Постанова

від 01.11.2016 по справі 809/1412/16

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2016 р. Справа № 809/1412/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Матуляка Я.П.

при секретарі Щербяк В.С.

за участю:

представника позивача - Кудли О.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, вул. Грушевського, 16, м. Долина, Долинський район, Івано-Франківська область, 77500

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Вигодаторг", вул. Данила Галицького 63, смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, 77552

про стягнення податкового боргу в сумі 95190,97 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Долинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернулася до суду з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства "Вигодаторг" про стягнення податкового боргу в сумі 95190,97 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в загальній сумі 6990,64 грн., яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми штрафу згідно податкових повідомлень-рішень форми "Ш" за № 0004131300 від 21.07.2016 року на суму 487,20 грн., за № 0004141300 від 21.07.2016 року на суму 2795,93 грн., а також нарахованої пені на суму несплаченого податкового боргу в загальному розмірі 3707,51 грн.; по сплаті узгодженої суми штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми "С" за № 000209233/0 від 18.12.2008 року в сумі 87928,00 грн.; по сплаті збору за спеціальне використання води в розмірі 1,33 грн., яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання згідно поданої податкової декларації збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар'єрної, шахтної, дренажної води за І квартал 2014 року від 18.04.2014 року; по сплаті податку на прибуток підприємств в розмірі 271,00 грн., яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік від 31.01.2015 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, позов просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належний чином. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи відповідач суду не подав, причини неявки суду не повідомив. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався.

За таких обставин, враховуючи положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити виходячи з наступних підстав.

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПАТ "Вигодаторг" 20.05.1992 року зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Долинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області як платник податків.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд зазначає, що правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем були регламентовані положеннями Податкового кодексу України та Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" чинними на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідач у відповідності до пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України являється платником податку та згідно пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до статті 287.1. Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

У відповідності до пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (підпункт 54.3.5. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.265. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно приписів пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 116.1. статті 116 зазначеного Кодексу у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі акта камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків від 21.07.2016 року за № 1564/153/00275694 (а.с.12-13), яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку, Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Івано-Франківській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" за № 0004131300 від 21.07.2016 року, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 10% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 487,20 грн. та податкове повідомлення-рішення форми "Ш" за № 0004141300 від 21.07.2016 року, яким ПАТ "Вигодаторг" визначено суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 2795,93 грн. (а.с.9). Вказане податкове повідомлення-рішення отримане ПАТ "Вигодаторг" 26.07.2016 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.9).

Оскільки, відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура адміністративного узгодження податкового зобов'язання визначеного податковими повідомленнями-рішеннями форми "Ш" за № 0004131300 від 21.07.2016 року та за № 0004141300 від 21.07.2016 року, суд приходить до переконання, що визначена сума штрафу з орендної плати в загальному розмірі 3283,13 грн. є узгодженою.

Згідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Нарахування пені закінчується у випадках, визначених пунктом 129.3. статті 129 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 131.1. статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Як встановлено судом, Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Івано-Франківській області нараховано ПАТ "Вигодаторг" пеню за період 2015-2016 роки за несплату узгоджених податкових зобов'язань по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 3707,51 грн., що підтверджується зворотнім боком облікових карток платника податків (а.с.14-15).

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

На підставі акта перевірки за № 091655 від 08.12.2008 року, Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми "С" за № 0002092330/0 від 18.12.2008 року, яким відповідачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 87928,00 (а.с.23). Вказане рішення 23.12.2008 року отримане ПАТ "Вигодаторг" 26.07.2016 року, про підпис уповноваженої особи відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.23).

Відповідач скористався правом оскарження рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми "С" за № 0002092330/0 від 18.12.2008 року в судовому порядку. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.05.2009 року, в задоволенні позову закритого акціонерного товариства "Вигодалісторг" до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області про визнання нечинним рішення № 0002092330/0 від 18.12.2008 року - відмовлено. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2011 року постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.05.2009 року у справі № 2а-766/09/0970 скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов закритого акціонерного товариства "Вигодалісторг" до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області про визнання рішення нечинним задоволено: визнано нечинним рішення Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області № 0002092330/0 від 18.12.2008 року про застосування до закритого акціонерного товариства "Вигодалісторг" штрафних (фінансових) санкцій на суму 87928, 00 грн. Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.07.2014 року, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2011 по справі № 2а-766/09/0970 (№37755/09/9104) скасовано, залишено в силі постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.05.2009 (а.с.24). Вищезазначене судове рішення, на підставі частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набрало законної сили 09.07.2016 року.

При цьому суд зазначає, що згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, у розгляді даної справи не підлягає доказуванню правомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій у в розмірі 87928,00 грн. за рішенням позивача форми "С" за № 0002092330/0 від 18.12.2008 року.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків і зборів зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Приписами пункту 49.1. статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно пункту 49.2. статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків відповідно до пункту 154.6. статті 154 цього Кодексу, подають контролюючим органам декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 49.18. статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Приписами пункту 326.1. статті 326 Податкового кодексу України визначено, що водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води та збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту - починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.

Збір обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об'єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок збору та коефіцієнтів (пункту 326.2. статті 326 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 328.1. статті 328 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.

Відповідно до пункту 328.2. статті 328 Податкового кодексу України платники збору обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, встановленою в порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Податкові декларації збору подаються платниками збору контролюючим органам у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації. Податкова декларація за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не подається (пункт 328.3. статті 328 Податкового кодексу України).

Пунктом 328.4. статті 328 коментованого Кодексу передбачено, що збір сплачується платниками збору у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації. Збір за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не сплачується.

Приписами пункту 152.1. статті 152 Податкового кодексу України податок на прибуток підприємств нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Пунктом 152.8. статті 152 Податкового кодексу України визначено, що відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податків, зазначених у пункті 153.3 статті 153, статті 156, статті 160 цього Кодексу, несуть платники податку, які здійснюють відповідні виплати.

Згідно пункту 152.9. статті 152 Податкового кодексу України для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал або календарний рік для платників податків, визначених у пункті 57.1 статті 57 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 18.04.2014 року ПАТ "Вигодаторг" подано до позивача податкову декларацію збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар'єрної, шахтної, дренажної води за І квартал 2014 року, де відповідачем самостійно визначено суму збору за спеціальне використання води за звітний квартал в сумі 2,16 грн. (а.с.16-17). Частина нестягнутого у судовому порядку та несплаченого податкового боргу зі збору за спеціальне використання води на момент розгляду справи згідно вказаної податкової декларації становить 1,33 грн.

Також відповідачем подано до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік від 30.01.2015 року, де ПАТ "Вигодаторг" самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток за звітний (податковий) період в сумі 271,00 грн. (а.с.20-21).

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно визначене податкове зобов'язання відповідача, зазначене ним в податковій декларації збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар'єрної, шахтної, дренажної води за І квартал 2014 року від 18.04.2014 року та податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік від 30.01.2015 року, є узгодженим з дня подання таких декларацій.

Приписами пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області надсилалася відповідачу податкова вимога форми "Ю" від 04.12.2014 року за № 2066-25. Податкова вимога отримана ПАТ "Вигодаторг" 04.12.2014 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на корінці вказаної вимоги (а.с.8). На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в загальній сумі 6990,64 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій в сумі 87928,00 грн., зі збору за спеціальне використання води в розмірі 1,33 грн., з податку на прибуток підприємств в розмірі 271,00 грн., а всього разом 95190,97 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями форми "Ш" за № 0004131300 від 21.07.2016 року (а.с.9), за № 0004141300 від 21.07.2016 року (а.с.9), рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми "С" за № 000209233/0 від 18.12.2008 року (а.с.23), податковою декларацією збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар'єрної, шахтної, дренажної води за І квартал 2014 року від 18.04.2014 року (а.с.16-17), податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за 2014 рік від 31.01.2015 року (а.с.20), податковою вимогою форми "Ю" від 04.12.2014 року за № 2066-25 (а.с.8), довідкою про суми податкового боргу за № 35 (а.с.25), а також зворотнім боком облікових карток платника податків (а.с.14-15, 18-19, 21-22).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг в загальному розмірі 95190,97 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про стягнення з ПАТ "Вигодаторг" податкового боргу в сумі 95190,97 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що при заявленні позовних вимог щодо стягнення податкового боргу в сумі 95190,97 грн. позивачем, згідно платіжного доручення за № 420 від 21.09.2016 року, сплачено судовий збір в розмірі 1378,00 грн. Враховуючи наведене, суд зазначає, що Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, в порушення вимог частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", сплачено судовий збір в неналежному розмірі, а відтак із позивача слід стягнути решту суми несплаченого судового збору в розмірі 49,86 грн.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Вигодаторг" (код ЄДРПОУ 00275694) в дохід державного бюджету податковий борг в сумі 95 190 (дев'яносто п'ять тисяч сто дев'яносто) гривень 97 копійок з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Стягнути з Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39536384) решту суми несплаченого судового збору в розмірі 49 (сорок дев'ять) гривень 86 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Матуляк Я.П.

Постанова складена в повному обсязі 07.11.2016 року.