Ухвала

від 02.11.2016 по справі 810/4808/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

02 листопада 2016 року м. Київ К/800/29503/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2016 у справі №810/4808/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейнт» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити певні дії, перевіривши дотримання ст.ст. 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України,

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2015 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейнт» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2016 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2015 та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Броварська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області 28.10.2016 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

З 01.09.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 №484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.

Відповідно до частини першої статті 4 вказаного Закону в чинній на момент подання касаційної скарги редакції, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно частини другої статті 4 Закону за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів поданої касаційної скарги вимоги Закону в цій частині не виконано, документ про сплату судового збору до неї не додано.

Натомість до касаційної скарги Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області надано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке мотивовано відсутністю відповідних бюджетних асигнувань з Державного бюджету України, що позбавляє податковий орган можливості виконати вимоги положень частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України щодо сплати судового збору.

Розглянувши вказане клопотання Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, суддя-доповідач дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, суддя-доповідач вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для звільнення від такої сплати.

Згідно із частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається з наданої відповідачем копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, таке рішення постановлене 21.01.2016 у відкритому судовому засіданні та набрало законної сили з моменту складення повного тексту - 25.01.2016, в той час, як касаційну скаргу подано 28.10.2016, тобто з пропуском встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строку касаційного оскарження. При цьому клопотання про поновлення строку касаційного оскарження не подано.

Враховуючи наведене, касаційна скарга залишається без руху із наданням строку, протягом якого відповідач має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків касаційного оскарження та надати документ про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

За таких обставин, касаційну скаргу необхідно залишити без руху та надати термін для усунення недоліків.

Керуючись ст. 213, ч. 3 ст. 214, ч. 1 ст. 108 КАС України, -

У Х В А Л И Л А :

1. Відмовити в задоволенні клопотання Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2016 у справі №810/4808/15.

2. Касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2016 у справі №810/4808/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейнт» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

3. Надати відповідачу строк для усунення недоліків - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали позивачу копію ухвали для виконання.

4. Направити відповідачу копію ухвали для виконання.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого адміністративного суду України Т.М. Шипуліна