Постанова

від 01.11.2016 по справі 10/142

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.11.2016 справа №10/142

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя суддіОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 секретар судового засідання за участю представників сторін: від позивача - від відповідача - від ДВС - розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 не з»явився не з»явився не з»явився Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ на ухвалу господарського суду Луганської області від 30.08.2016р. за скаргою на діїДочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» №31/13-2474 від 02.07.2016р. старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ у справі за позовом№10/142 (суддя Вінніков С.В.) Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», м. Луганськ про стягнення 192 594 570,43 грн. ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулася до господарського суду Луганської області зі скаргою на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просило визнати незаконними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5, які полягають у винесенні постанови про зняття арешту з майна боржника від 15.06.2016р. №33280183 при виконанні наказу господарського суду Луганської області від 30.08.2011 №10/142; визнати незаконними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5, які полягають у не направленні на адресу Стягувача постанови про зняття арешту з майна боржника від 15.06.2016р. №33280183 при виконанні наказу господарського суду Луганської області від 30.08.2011р. №10/142; визнати незаконною та скасувати постанову про зняття арешту з майна боржника від 15.06.2016р. №33280183, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 при виконанні наказу господарського суду Луганської області від 30.08.2011р. №10/142; зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, який виконує ВП №33280183, відновити порушені права ДК «Газ України» та вжити всі заходи передбачені Законом для фактичного повного виконання наказу господарського суду Луганської області від 30.08.2011 №10/142.

В обґрунтування скарги заявником покладено порушення вимог чинного законодавства, зокрема ст.ст. 52, 60, 65 Закону України «Про виконавче провадження», при винесенні старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України постанови № 33280183 від 15.06.2016р. про зняття арешту з майна боржника. Наголошує, що винесена постанова № 33280183 від 15.06.2016р. порушує права Компанії на виконання судового рішення, а дії державного виконавця суперечать нормам чинного законодавства.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 30.08.2016р. у справі № 10/142 скаргу ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» №31/13-2474 від 02.07.2016р. на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено частково. Визнано незаконними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, які полягають у винесенні постанови про зняття арешту з майна боржника від 15.06.2016р. №33280183 при виконанні наказу господарського суду Луганської області №10/142 від 30.08.2011р. Визнано недійсною постанову про зняття арешту з майна боржника від 15.06.2016р. №33280183, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при виконанні наказу господарського суду Луганської області №10/142 від 30.08.2011р. В решті заявлених вимог скарги відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець має право зняти арешт із рахунків тільки у випадках накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках із спеціальним режимом використання за умови одержання від банку відповідних документів або за рішенням суду. Тобто, постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 15.06.2016р. ВП №33280183 про зняття арешту з коштів боржника, накладеного, в тому числі і за постановами від 06.05.2016р. №33280183 є немотивованою та необґрунтованою.

Не погодившись з вищезазначеною ухвалою, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Луганської області від 30.08.2016р. по справі №10/142 в частині задоволених вимог скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі.

Апелянт вважає, оскаржувану ухвалу суду такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Наполягає, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавчі дії проведені у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження». З посиланням на ч.1 ст.115, ч.5 ст.97 Кодексу законів про працю, ст. 22, ч. ч. 1,6 ст. 24, ч. 3 ст. 15 Закону України «Про оплату праці» зазначив, що накладення арешту на рахунки боржника, які призначені для виплати заробітної плати та для обліку коштів соціального страхування в національній валюті унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, що призводить до порушення конституційних прав громадян, що працюють на підприємстві.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.10.2016р. апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ прийнято до провадження.

У зв»язку з перебуванням у відпустках суддів Гези Т.Д. та Малашкевича С.А., протоколом автоматичної зміни складу судової колегії, сформовано колегію у складі головуючий суддя Дучал Н.М., судді - Склярук О.І., Ушенко Л.В.

Представник Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в судовому засіданні 18.10.2016р. наполягав на задоволенні вимог викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні 18.10.2016р. проти доводів апеляційної скарги заперечив. Просив ухвалу господарського суду Луганської області від 30.08.2016р. у справі №10/142 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Вважає, що постанова про зняття арешту з майна боржника від 15.06.2016р. № 33280183 винесена державним виконавцем з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема ст. ст. 52, 60, 65 Закону України «Про виконавче провадження».

Розгляд апеляційної скарги відкладався.

Згідно з положеннями ст.ст. 101, 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість ухвал місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст. ст. 4-2, 4-3 ГПК України).

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Луганської області по справі № 10/142 від 30.03.2011р. позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг за поставлений природний газ у сумі 110791 грн. 82 коп., пеню у сумі 11762907 грн. 75 коп.; 3% річних у сумі 4020506 грн. 13 коп., інфляційні нарахування у сумі 12774936 грн. 54 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 25500 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.06.2011р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» залишено без задоволення, рішення господарського суду Луганської області змінено в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог; провадження у справі в частині оплаченої в процесі розгляду справи суми боргу у розмірі 32004355 грн. 55 коп. припинено; в іншій частині рішення господарського суду Луганської області залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 17.08.2011р. постанова Донецького апеляційного господарського суду від 16.06.2011 залишена без змін.

На підставі постанови Донецького апеляційного господарського суду від 16.06.2011р. у справі №10/142 господарським судом Луганської області видано наказ від 30.08.2011р. про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" основний борг за поставлений природний газ у сумі 110 791 668 грн. 82 коп., пеню у сумі 11 762 907 грн. 75 коп.; 3% річних у сумі 4 020 506 грн. 13 коп., інфляційні нарахування у сумі 12 774 936 грн. 54 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 25 500 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

Постановою від 21.06.2012р. старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрите виконавче провадження ВП №33280183 про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" зазначених сум.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 22.06.2012р. за заявою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» надано розстрочку виконання рішення суду від 30.03.2011р. в частині заборгованості, залишеної непогашеною в сумі 67 825 150 грн. 25 коп. протягом 10 років шляхом сплати щомісячних платежів рівними частками у сумі 611 037 грн. 39 коп., починаючи з жовтня 2012 року по грудень 2021 року відповідно до затвердженого графіку.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.08.2012р. ухвала господарського суду Луганської області від 22.06.2012р. залишена без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.12.2012р. ухвала господарського суду Луганської області від 22.06.2012р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 08.08.2012 залишені без змін.

ПАТ "Луганськаз" у добровільному порядку виконувало графік розстрочення заборгованості.

Починаючи з 2014 року на території Луганської області та, зокрема, м. Луганськ проводиться антитерористична операція, що призвело до неможливості подальшої роботи підприємства відповідача.

Ухвалою господарського суду Луганської області 25.08.2015р. заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» від 23.07.2015р. про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Луганської області по справі №10/142 шляхом надання відстрочки задоволено частково. Відстрочено сплату залишку платежу який повинен бути здійснений в 2014 році в сумі 3 666 224,34 грн. (згідно ухвали суду від 22.06.2012р.) до 25.08.2022 р. включно; відстрочено сплату платежу, який повинен бути здійснений в 2015 році в загальній сумі 7 332 448,68 грн.(згідно ухвали суду від 22.06.2012) до 25.08.2023 р. включно; відстрочено сплату платежу, який повинен бути здійснений в 2016 році в загальній сумі 7 332 448,68 грн. (згідно ухвали суду від 22.06.2012р.) до 25.08.2024 включно.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.10.2015р. апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено, та прийнято рішення яким відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Луганської області по справі №10/142 шляхом встановлення відстрочки.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.12.2015р. постанову Донецького апеляційного суду від 12.10.2015 залишено без змін.

11.08.2015р. державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника (ВП № 33280183) в межах суми 7 332 448,68 грн., що знаходяться на всіх рахунках і вкладах у відповідних банківських установах, окрім захищених рахунків.

Постановою від 14.08.2015р., знятий арешт з коштів та інших цінностей, які належать боржнику в межах суми 23 280 524,55 грн., накладений постановою від 15.06.2015 ВП № 33280183. Крім цього, накладено арешт на кошти боржника (ВП № 33280183) в межах суми 7 332 448,68 грн., що знаходяться на всіх рахунках і вкладах в відповідних банківських установах, окрім захищених рахунків.

У зв»язку з частковим виконанням в межах виконавчого провадження судового наказу, постановою від 14.01.2016 державним виконавцем, було перенакладено арешт на кошти ПАТ "Луганськгаз", що містяться на рахунках в банківських установах, в межах суми 6 438 162, 28 грн.

06.05.2016 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції винесено постанови якими накладено арешт на кошти, що містяться на всіх рахунках філій Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», а саме: - Сєвєродонецького міжрайонного управління по експлуатації газового господарства, - Старобільського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства, - Сватовського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства, - Новопсковського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства, - Марківського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства, - Лисичанського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.07.2016р. скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» № 01-02-54/894 від 26.05.2016, №01-02-54/899 від 27.05.2016, №01-02-54/900 від 27.05.2016, №01-02-54/987 від 27.05.2016, 01-02-54/898 від 27.05.2016, №01-02-54/893 від 26.05.2016 про визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанов про арешт коштів боржника від 06.05.2016року ВП №33280183; визнання постанов заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт коштів боржника від 06.05.2016 року ВП №33280183 недійсними; зобов'язання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з коштів, що містяться на всіх рахунках в Філії Луганське обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" відхилено в повному обсязі.

Судом встановлено, що державним виконавцем було правомірно винесено оскаржувані постанови №№1, 2, 3, 4, 5, 6 від 06.05.2016 р. про арешт коштів боржника.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 15.06.2016 ВП №33280183 було знято арешт з коштів боржника, накладений, в тому числі і за постановами від 06.05.2016 №33280183, а саме:

- № 26005300104183 в Філії - Луганське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 304665, що належить Сєвєродонецькому Міжрайонному Управлінню по експлуатації газового господарства Філія Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" (код ЄДРПОУ 20188365).

- № 26005300000362 в Філії - Луганське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 304665, що належить Старобільському Міжрайонному Управлінню по експлуатації газового господарства Філія Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" (код ЄДРПОУ 20188336).

- № 26004300104184 в Філії- Луганське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 304665, що належить Лисичанському Міжрайонному Управлінню по експлуатації газового господарства Філія Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" (код ЄДРПОУ 20188299).

- № 2600730529237 в Філії - Луганське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 304665, що належить Марківському Міжрайонному Управлінню по експлуатації газового господарства Філія Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" (код ЄДРПОУ 20188313).

- №26001300021174 в Філії- Луганське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 304665, що належить Новопсковському Міжрайонному Управлінню по експлуатації газового господарства Філія Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" (код ЄДРПОУ 20188323).

- № 26000300124890 в Філії- Луганське обласне управління AT «Ощадбанк», МФО 304665, що належить Сватовському Міжрайонному Управлінню по експлуатації газового господарства Філія Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" (код ЄДРПОУ 20188371).

- № 26007300021178 в Філії - Луганське обласне управління AT «Ощадбанк», МФО 304665, що належить Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" (код ЄДРПОУ 05451150).

В підставу постанови покладено відомості отримані виконавцем з Довідки Філії - Луганське обласне управління АТ «Ощадбанк», згідно з якою станом на 13.06.2016р. в даній фінансовій установі відкриті поточні рахунки, з яких здійснюються щомісячні платежі на виплату заробітної плати працівникам ПАТ «Луганськгаз» та його філій, сплату податкових зобов»язань перед Державним бюджетом України та місцевими бюджетами.

Не погодившись із вищезазначеними діями державного виконавця, Позивач, Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», звернувся до господарського суду Луганської області зі скаргою на дії Державної виконавчої служби.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги Департаменту виходячи з наступного.

Відповідно до положень Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Однією з засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012р. № 18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (ст. 115 Господарського процесуального кодексу України).

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ст. 116 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення). Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України В«Про державну виконавчу службуВ» (ст.ст.1, 2 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» ).

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу у порядку, передбаченому законом (ст. 4 Закону України «Про державну службу» ).

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (ст. 6 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» ).

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (п.п.1,2 ст.11 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» ).

Згідно ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, в тому числі накази господарських судів.

Заходами примусового виконання рішень, є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням (ст.32 Закону України «Про виконавче провадження»).

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника врегульований ст.52 Закону України «Про виконавче провадження».

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації (п.1). Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки" (п.2). Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються (п.3). На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту (п.4).

Відповідно до ст.65 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача (п.3). Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи (п.4).

Не підлягають стягненню в порядку, встановленому цим Законом, кошти (п.5): що перебувають на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки"; що знаходяться на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання" та статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику".

Згідно зі ст. 72 Закону України "Про виконавче провадження" на допомогу по державному соціальному страхуванню, що виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, допомогу по безробіттю та соціальну допомогу інвалідам з дитинства, призначену відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", стягнення може бути звернено тільки за рішеннями про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" втратив чинність з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці".

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Відповідно до роз'яснення Департаменту платіжних систем Національного банку України, викладеним у листі від 14 грудня 2010 року № 25-111/2972-22535 "Щодо відкриття страхувальниками-роботодавцями окремих поточних рахунків" відповідно до Закону банк відкриває страхувальнику - роботодавцю окремий рахунок за балансовим рахунком 2604 "Цільові кошти на вимогу суб'єктів господарювання".

Щодо коштів, які знаходяться на рахунках для субвенцій з держбюджету місцевим бюджетам для надання пільг, субсидій та компенсацій, то ці кошти мають надходити за цільовим фінансуванням та згідно з вимогами Бюджетного кодексу України повинні бути використані за бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України.

Порядок та підстави зняття арешту з майна врегульований ст.60 Закону України «Про виконавче провадження». Державний виконавець зобов'язаний зняти арешт з рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом (п.2 ст.60 Закону). В усіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з коштів може бути знятий за рішенням суду(п.5 ст.60 Закону).

З наведеного вбачається, що державний виконавець має право зняти арешт із рахунків тільки у випадках накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках із спеціальним режимом використання за умови одержання від банку відповідних документів або за рішенням суду.

Рахунки 2600 призначені для зберігання коштів і здійснення будь-яких розрахунково-касових операцій, в тому числі виплати заробітної плати. Дані рахунки, навіть в разі виплати з цих рахунків заробітної плати, не мають особливого/спеціального статусу . Заробітна плата може виплачуватися з будь-якого, відкритого в банку поточного рахунку, з балансовим номером 2600. Відкриття для виплати заробітної плати окремого поточного рахунку зі спеціальним режимом використання не передбачено чинним законодавством України

Посилання апелянта на положення Конституції України щодо прав особи на оплату праці, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про оплату праці" є безпідставними, оскільки наведеними нормами матеріального права регулюються трудові правовідносини, в той час як спірні виконавчі дії вчиняються на підставі судового рішення про стягнення заборгованості з юридичної особи, відтак вони регулюються нормами Закону України "Про виконавче провадження", при цьому, як вже зазначалося, ст. 65 даного Закону, яка передбачає перелік рахунків, кошти на яких не підлягають стягненню в порядку, встановленому цим Законом, або будь який інший нормативний акт - не містять заборони щодо стягнення на кошти, які знаходяться на рахунках, з яких виплачується заробітна плата.

Отже, вірним є висновок суду першої інстанції про задоволення скарги Позивача в частині вимоги про визнання незаконними дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, які полягають у винесенні постанови про зняття арешту з майна боржника від 15.06.2016р. №33280183 при виконанні наказу господарського суду Луганської області №10/142 від 30.08.2011р. та визнання недійсною постанови про зняття арешту з майна боржника від 15.06.2016 №33280183, винесеної старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при виконанні наказу господарського суду Луганської області №10/142 від 30.08.2011р.

Судом правомірно відхилено вимогу скаржника про визнання незаконними дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, які полягають у не направленні на адресу позивача постанови про зняття арешту з майна боржника від 15.06.2016р. №33280183 при виконанні наказу господарського суду Луганської області №10/142 від 30.08.2011р., оскільки відповідно до ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

З посиланням на пункт 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 "Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" , судом правомірно відмовлено позивачеві у задоволенні вимоги про зобов»язання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити порушені права позивача та вжити всі заходи передбачені Законом для фактичного повного виконання наказу господарського суду Луганської області №10/142 від 30.08.2011р.

Враховуючи наведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при прийнятті ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування ухвали господарського суду Луганської області від 30.08.2016р. у справі № 10/142.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Луганської області від 30.08.2016 р. у справі № 10/142 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 30.08.2016 р. у справі №10/142 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Судді: О.І. Склярук

ОСОБА_3

Надруковано: 6 екз.

1-позивачу

1-відповідачу

1-ДВС

1- у справу

1- ДАГС

1- ГСЛО