Постанова

від 24.04.2007 по справі 8/196ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/196ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24.04.07                                                                                 Справа № 8/196ад.

Суддя  господарського суду Луганської області  Середа А.П.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції, м.Сватове Луганської області

до Селянського фермерського господарства «Урожайне», село Нижня Дуванка Сватівського району Луганської області, -

про стягнення  173250  грн.  44 коп.,

при секретарі судових засідань  Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Касєнкова І.О. –начальник юридичного відділу, - довіреність №32 від 23.04.07 року;

від відповідача – Руденко Т.В. –головний бухгалтер, - довіреність №2 від 24.04.07 року,-   

встановив:

           суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості з податку на доходи фізичних осіб (далі –ПДФО) у сумі 173250 грн. 44 коп., який у нього мається станом на 15.12.06 року за період з 01.02.2005 року по 30.06.2006 року.

          Згідно ст. 111 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАСУ) попереднє судове засідання призначене та фактично відбулося 24.04.07 року, за участю представників сторін.

          Представники сторін, керуючись частиною 3 ст. 121 КАСУ, звернулися до суду з клопотанням про розгляд справи у тому ж судовому засіданні.

          Враховуючи, що це клопотання відповідає вимогам ч. 3 ст.121 КАСУ,   судом його задоволено.

          Представники сторін звернулися до суду з клопотанням про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст. 41 та пункту 2-1 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення КАСУ, а тому його задоволено судом.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача позов визнав у повному обсязі, про що також зазначив у своєму відзиві на нього (вих. №б/н від 24.04.07 року).

Він також звернувся до суду з заявою (вих. №б/н від 24.04.07 року), в якій просить  надати розстрочення сплати суми боргу на період з травня 2007 року по грудень 2009 року включно (графік розстрочення платежу додано до заяви).

Представник позивача погодився з заявленим клопотанням.

          Заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи та додатково надані  матеріали,  суд  дійшов  наступного.

          І.1. 23.10.1998 року Сватівською районною державною адміністрацією Луганської області Селянське фермерське господарство «Урожайне»(далі –СФГ «Урожайне», - відповідач), ідентифікаційний код 30199318, зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності –юридичної особи, про що зроблено реєстраційний запис №21758385Ю0010032, - що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та іншими доказами, долученими до справи.

          23.10.1998 року Сватівською міжрайонною державною податковою інспекцією Луганської області (далі –МДПІ, - позивач) підприємство  взято на облік в якості платника податків.  

         2. Фахівцями МДПІ в період з 06.12.06 року по 12.12.06 року проведено планову  виїзну документальну перевірку правильності справляння податку на доходи фізичних осіб та своєчасності його перерахування до бюджету СФГ «Урожайне»за період з 01.02.05 року по 30.06.06 року, - за результатами якої 15.12.06 року складено довідку  №б/н, - згідно якій відповідачем стягнуто, але не перераховано до бюджету ПДФО у сумі 173250,44 грн.

         Того ж дня з актом ознайомилися, підписали без заяв та застережень і отримали його примірник керівник та головний бухгалтер СФГ «Урожайне».

            3.Факт наявності у відповідача сум стягнутого з найманих працівників –громадян, але не сплаченого до бюджету ПДФО - підтверджується:

           вищезгаданою довідкою перевірки;

          розрахунком  №1 податкового зобов'язання по виплачених доходах фізичних осіб за період з 01.02.05 року по 20.06.06 року по СФГ «Урожайне»;

          розрахунком №2 пені за несвоєчасне перерахування ПДФО до бюджету за той же період;

          відзивом відповідача на позов - про повне його визнання (вих. №б/н від 24.04.07 року);

          заявою відповідача про надання розстрочки виконання рішення (вих. №б/н від 24.04.07 року);

          іншими матеріалами справи.

          Заслухавши  представників сторін,  оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі  з таких підстав.

          ІІ.1. 1.Згідно статті 4 Закону України  від 25.06.1991 року №1251-ХІІ „Про систему оподаткування” (далі –ЗУ №1251-ХІІ) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

          Пунктом 4 частини 1 ст.14 цього Закону  податок з доходів фізичних осіб  віднесено до загальнодержавних податків.

2.Як сказано у п. 2.1 ст. 2 ЗУ №889-ІУ, - платниками цього податку є резиденти, які отримують як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи;

          нерезиденти, які отримують доходи з джерелом їх походження з території України (пункт 2.1 ст. 2 ЗУ №889-ІУ).

          Відповідно до п. 8.1 ст. 8 цього Закону оподаткування доходів, нарахованих (виплачених) платнику податку, здійснюється податковим агентом.

          Пунктом 1.15 ст. 1. ЗУ №889-ІУ визначено, що податковим агентом  є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які, незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками, зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

          Звідси виходить, що відповідач по справі є податковим агентом у розумінні ЗУ №889-ІУ.

          Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону (підпункт 8.1.1 п.8.1 ст.8 ЗУ №889-ІУ).

          Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету (підпункт 8.1.2  пункту 8.1 ст.8 ЗУ №889-ІУ).

          Наявними у справі доказами доведено, що Відповідачем порушено вимоги пунктів 16.1 та 16.2 ст.16 ЗУ №889-ІУ, якими передбачено, що  даний податок, отриманий з резидентів та нерезидентів, підлягає зарахуванню до бюджету.

          Особою, відповідальною за нарахування, утримання та  сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи) (пункт 17.1 ст.17 ЗУ №889-ІУ).

          Відповідно до пункту 19.2 ст.19 того ж Закону особи, які відповідно до нього мають статус податкових агентів, зобов'язані:

          своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або після такої виплати та за її рахунок.

          Фінансово  відповідальними за порушення норм цього Закону є такі особи:

          а)при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, що здійснюються особами, визначеними цим Законом податковими агентами, - такі особи (пункт 2.2 ЗУ №889-ІУ).

          Особами, відповідальними за погашення сум податкового зобов'язання або податкового боргу з цього податку є:

          а)при нарахуванні податку особою, на яку покладається відповідальність за таке нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету згідно з нормами цього Закону, - така особа - податковий агент (підпункт 20.3.1 пункту 20.3 ст.20 ЗУ №889-ІУ).

           Матеріалами справи належним чином доведено, що відповідач припустився порушення вимог підпункту 6.3.1 п.6.3 ст.6; підпункту 6.5.1 п.6.5 ст.6; п 7.1 ст.7;  підпунктів 8.1.1 та 8.1.2 п.8.1 ст.8; пунктів 16.1-16.2 ст.16; пункту 17.1 ст.17; п.19.2 ст.19 названого Закону, - а тому Стахановською ОДПІ цілком правомірно щодо нього поставлено вимогу про сплату боргу  з податку з доходів фізичних осіб.

          2. ЗУ №889-ІУ прямо не передбачає  можливості примусового стягнення боргу з ПДФО.  

          Спірна сума згідно пункту 3.2 ст. 3 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та іншими цільовими фондами”  (далі –ЗУ №2181) є бюджетним фондом, що прямо витікає із змісту  підпункту 3.2.1 названого Закону, де сказано:

          у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування  уповноважений утримувати податок..., яким оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, ...сума таких податків ... вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від  їх імені.

          У підпункті 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 цього Закону, далі, сказано, що на кошти бюджетного фонду, визначеного підпунктом 3.2.1 цього пункту, не може бути накладено стягнення за причинами, відмінними від стягнення такого податку, збору (обов'язкового платежу).

          2.1.Оскільки позивач звернувся з позовом до суду саме з приводу примусового стягнення цього боргу, то суд, враховуючи, що  податковий борг у судовому порядку не може бути стягнений у інший спосіб, ніж передбачено підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 ЗУ №2181-ІІІ, при вирішенні цього спору керується саме ним.

           Відповідно до п.п.3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та іншими цільовими фондами” (далі –ЗУ №2181), активи платника  податків можуть бути  примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу  виключно за рішенням суду.

          Активами платника податків за змістом п.1.7 статті 1 ЗУ №2181 є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного господарського відання.

          Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу з ПДФО, а також факт його ухилення від його сплати, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Частиною 2 ст. 263 КАСУ суду надано право розстрочити виконання судового рішення (постанови) по справі.

Відповідно до частини 4 ст.94 КАС України суд не стягує з Відповідача судові витрати.

Судом прийнято до уваги те, що позивач згідно ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 “Про державне мито”  при зверненні до суду з позовом звільнений від сплати державного мита.

          На підставі викладеного, ст.9 ЗУ від 25.06.1991 №1251-ХІІ „Про систему оподаткування”; ст.ст.6,7,8,16,17,20 ЗУ від 22.05.2003 року №889-ІУ „Про податок з доходів фізичних осіб”;  п.1.7 ст.1; п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України  від 20.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 та 263 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

           1.Позов задовольнити у повному обсязі.

           2.Стягнути з Селянського фермерського господарства «Урожайне», ідентифікаційний код 30199318, яке знаходиться за адресою: село Нижня Дуванка Сватівського району Луганської області, - на користь місцевого бюджету Сватівського району Луганської області - заборгованість з податку з доходів фізичних осіб у сумі 173250 (сто сімдесят три тисячі двісті п'ятдесят грн. 44 коп., - надавши боржнику розстрочення сплати суми боргу на період з травня 2007 року по грудень 2009 року включено –згідно графіку, наданому боржником та узгодженому з кредитором, -  при а саме:

           перший платіж за 2007 рік належить сплатити у сумі 2 (дві) тисячі грн. 00 коп. у травні 2007 року, а останній платіж –не пізніше грудня 2007  року у сумі 3000,00 грн., -  всього за 2007 рік належить сплатити податковий борг у сумі 57750 грн.00 коп.;

          перший платіж за 2008 рік боржнику належить сплатити у січні 2008 року у сумі 2000 грн. 00 коп., останній –не пізніше грудня 2008 року у сумі 2000 грн. 00 коп., - всього за 2008 рік належить сплатити податковий борг у сумі 57750 грн.00 коп.;

          перший платіж за 2009 рік боржнику належить сплатити у січні 2009 року у сумі 2000 грн. 00 коп., останній –не пізніше грудня 2009 року у сумі 2000 грн. 44 коп., - всього за 2009 рік належить сплатити податковий борг у сумі 57750 грн. 44 коп.

          Відповідно до частини 4 ст. 167 КАСУ за згодою представників сторін у судовому засіданні 24.04.2007 року оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови у повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу - з  дня  складення  в  повному обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанову у повному обсязі складено та підписано 26.04.2007 року.

Суддя                                                                                                А.П.Середа