cpg1251
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2016 р. Справа №805/1024/16-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови: 12 година 00 хвилин
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., за участю секретаря судового засідання Мангуш З.В. та представників сторін:
позивача - Куренного С.В.;
відповідача - Бутової В.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімпром" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення, скасування рішення, та про зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексімпром" звернулось до суду з позовом (з урахуванням уточненої позовної заяви від 28.04.16 р., яка була прийнята судом) до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000771501/4551/10/05-15-15-01 від 20.10.2015 року, скасування рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімпром» № 49 від 12.11.2015 року та про поновлення Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексімпром», як платника податку на додану вартість за індивідуальним податковим номером 329316505647 з дати його анулювання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки акта перевірки № 42/05-15-15-01-32931654 від 17.09.2015 року про виявлені порушення податкового законодавства необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області № 0000771501/4551/10/05-15-15-01 від 20 жовтня 2016 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 44 155 155 грн. таким, що підлягає скасуванню у повному обсязі, оскільки відповідачем, всупереч вимогам Податкового кодексу України було повторно проведено перевірку за один і той же період, хоча попередньою перевіркою не було встановлено жодних порушень збоку позивача за спірний період
Також зазначає про те, що відповідачем не дотримано процедури встановлення місцезнаходження позивача та протиправно прийнято рішення про анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ, не дивлячись на те, що позивач вчасно подавав податкову звітність.
Відповідач проти позову заперечував, надавши через канцелярію суду заперечення на позовну заяву, а також у судовому засіданні пояснив суду, що податковим органом проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю " ЕКСІМПРОМ" за результатами, якої податковим органом складений акт № 42/05-15-15-01-32931654 від 17.09.2015 року, за висновками якого встановлені порушення п. 188.1 ст. 188, п. 198.1 ст. 198 ПК України ТОВ «ЕКСІМПРОМ» завищено податковий кредит по декларації з ПДВ за вересень 2011 року, що призвело до завищення непогашеного залишку від'ємного значення попередніх звітних періодів на суму 44 155 155 грн. по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за лютий 2015 року в порушення п. 200.1 та п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України.
Також відповідач зазначив, що підставою для анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю " ЕКСІМПРОМ " став п.п. "ж" п. 184.1 ст. 184 ПКУ, відповідно до зазначеної норми було прийнято рішення № 49 від 12.11.2015 року щодо анулювання позивача, як платника податку на додану вартість у зв'язку з відсутністю підтвердження відомостей про юридичну особу, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців наявний відповідний запис. Просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши обставини даної справи, надані сторонами докази суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі з огляду на таке.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області було проведено камеральну перевірку уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за лютий 2015 року, наданого Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМПРОМ".
За результатами вказаної перевірки податковим органом складений акт № 42/05-15-15-01-32931654 від 17.09.2015 року, за висновками якого встановлені порушення п. 188.1 ст. 188, п. 198.1 ст. 198 ПК України ТОВ «ЕКСІМПРОМ» завищено податковий кредит по декларації з ПДВ за вересень 2011 року, що призвело до завищення непогашеного залишку від'ємного значення попередніх звітних періодів на суму 44 155 155 грн. по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за лютий 2015 року в порушення п. 200.1 та п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України.
На підставі зазначено акту перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0000771501/4551/10/05-15-15-01 від 20.10.2015 року про зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 44 155 155 грн.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Як видно зі змісту акту перевірки при перевірці відповідачем були використані декларації позивача з податку не додану вартість за вересень 2011 року № 9008139950 від 29.10.2011 року з додатками, за листопад 2010 року № 162718 від 31.10.2011 року, за лютий 2015 року від 20.03.2015 року № 9044482160, уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за лютий 2015 року від 18.08.2015 року № 9173353538 з додатками, за жовтень 2011 року № 9005017640 від 13.02.2012 року, декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2010 року № 132860 від 02.12.2010 року, за 2010 рік № 9006930626 від 06.02.2011 року, № 9006991165 від 25.02.2011 року, за 1 квартал 2011 року № 900270365.
Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «КЛАСИКА» був укладений договір купівлі - продажу основних засобів № 1611 від 16 листопада 2010 року, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує (приймає у власність) основні засоби перелік яких зазначається в Додатку № 1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною.
Позивачем з ТОВ «Класика» був укладений договір купівлі - продажу основних засобів № 1711 від 17.11.2010 року, відповідно до умов якого продавець продає, покупець купує (приймає у власність) основні засоби перелік яких зазначається в Додатку № 1 та № 2.
Також між ТОВ «Ексімпром» та ТОВ «Класика» був укладений договір купівлі - продажу від 17 листопада 2010 року, який був нотаріально завірений приватним нотаріусом Мангуш А.М., відповідно до умов договору продавець продав, а покупець купив комплекс будівель та споруд, розташованих за адресою: Донецька область, м. Харцизьк, м. Зугрес, вул. Леніна, буд. 18 «а» (т. 1 а.с. 142 - 160).
Позивачем до податкового органу були подані податкові декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року з додатками та жовтень 2011 року з додатками, які були прийняті податковим органом, що підтверджується квитанціями про їх отримання.
Позивачем задекларовано придбання основних фондів у ТОВ «Класика» на загальну суму 317 586 072 грн., у тому числі ПДВ 52 931 012 грн. Період виписки податкових накладних листопад 2010 року.
Таким чином, ТОВ «Ексімпром» віднесено до складу податкового кредиту за вересень 2011 року суми ПДВ по податковим накладним за листопад 2010 року, отриманих від ТОВ «Класика» на загальну суму 52 931 012 грн.
Фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Класика" підтверджується видатковими накладними, наданими позивачем, які є підставою для віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту з ПДВ в силу положень ПК України. (т.1 а.с. 199 -250, т. 2 а.с. 1-33).
Так, пунктом 188.1 ст. 188 ПК України встановлено, що базою оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
При цьому, відповідно до пункту 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Із системного аналізу положень цих норм законодавства України видно, що право на формування податкового кредиту з податку на прибуток виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.
Крім цього, відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.
Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-XIV).
Підпунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 Закону № 996-ХІV, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Відповідно до статті 11 Закону № 996-ХІV, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.
Згідно частини 1 статті 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону №996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Частиною 2 статті 9 Закону № 996-ХІV встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З положень чинного податкового законодавства випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених в ціні товару (послуги) та віднесення сум до витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використання їх у господарській діяльності, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
У податковому праві визначається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Відповідність господарської операції із вищевказаним контрагентом повністю підтверджується: договорами, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, прибутковими ордерами, іншими бухгалтерськими документами та за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, згідно п. 36.1., 36.5 статті 36, п. 38.1. статті 38, п. 44.1. статті 44, п. 47.1. статті 47, п. 49.2. статті 49 ПК України, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.
Суд зазначає, що відповідачем було проведено камеральну перевірку звітності позивача та не було досліджено жодних первинних документів, висновок про наявність порушень позивачем норм ПК України фактично мотивовано результатами зустрічної звірки з контрагентом позивача.
Суд вважає за необхідне зазначити, що виходячи з позицій, висловлених Європейським Судом з прав людини у рішеннях по справах "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", "Булвес" АД проти Болгарії", позицій Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, викладених в Інформаційному листі від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв'язку із порушенням податкової дисципліни його контрагентами.
Таким чином, суд не приймає до уваги обставини встановлені податковим органом на підставі акта податкового органу, складеного відносно позивача, які покладено у формування висновків акту перевірки.
Крім цього, суд звертає увагу відповідача на те, що спірний період та суми вже були перевірені ДПІ у Київському районі м. Донецька, у якій на той період знаходився на обліку позивач.
За результатами вказаної перевірки ДПІ у Київському районі м. Донецька було складено, акт про результати планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Ексімпром» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.09 р. по 31.12.11 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.09 р. 31.12.11 р.
Відповідно до вказаного акту перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.09 р. по 31.12.11 р. не встановлено його завищення або заниження.
На сторінці 23 вказаного акту відображено включення позивачем суми 52 931 398 грн. до складу податкового кредиту з ПДВ у вересні 2011 року.
При чому на сторінці 24 акту зазначено про дослідження податковим органом відповідних первинних документів.
У загальному висновку вказаного акту не зазначено жодних порушень, у період, що є спірним.
Надані позивачем, та долучені до матеріалів справи податкові накладні підтверджують правильність формування позивачем відповідних сум податкового кредиту за спірний період.
Крім цього, відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
У постанові Донецького окружного адміністративного суду від 17.01.12 р. у справі № 2а/0570/22355/2011 за позовом ТОВ «Ексімпром» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання протиправною бездіяльності щодо неприйняття податкових накладних та дій, які виявились у виданні повідомлень, у задоволенні позову відмовлено, проте, встановлено наступні обставини.
Судом встановлено, що позивачем до податкового органу було подано податкові декларації з податку на додану вартість засобами електронного зв'язку в електронній формі, у яких відображено формування податкового кредиту у сумі 58680260,88 грн. по контрагенту «ТОВ Класика» за наступні звітні періоди: вересень 2011 року № 9009664249 від 29.10.2011 року, липень 2011 року № 9006663852 від 16.08.2011 року, червень 2011 року № 9004873325 від 18.07.2011 року, травень 2011 року № 9004094280 від 17.06.2011 року, квітень 2011 року № 9003575695 від 20.05.2011 року.
Також зазначено про те, що позивач уклав з ТОВ «Класика» договір купівлі-продажу основних засобів № 1611 від 16.11.2010 р., договір купівлі-продажу основних засобів № 1711 від 17.11.2010 р.
На виконання умов вказаних договорів ТОВ «Класика» видало позивачу податкові накладні на підставі яких позивач формував податковий кредит та вказано про те, що суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що у підприємства були усі необхідні підстави для формування податкового кредиту в звітному періоді.
Крім цього, суд не приймає посилання відповідача на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 10.11.15 р. у справі № 234/17359/15-п, якою директора ТОВ «Ексімпром» визнано винним у скоєнні адміністративного порушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП та піддано адміністративному штрафу в доход держави в сумі 170 гривень.
Надана відповідачем копія вказаної постанови не містить прізвище особи, що була визнана винною.
На відміну від постанови Донецького окружного адміністративного суду від 17.01.12 р. у справі № 2а/0570/22355/2011, постановою Краматорського міського суду Донецької області від 10.11.15 р. у справі № 234/17359/15-п не встановлено жодних конкретних обставин, які б вказували на конкретні факти відносно позивача у справі № 805/1024/16-а (які саме дії вчинено, щодо яких контрагентів, тощо).
Враховуючи вищевикладене та вказані обставини, встановлені постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17.01.12 р. у справі № 2а/0570/22355/2011, спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню
Стосовно позовних вимог позивача, щодо скасування рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімпром» № 49 від 12.11.2015 року та поновлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімпром», як платника податку на додану вартість за індивідуальним податковим номером 329316505647 з дати його анулювання, суд зазначає наступне.
Відповідачем прийнято рішення № 491 від 12.11.2015 року про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМПРОМ" (код ЄДРПОУ 32931654), яке було отримано особисто уповноваженим представником підприємства 23.11.2015 року
Вказане рішення прийнято у зв'язку з не підтвердженням місцезнаходження платника податків на підставі п. «ж» п. 184.1 ст.184 ПК України та на підставі запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу щодо позивача та мотивовано встановленням факту відсутності чи неможливості встановити місцезнаходження, що встановлено повідомленням № 185 від 16.09.15 р.
Запис про анулювання реєстрації свідоцтва платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю " ЕКСІМПРОМ " ( код ЄДРПОУ 32931654) внесено до державного реєстру платників податку на додану вартість.
Вказані обставини відповідачем не заперечуються.
Реєстрація особи як платника податку на додану вартість та анулювання такої реєстрації регулюється положеннями статей 180-184 розділу V ПК України та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, (далі - Положення № 1130).
Суд застосовує вказані норми матеріального права в редакції, чинній на момент винесення спірного рішення.
Відповідно до пп. «ж» п. 184.1 ст.184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо, зокрема, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Згідно пп. 11 п. 5.5 Положення № 1130, анулювання реєстрації за ініціативою відповідного контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти «б» - «з» пункту 5.1 цього розділу).
Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.
Рішення про анулювання реєстрації за ініціативою контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами, зокрема, є повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру щодо наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи підприємця за місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (підстава підпункт ж пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).
Згідно п.п. 3.1.1, п.п.3.1.2 Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів ДПС, затвердженого Наказом ДПА України від 17.05.10 р. за № 336 (далі - Положення № 336), щодо кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з'ясовано, структурні підрозділ органу ДПС проводить такі заходи: шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання); за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками.
Відповідно до приписів п. 4.2 Положення № 336 підрозділ податкової міліції при прийнятті рішення про організацію заходів із встановлення місцезнаходження платника податків обов'язково здійснює вихід за його адресою.
У разі незнаходження за адресою платника податків необхідно: якщо платник податків зареєстрований за адресою жилого приміщення (квартири), опитати власника такого приміщення (квартири) (за згодою) щодо місцезнаходження за вказаною адресою платника податків, а також місцезнаходження посадових осіб платника податків, та оформити відповідно такі заходи (пояснення або рапорт); якщо платник податків зареєстрований за адресою приміщення, в якому розташовано виробництво, офіси тощо, необхідно опитати власника приміщення-орендодавця (за згодою) щодо оренди та місцезнаходження платника податків, вказаного у запиті (пояснення або рапорт).
Крім цього, відповідно до п. 12.4 розділу XII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом ДПА від 22 грудня 2010 року № 979 (далі - Порядок № 979) щодо кожного платника податків, щодо якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу ДПС, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за формою, що затверджується центральним органом ДПС. До Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб вносяться дані про подання запиту.
В силу приписів пункту 12.5 розділу XII Порядку № 979 якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу ДПС приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП (додаток 21) для вжиття заходів, передбачених частиною восьмою статті 19 Закону № 755-IV.
Позивачем надано суду копію акту № 465/15-01 від 08.09.15 р., відповідно до якого зазначено, що за адресою: м. Краматорськ, вул. Двірцева, буд. 10 знаходиться офісний центр, який надавався в оренду згідно зі слів адміністратора (кімната 77). ТОВ «Ексімпром» договір оренди не складало. Вивіска з назвою підприємства відсутня. ТОВ «Ексімпром» за даною адресою не знаходиться. Адміністратор від підпису акту відмовився.
Також надано суду копію довідки про встановлення місцезнаходження платника податків від 14.09.15 р., у якій зазначено, що місцезнаходження платника податків не встановлено.
Як вже було зазначено вище відповідач вказує на те, що було опитано адміністратора.
Проте, вказані пояснення не оформлені належним чином - жодних письмових пояснень вказаного адміністратора чи його прізвища чи підпису вищевказані довідка та акт не містять.
Крім цього, адміністратор не є власником приміщення - орендодавцем у розумінні Положення № 336.
Отже, відповідачем не надано суду доказів того, що власник приміщення орендодавець був опитаний щодо оренди та місцезнаходження платника податків, не надано доказів, щодо проведення відповідних заходів: встановлено за допомогою Єдиного банку даних платників податків місця проживання засновників і керівників платника податків та отримання інформації стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками, що є порушенням приписів п.п. 3.1.1, 3.1.2, 4.2 Положення № 336.
Крім цього, відповідачем не надано суду направлення на адресу позивача відповідних запитів чи повідомлень.
Суд зазначає, що підрозділ органу ДПС надсилає повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (форма № 18-ОПП) державному реєстратору (яке є підставою для внесення відповідного запису до реєстру) для вжиття заходів, передбачених абзацом другим частини чотирнадцятої статті 19 Закону № 755-IV, лише після здійснення передбачених Порядком та Положенням заходів для встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи.
Як встановлено судом відповідачем не було вжито всіх передбачених заходів для встановлення фактичного місцезнаходження позивача, що призвело до протиправного скасування реєстрації позивача як платника ПДВ.
Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладені обставини відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення № 16 від 31.12.2015 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, яке є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про поновлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімпром», як платника податку на додану вартість за індивідуальним податковим номером 329316505647 з дати його анулювання суд зазначає про те, що ці вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5.10 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 (далі - Положення № 1130) рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності такого рішення актам законодавства, а також у разі скасування судових рішень чи записів у Єдиному державному реєстрі, на підставі яких було прийняте рішення про анулювання реєстрації.
Підставою для внесення до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за ініціативою контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Рішення із копіями відповідних документів направляється до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до реєстру платників податку на додану вартість (абзац 3 пункту 5.10 розділу V Положення № 1130).
У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей:
1) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи відсутня наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється;
2) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована платником ПДВ повторно, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ;
3) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, дата анулювання реєстрації відповідає даті, що передує дню переходу особи до застосування відповідної ставки єдиного податку, а причина анулювання - підпункту в п. 184.1 ст. 184 розділу V Кодексу. Анулювання реєстрації проводиться за заявою про анулювання реєстрації платника ПДВ або за рішенням контролюючого органу;
4) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи є анульованою наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ, а дата та причина анулювання реєстрації - даті та причині анулювання повторної реєстрації.
Таким чином, з огляду на вказані норми, суд не поновлює реєстрацію платника у рішенні - скасування судовим рішенням рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є достатнім та належним способом захисту та відновлення прав позивача та тягне за собою обов'язок відповідача внести до реєстру платників ПДВ відповідні зміни щодо скасування анулювання реєстрації.
Також визначення у даній постанові того, що реєстрацію платника слід поновити саме з дати його анулювання не потребується.
Судом встановлено, що з урахуванням уточненої позовної заяви від 28.04.16 р., яка була прийнята судом, позивачем заявлено три немайнові вимоги, які в силу положень Закону України «Про судовий збір» оплачуються судовим збором у розмірі 1378 грн. кожна (тобто всього за даним позовом необхідно було сплатити 4 134 грн.).
Проте, позивачем квитанцією № 16183999 від 25.04.16 р. було сплачено судовий збір в сумі 6 890 грн.
Отже, судовий збір в сумі 2 756 грн., підлягає поверненню позивачу, як сплачений надміру.
Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, приймаючи до уваги те, що відповідачу відмовлено у задоволенні однієї немайнової вимоги, підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в сумі 2 756,00 грн.
Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів ДПС, Порядком обліку платників податків і зборів Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, Кодексом адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімпром" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000771501/4551/10/05-15-15-01 від 20.10.2015 року та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 49 від 12.11.2015 року та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області № 0000771501/4551/10/05-15-15-01 від 20.10.2015 року.
Скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімпром" № 49 від 12.11.2015 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Ексімпром" (код ЄДРПОУ 32931654) надміру сплачену суму судового збору в розмірі 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) гривень.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімпром" (код ЄДРПОУ 32931654) судовий збір в сумі 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39900454).
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 29 вересня 2016 року.
Постанову складено у повному обсязі 04 жовтня 2016 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Бабіч С.І.
Дата ухвалення рішення | 29.09.2016 |
Оприлюднено | 09.11.2016 |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Васильєва Ірина Анатоліївна
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Васильєва Ірина Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні