Ухвала

від 01.11.2016 по справі 757/52684/16-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/52684/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_4 про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

27.10.2016 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення ГПУ ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 32015100110000313.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалася.

У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання, зазначаючи наступне.

У провадженні головного слідчого управлінням НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32015100110000313 від 30.10.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що відповідно до повідомлення директора ТОВ «Коксотрейд» ОСОБА_5 , службові особи ПАТ «Радикал Банк» (МФО 319111), в період 2015 року, шляхом зловживання своїм службовим становищем, заволоділи майном ТОВ «Коксотрейд» на загальну суму 3 829 000 грн., що є особливо великим розміром. З матеріалів клопотання вбачається, що у період з липня 2015 року службові особи ПАТ«Радикал Банк», за безпосереднім керівництвом голови правління ОСОБА_6 та заступника голови правління - ОСОБА_7 , здійснили списання безготівкових коштів з рахунків фізичних та юридичних осіб без їхньої згоди, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , який належить підприємству нерезиденту - «LASCOMMERCELTD» та який відкрито у ПАТ «Радикал Банк», загальна сума таких перерахувань становить близько 248млн.грн. В подальшому, кошти із рахунку «LASCOMMERCELTD» перераховано на рахунок ТОВ «КУА «АРБ ІНВЕСТМЕНС» (ЄДРПОУ 38716601) № НОМЕР_2 , з призначенням платежу «сплата за інвестиційні іменні сертифікати». Однак, протягом наступної доби, безготівкові кошти з рахунку ТОВ«КУА «АРБ ІНВЕСТМЕНС», через внутрішньобанківський рахунок ПАТ«Радикал Банк» № НОМЕР_3 , зараховано на рахунки підконтрольних підприємств та фізичних осіб, з яких відбулось обготівкування.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.

На підставі викладеного і керуючись ст. 107, 131, 132, 170173, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на нежилий будинок літ. Б, зі всіма об`єктами функціонально пов`язаними з цим нерухомим майном, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Ярославів Вал, 3, що належить ТОВ «Омега Ріелті Груп» (код за ЄДРПОУ 40409320) у вигляді заборони розпоряджатись таким майном.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1