Постанова

від 01.11.2016 по справі 809/888/16

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2016 р. Справа № 809/888/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

cудді Могили А.Б.

за участі:

секретаря судового засідання Ілів Н.І.,

представника позивача Матійчука Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Приватного підприємства "Лемн-Інтернаціонал" про стягнення податкового боргу в сумі 57704,05 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Коломийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернулася в суд із адміністративним позовом до Приватного підприємства "Лемн-Інтернаціонал" про стягнення податкового боргу в сумі 57704,05 грн.

Позов мотивовано тим, що за Приватним підприємством "Лемн-Інтернаціонал" облікується податковий борг перед бюджетом в сумі 57704,05 по платежу плата за землю, який виник внаслідок несплати, в порушення Податкового кодексу України, самостійно задекларованих сум грошового зобов'язання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином.

З врахуванням ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, суд зазначає наступне.

Приватне підприємство "Лемн-Інтернаціонал" є юридичною особою, зареєстрованою 25.04.2002, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 19.05.2016 (а.с.13-16).

Крім того, відповідач перебуває на податковому обліку у Коломийській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області як платник податків.

Судом встановлено, що 20.02.2015 відповідачем до контролюючого органу подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плати за земельні ділянки державної або комунальної власності), в якій він самостійно визначив податкові зобов'язання по земельному податку за базовий податковий (звітний) період (а.с.10).

З поданої декларації за 2015 рік вбачається, що сума яка підлягає перехуванню в бюджет становить 23694,05 грн. з щомісячною сплатою 1974,50 грн. Земельна ділянка належить відповідачу на підставі державного акту на право власності ІФ №009426 (а.с.80).

Крім того, 11.02.2016 Підприємством подано таку ж декларацію за 2016 рік, згідно якої відповідачем визначено річну суму земельного податку 67907,91 грн. з щомісячною сплатою 5658,99 грн. (а.с.12).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України.

Статтею 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків та зборів віднесено плату за землю (пункт 9.1.10).

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (пункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пункт 16.1.4).

Згідно підпункту 14.1.156 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно пункту 270.1 статті 270 цього Кодексу об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

В пункті 14.1.147 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (підпункт 14.1.72).

Статтею 285 даного Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

У відповідності до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідачем податкових зобов'язань з земельного податку з юридичних осіб за 2015 рік в сумі 23694,05 грн. та січень-травень 2016 року в сумі 28294,95 грн., в строки визначені вищевказаними нормами Податкового кодексу України не сплачено.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Таким чином, грошові зобов'язання відповідача з плати за землю комунальної власності, є узгодженими з моменту подання податкових декларацій.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України з разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Контролюючим органом відповідачу надіслано податкову вимогу за №1/261 від 27.05.2010, згідно якої загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими податковими зобов'язаннями станом на 27.05.2010 становила 35,92 грн.

Згідно другої податкової вимоги №2/308 від 05.07.2010 сума податкового боргу станом на 05.07.2010 року становила 3860,19 грн. (а.с.11).

Податковий борг на момент розгляду справи не переривався та є непогашеним, тому нові податкові вимоги позивачем не приймалися.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення вищевказаних норм Податкового кодексу України не виконав податкові зобов'язання з сплати земельного податку з юридичних осіб.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг (пункт 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно пункту 129.4. цієї статті даного Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Як встановлено судом, позивачем, на суму невиконаних відповідачем податкових зобов'язань з сплати земельного податку з юридичних осіб нарахована пеня в розмірі 5715,10 грн.

Таким чином, за відповідачем облікується податковий борг по земельному податку з юридичних осіб за 2015 рік та січень-травень 2016 року в сумі 57704,05 грн., в тому числі 51988,95 грн. за основним платежем та 5715,10 грн. - пеня.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органом, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3 статті 95 Кодексу).

В пункті 95.4 статті 95 Податкового кодексу України зазначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами в частині адміністрування податків і зборів є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізовує державну податкову політику, його територіальні органи.

Згідно з пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство "Лемн-Інтернаціонал" (код ЄДРПОУ 31889345, вул. Українська, 10-Б, с. Нижній Вербіж, Коломийський район, Івано-Франківська область) та за рахунок готівки в дохід бюджету податковий борг в сумі 57 704 (п'ятдесят сім тисяч сімсот чотири) грн. 05 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.

Постанова складена в повному обсязі 07.11.2016 року.