платежі вже були сплачені при поміщенні судна у режим тимчасового ввезення 07.06.2008 року, на підставі Закону України « Про єдиний митний тариф», який діяв до набрання чинності МК України від 13.02.2012 року, були нараховані митним органом та сплачені у повному обсязі одним платежем, а саме: повна ставка мита та ПДВ без умовно часткового звільнення від оподаткування. Тому у графі 47 В«Нарахування платежівВ» , у п'ятій колонці В«Спосіб платежуВ» Позивачем зазначено код В« 06В» , що означає звільнення від оподаткування.

Як зазначено в ст. 8 В«Конвенції про тимчасове ввезенняВ» , до якої приєднана Україна, та яка набула чинності 22.09.2004 року, кожна з Договірних Сторін може на запит дозволити передачу права на тимчасове ввезення будь-якій іншій особі, якщо остання відповідає умовам, визначеним у цій Конвенції, та бере на себе обов'язки першого користувача правом на тимчасове ввезення. Таким чином Конвенцією передбачена передача права на тимчасове ввезення.

Відповідно до п. 5 ст. 106 МК України, загальна сума митних платежів, яка підлягає сплаті за час перебування товарів у митному режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, не повинна перевищувати суми, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.

Отже, сплачені митні платежі не повинні перевищувати суми, яка підлягала б сплаті у разі випуску цього товару у вільний обіг на митній території України.

Митні платежі, у розумінні Податкового кодексу України - податки, що відповідно до цього Кодексу або митного законодавства справляються під час переміщення або у зв’язку з переміщенням товарів через митний кордон України та контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Як зазначено у ст. 22 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є товари, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Отже, митні платежі, що підлягають сплаті за час перебування товару у митному режимі тимчасового ввезення сплачуються виключно за товар, а не за поміщення товару в митний режим.

Оформлення митного режиму з обов’язком сплати митних платежів виникає тільки щодо товару на момент його надходження (поміщення) на митну територію України. Усі подальші оформлення товару (при поміщенні в інший митний режим) повинні відбуватися з урахуванням раніш сплачених сум.

Згідно з п. 7 ст.106 МК України у разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі митні платежі сплачуються в обсязі, передбаченому законом для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами.

У Митному кодексі від 11.07.2002 року, який діяв на час митного оформлення буксиру, митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування не був передбачений.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 289 МК України, обов’язок зі сплати митних платежів виникає у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України. Ввезення буксиру «Юпітер» (IMO 8027157) на митну територію України, фактично відбулося в червні 2008 року.

Обов’язок сплати митних платежів виник при надходженні буксиру «Юпітер» (IMO 8027157) на митну територію України і оформленні митного режиму та був виконаний в повному обсязі шляхом сплати відповідних платежів. На момент митного оформлення буксиру у митний режим тимчасовго ввезення нарахування здійснено без умовно часткового звільнення від оподаткування.

Митний платіж був сплачений на початку червня 2008 року одноразово та в повному обсязі в сумі, яка б підлягала сплаті при випуску буксиру «Юпітер» (IMO 8027157) у вільний обіг на митній території України на дату поміщення у митний режим тимчасового ввезення. Відтак, судом встановлено, що декларант, сплативши в повному обсязі суми податкових зобов'язань, виконав податковий обов'язок у розумінні ст. 38 Податкового кодексу України.

Товар, який знаходиться в митному режимі тимчасового ввезення з 2008 року та товар, що оформляється в митний режим тимчасового ввезення не змінений.

Буксир «Юпітер» (IMO 8027157), з моменту поміщення в митний режим тимчасового ввезення (2008 рік) та по теперішній час не вивозився за межі митної території України.

27.04.2015 року Одеська митниця ДФС надала згоду на передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення відносно буксиру В«ЮпітерВ» на користь ДП В«УБКВ» без внесення змін до митної декларації.

На теперішній час декларантом (відповідальною особою за дотримання митного режиму) буксиру «Юпітер» (IMO 8027157) є ДП В«УБКВ» .

Відповідачем визнано правомірність заміни відповідальної особи за дотримання митного режиму, та сплату в повному обсязі митних платежів (ввізне мито та ПДВ) відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, всі права та обов’язки в зв’язку з передачею права використання митного режиму перейшло до ДП В«УБКВ» з урахуванням раніше сплачених платежів при переміщені товару через митний кордон України, що позбавляє його обов’язку повторної сплати митних платежів.

Згідно ст.ст.10, 11 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними, а вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищезазначені норми законодавства та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а картку відмови в прийнятті митної декларації №500040605/2016/00043 від 08.09.2016 належить скасувати.

Питання про стягнення на користь позивача сплаченого при зверненні до адміністративного суду судового збору вирішується судом відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 20.10.2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 159 - 163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Універсальна буксирна компанія» до Одеської митниці ДФС - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС України № 500040605/2016/00043 від 08.09.2016 року.

Стягнути на користь Державного підприємства «Універсальна буксирна компанія» (код ЄДРПОУ 39537372, адреса: 67570, Одеська обл., Комінтернівський р-н, смт. Чорноморське, вул. Гвардійська, 19) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717) судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови підписано суддею 04.11.2016 року.

Суддя Бутенко А.В.

.