Постанова

від 03.11.2016 по справі 815/2529/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2016 р.м. ОдесаСправа № 815/2529/16

Категорія: 10.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Домусчі С.Д.

за участю: секретаря - Вишневської А.В.

представника апелянта - Пугача Р.І. (довіреність від 21.06.2016 року)

представника позивача - Гордієнко Я.С. (довіреність від 13.01.2016 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Жоржик» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року по справі за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жоржик» про стягнення санкцій та пені,-

В С Т А Н О В И В:

Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Жоржик» адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2015 рік у розмірі 8 567,86 грн. та пеню у сумі 174,78 грн. за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» відповідач у 2015 році зобов'язаний був виконати норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 1 робочого місця. Проте в порушення вимог Закону підприємство у вказаний період не створило жодного робочого місця для працевлаштування інвалідів, норматив таких робочих місць не виконало. Зазначені обставини свідчать про наявність безумовних підстав для нарахування адміністративно-господарських санкцій та, оскільки підприємство самостійно санкції не сплатило, ці санкції та пеня, нарахована Фондом у зв'язку із затримкою їх сплати, підлягають стягненню в судовому порядку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Жоржик» на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2015 році у розмірі 8567,86 грн. та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 174,78 грн.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Жоржик», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.02.2016 року відповідачем подано до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт форми №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік (а.с. 7).

За даними звіту середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) на підприємстві становить 14 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становить 0 осіб; кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», становить 1 особа.

Дані вказані у звітності стали підставою для висновку Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про не виконання ТОВ «Жоржик» нормативу робочих місць, призначених для зайняття інвалідів.

Враховуючи, що підприємство самостійно не нарахувало адміністративно-господарські санкції за не виконання нормативу робочих місць, Фондом складено розрахунок адміністративно-господарських санкцій від 21.03.2016 року №03-1/327, згідно якого за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів у 2015 році підприємство має сплатити 8 567,86 грн. (а.с. 8).

Також, підприємству роз'яснено, що порушення термінів сплати санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку за кожний календарний день прострочення.

Оскільки підприємством у встановлені законом строки санкції не сплачено, на суму цих санкцій Відділенням Фонду нараховано пеню у розмірі 174,78 та вжито заходів щодо стягнення санкцій та пені в судовому порядку шляхом звернення до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належним чином обґрунтовано застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів і нарахування пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати санкцій, та оскільки відповідачем самостійно ці санкції у встановлені строки не сплачено, вбачаються безумовні підстави для їх стягнення в судовому порядку.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не у повній мірі відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку із чим висновки суду про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі є неправильними, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 5, 7, 9, 10 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Згідно із ч.ч. 1-4 ст. 20 Закону України від 21.03.1991 року №875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

На реалізацію вказаних правових норм Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року №70 затверджено Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Зокрема, відповідно до п.п. 2, 4 цього Порядку роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку за кожний календарний день прострочення.

Порядок нарахування пені та встановлення строку її сплати затверджуються Мінпраці.

Так, відповідно до п.п. 3.3, 3.4, 3.6, 3.7 Розділу 3 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року №223 на реалізацію вимог ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», п. 4 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року №70, документами, що підтверджують невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів, є, зокрема, звіт за формою 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року №42.

Нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).

Нарахування пені здійснюється на дату фактичного погашення суми боргу (частини боргу) за кожний календарний день прострочення платежу.

У поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що за приписами п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою - дата на поштовому штемпелі.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Форма звітності № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» та Інструкція щодо заповнення форми звітності №10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року №42, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 року за №117/13384.

Відповідні форми звітності та інструкції щодо їх заповнення затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року №420.

Цим наказом затверджено форму звітності №3-ПН «Звіт про наявність вакансій» та інструкцію щодо її заповнення.

У загальних положеннях цієї Інструкції зазначено, що відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

Форма використовується для інформування населення про наявність вакансій, сприяння працевлаштуванню громадян, зареєстрованих у центрах зайнятості як такі, що шукають роботу, для підбору персоналу на замовлення роботодавців, для оцінки поточної потреби в кадрах та організації професійної підготовки населення відповідно до потреб ринку праці.

Таким чином, неналежне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, неподання звітів за формою 3-ПН про наявність вакансій для інвалідів державній службі зайнятості за спірний період та невиконання нормативу працевлаштування інвалідів є порушенням вищезгаданих норм матеріального права та свідчить про невжиття відповідачем усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення і підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Законом України від 25 червня 1991 року N 1251-XII "Про систему оподаткування", а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що учасник господарських відносин несе відповідальність, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 11 червня 2013 року (справа N 21-63а13), від 19 листопада 2013 року (справа N 21-397а13) та від 28 січня 2014 року (справа N 21-476а13).

Отже, на підставі аналізу вищезазначених правових норм та положень підзаконних нормативно-правових актів у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про наявність у відповідача обов'язку виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і щомісячно звітувати фонду про наявність вільних робочих місць (вакансій) призначених для працевлаштування інвалідів шляхом подання до центру зайнятості звітів форми 3-ПН.

Як вірно встановив суд першої інстанції, підставою для розрахунку Фондом суми адміністративно-господарських санкцій стало не забезпечення підприємством працевлаштування інвалідів на одному робочому місці, що також підтверджено Звітом форми №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік, самостійно заповненим та поданим ТОВ «Жоржик» до Фонду 26.02.2016 року.

При цьому, про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів, підприємство інформувало службу занятості шляхом надання звіту за формою 3-ПН лише у липні 2015 року (а.с. 57-58).

Отже, в супереч наведених правових норм, підприємством не забезпечено працевлаштування інвалідів шляхом подання державній службі зайнятості інформації у вигляді звітів форми 3-ПН за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2015 року, тобто за 11 місяців звітного року.

Зазначені обставини не спростовуються і самим відповідачем наданими останнім наказами по штатному розпису, а також одержання рекламних послуг у липні 2015 року щодо, як зазначає позивач, інформування населення про наявність спеціальної вакантної посади (а.с. 52-55, 59-63).

Відповідно до розрахунку адміністративного-господарських санкцій за 2015 рік сума адміністративно-господарських санкцій, що складається з поділення фонду заробітної плати на середньооблікову чисельність штатних працівників, та помноження її на кількість нестворених робочих місць для інвалідів (не зайнятих інвалідами), сума відрахувань за 1 нестворене підприємством робоче місце для працевлаштування інвалідів (не зайняте інвалідом) у 2015 році становить 8 567,86 грн., а сума пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій (кількість днів прострочення становить 33), виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України (22% та 19%), становить 174,78 грн.

Водночас, оскільки обставини щодо недотримання підприємством правил виконання нормативу робочих місць знайшли своє підтвердження у січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2015 року, сума адміністративно-господарських санкцій за ці порушення має бути сплачена відповідачем не за повний рік, а 11 місяців звітного року, тобто у розмірі 7 853,87 грн.

Разом з цим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково не звернув увагу на ту обставину, що пеня за порушення терміну сплати адміністративного-господарських санкцій розрахована Фондом у урахуванням періодичних змін в обліковій ставці Національного банку, а саме Фондом застосовано при розрахунку пені облікову ставку НБУ станом на 16.04.2016 року по 21.04.2016 року та станом на 22.04.2016 року по 18.05.2016 року, коли за правилами п. 3.7 Розділу 3 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року №223, сума пені за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів розраховується Фондом з урахуванням відповідної ставки станом на момент подання відповідної позовної заяви.

Згідно матеріалів справи, оформлення позовної заяви щодо стягнення санкцій здійснено Фондом 18.05.2016 року, а отже розрахунок пені за несвоєчасну сплату санкцій з урахуванням облікової ставки НБУ станом на 18.05.2016 року (19% річних) та 33 дні порушення терміну сплати санкцій має складати у сумі 155,51 грн.

Отже, оскільки доводи позивача про порушення відповідачем вимог законодавства з питань соціальної захищеності інвалідів знайшли своє підтвердження в частині невиконання підприємством нормативу робочих місць, а саме у січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2015 року, сума адміністративно-господарських санкцій, що підлягає до сплати підприємством, має становити 7 853,87 грн. та відповідно сума пені за порушення термінів сплати санкцій - 155,51 грн.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Жоржик» - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року - скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жоржик» про стягнення санкцій та пені - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Жоржик» (код ЄДРПОУ 38785743) на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 7 853 грн. (сім тисяч вісімсот п'ятдесят три) грн. 87 коп. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 155 (сто п'ятдесят п'ять) грн. 51 коп. на р/р 31214230700008, ГУ ДКСУ в Одеській області, код 38016923, банк: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст постанови складено та підписано 07.11.2016 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

С.Д. Домусчі