Рішення

від 02.11.2016 по справі 908/2373/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/99/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2016 Справа № 908/2373/16

Товариства з обмеженою відповідальністю В«Д-ТрансВ» (07403 Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова, 129-А)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Трівлад-АвтоВ» (69035 м. Запоріжжя, вул. Правди, буд. 50)

про стягнення 33 523 грн. 97 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 8 від 30ю09ю2016р.

від відповідача: не з'явився

Господарським судом Запорізької області розглядається позов Товариства з обмеженою відповідальністю В«Д-ТрансВ» , Київська область, м. Бровари Київська област до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Трівлад-АвтоВ» , м. Запоріжжя про стягнення 33 523 грн. 97 коп. заборгованості за надані послуги з перевезення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2016 р. справу № 908/2373/16 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 09.09.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2373/16, присвоєно справі номер провадження 27/99/16 та призначено судове засідання на 03.10.2016р.

Представник відповідача у судове засідання, відкрите 03.10.2016 р. не з'явився, вимог суду не виконав, письмового відзиву не надав, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином, надіслав на адресу господарського суду письмову заяву про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю направити в засідання суду повноважного представника, який на теперішній час знаходиться у відряджені, доказів в обґрунтування клопотання суду не надав.

Ухвалою господарського суду від 03.10.2016р. розгляд справи відкладено на 02.11.2016р., у зв'язку з неявкою у судове засідання уповноваженого представника відповідача.

02.11.2016р. продовжено судовий розгляд справи № 908/2373/16.

У судовому засіданні 02.11.2016р. позивач підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві. Просить суд стягнути з відповідача 33 523 грн. 97 коп. заборгованості за надані послуги з перевезення.

Представник відповідача у судові засідання, відкриті 03.10.2016р. та 02.11.2016р. не з'явився, вимог суду не виконав, письмового відзиву не надав, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Клопотань про розгляд справи без відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18 В«Про деякі питання практики застосування ГПК УкраїниВ» , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно електронного безкоштовного запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцем знаходження відповідача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю В«Трівлад-АвтоВ» є: 69035 м. Запоріжжя, вул. Правди, буд. 50.

Відповідач належним чином був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи. Ухвалу суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на 03.10.2016р., ухвалу суду про відкладення розгляду справи на 02.11.2016р. надіслано на адресу відповідача: 69035 м. Запоріжжя, вул. Правди, буд. 50, зазначену у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 В«Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинствіВ» - неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи - подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. В«Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду УкраїниВ» , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть з'явитися в судове засідання та представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю В«Трівлад-АвтоВ» , м. Запоріжжя, згідно статті 28 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті.

Враховуючи, що відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів, а також приймаючи до уваги заяву позивача про розгляд справи без участі його представника, справа розглядається без участі представників сторін, за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Господарським судом встановлено , що 01.02.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю В«Д-ТрансВ» (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Трівлад-АвтоВ» (замовник) було укладено договір-заявку № 29102015/08 на надання послуг з перевезення вантажу.

Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а перевізник зобов'язується здійснити перевезення вантажу по маршруту, зазначеному в даному договорі. Замовник зобов'язаний сплатити вартість перевезення.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами було досягнуто згоди, щодо вартості транспортних послуг з перевезення вантажу, за зазначеним вище договором-заявкою, яка складає 1 150 євро, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату розвантаження становить - 33 523 грн. 97 коп. та яка підлягає оплаті після виконання перевезення ТОВ «Д-Транс».

Факт надання послуг підтверджується міжнародною товарно - транспортною накладною № 0761780 від 05.02.2016р., податковою накладною від 10.02.2016 року, рахунком-фактурою № СФ-0000050 від 10.02.2016р. та актом надання послуг № ОУ-0000177 від 10.02.2016 року.

Сторони в договорі - заявці № 29102015/08 визначили, що умови оплати - після вивантаження б/н без ПДВ.

Про належне виконанням ТОВ «Д-Транс» своїх зобов'язань по договору свідчить штамп (відмітка) вантажоодержувача в міжнародній товарно-транспортній накладній (СМR) А№ 0761780 про отримання вантажу в місті доставки.

26.02.2016р. ТОВ «Д-Транс» надіслав рекомендованим листом на адресу ТОВ «Трівлад -Авто»: оригінал міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) А№ 0761780, акт виконаних робіт № ОУ-0000177 від 10.02.2016р.- в 2 екземплярах та рахунок - фактуру № СФ-0000050 від 10.02.2016р. на суму 33 523 грн. 97 коп.

Відповідач свої договірні зобов'язання в частині оплати за надані послуги перевезення не виконав, грошові кошти у розмірі 33 523 грн. 97 коп. на поточний рахунок ТОВ «Д-Транс» не перерахував.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно д статті 908 ЦК України - перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються Цивільним кодексом України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно до статті 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та втдати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Ч.3 ст.909 ЦК України передбачає - укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором, здійснивши перевезення вантажу, проте, відповідач свої зобов'язання за договором щодо своєчасної та повної оплати не виконав.

20.05.2016р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 19/05-2016 про сплату заборгованості за надані послуги з перевезення у розмірі 33 523 грн. 97 коп.

Претензія позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до вимог ст.ст. 22, 33 ГПК України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язань. Якщо учасники зобов'язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов'язання, воно вважатиметься припиненим.

Виконання, яке припиняє зобов'язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За таких обставин , суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 33 523 грн. 97 коп. заборгованості за надані послуги з перевезення.

На підставі статті 85 ГПК України - 02.11.2016року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір доведений до суду з вини відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю В«Д-ТрансВ» , м. Бровари, Київська область до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Трівлад-АвтоВ» , м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Трівлад-АвтоВ» (69035 м. Запоріжжя, вул. Правди, буд. 50, код ЄДРПОУ 35366846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Д-ТрансВ» (07403 Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова, 129-А, код ЄДРПОУ 33410353) 33 523 (тридцять три тисячі п'ятсот двадцять три) грн. 97 коп. заборгованості за надані послуги з перевезення, 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 04.11.2016р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.