Постанова

від 31.10.2016 по справі 805/3783/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2016 р. Справа №805/3783/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 11:10

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.,

при секретарі Нестеренко Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області до Приватного підприємства «Автовей» про стягнення заборгованості -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Автовей» про стягнення заборгованості у сумі 29 376,76 грн., мотивуючи вимоги тим, що у відповідача існує заборгованість з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства, що виникла у результаті самостійно визначених сум податкового зобов'язання у податкових деклараціях. Оскільки самостійно заборгованість не сплачується, будь-які інші міри впливу з боку податкового органу задля погашення податкового боргу відповідачем ігноруються, просить суд стягнути з рахунків у банках, що обслуговують відповідача заборгованість з податку на прибуток у розмірі та податку на додану вартість.

Представник позивача через відділ діловодства та документообігу суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, з заявами та клопотаннями про відкладання розгляду справи до суду не звертався.

У відповідності до приписів ч.2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області, є суб`єктом владних повноважень, яка в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Відповідач, Приватного підприємства "Автовей" (ЄДРПОУ 34225414, вул. Уральська, буд.12, офіс 113, м. Краматорськ, Донецька область) пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації з 17.02.2006 року номер запису 1 266 102 0000 016631, зазначене вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Є платником податку на додану вартість з 20.02.2006 року №4908.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що відповідачем до податкового органу надавалися податкова звітність з самостійно визначеною сумою податкового зобов'язання, а саме:

з податку на додану вартість - податкова декларація № 9234501276 від 16.11.2015 року; податкова декларація № 9211110833 від 14.10.2015 року; податкова декларація № 9191279055 від 15.09.2015 року податкова декларація № 9173196343 від 17.08.2015 року; податкова декларація № 9139263391 від 06.07.2015 року; податкова декларація № 9116928248 від 08.06.2015 року; податкова декларація № 9088477168 від 07.05.2015 року; податкова декларація № 9070885571 від 08.12.2014 року; податкова декларація № 9047048722 від 14.08.2014 року; податкова декларація № 9040526202 від 16.07.2014 року

з податку на прибуток - податкова декларація за 2014 рік № 9080934895 від 24.02.2015 року

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі -ПК України), який відповідно до пункту 1.1 статті 1 цього Кодексу регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 15.1 статті 15 ПК України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Податковим зобов'язанням в розумінні Податкового кодексу України визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. ПК України).

Пунктом 56.11 статті 56 ПК України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З метою погашення податкового боргу податковим органом була сформована та направлена на адресу відповідача податкова вимога форми "Ю" № 1478-25 від 05.03.2015 року.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із пунктом 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно із пунктом 95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Підстави виникнення податкової заборгованості, наявність боргу у визначеному позивачем розмірі, підтверджуються податковими деклараціями, інтегрованою карткою платника податків, довідкою про наявність заборгованості.

Матеріалами справи, підтверджено дотримання податковим органом встановленої законодавством процедури, що передує стягненню податкового боргу в судовому порядкує.

Отже, судом встановлено, що податковий борг, утворився за відповідачем внаслідок несплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, який складає 23 729,47 грн з податку на прибуток підприємства, який складає 5 647,29 грн.

З аналізу правових норму вбачається,що декларацією є документ, на підставі якого формується податкове зобов'язання. До обов'язків платника відноситься сплата податкового зобов'язання по декларації протягом 10 днів, що настають після граничного строку сплати. За наслідком несвоєчасної сплати узгодженого грошового зобов'язання податковим органом формується податкове - повідомлення рішення з визначенням штрафу, що підлягає сплаті. Якщо платник, не сплатив зобов'язання, то податкові органи надсилають податкову вимогу у якій зазначається сума податкового зобов'язання яка має бути сплачена протягом 60 днів. У випадку несплати такого податкового зобов'язання, податковий борг погашається шляхом стягнення коштів зокрема з рахунків платника податків.

Суд бере до уваги, що позивачем була дотримана процедура формування та направлення податкової вимоги. Податкова вимога ані в адміністративному порядку, ані в судовому порядку оскаржена не була.

Таким чином, враховуючи, що відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив суму узгодженого податкового зобов'язання, доказів зворотного суду не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8-11, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області до Приватного підприємства «Автовей» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з розрахунків у банках Приватного підприємства "Автовей" (ЄДРПОУ 34225414, вул. Уральська, буд.12, офіс 113, м. Краматорськ, Донецька область) заборгованість з податку на додану вартість у сумі 23 729 (двадцять три тисячі сімсот двадцять дев'ять) грн 47 коп у рахунок державного бюджету м. Краматорська на р/р 31112029700059, код платежу 14010100, банк одержувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016.

Стягнути з розрахунків у банках Приватного підприємства "Автовей" (ЄДРПОУ 34225414, вул. Уральська, буд.12, офіс 113, м. Краматорськ, Донецька область) заборгованість з податку на прибуток у сумі 5 647 (п'ять тисяч шістсот сорок сім ) грн 29 коп у рахунок державного бюджету м. Краматорська на р/р 33111318700059, код платежу 11021000, банк одержувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошено у судовому засіданні 02 листопада 2016 року.

Повний текст постанови виготовлено 04 листопада 2016 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Христофоров А.Б.