копія
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2016 р. Справа № 804/1538/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Захарчук - Борисенко Н.В.,
при секретарі судового засідання - Музиці Я.І.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
третьої особи - ОСОБА_3
третьої особи - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засідання у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 про скасування рішень № 26-СК від 02.03.2016, № 27-СК від 02.03.2016; скасування наказів № 26-Н від 02.03.2016, № 27-Н від 02.03.2016; зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
16.03.2016 ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5, позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить: скасувати рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт» №26-СК від 02.03.2016р.; скасувати наказ Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт» №26-Н від 02.03.2016р.; скасувати рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області «Про скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації» №27-СК від 02.03.2016р.; скасувати наказ Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області «Про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації» №27-Н від 02.03.2016р.; зобов'язати Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області поновити реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 16.07.2015р. № ДП 082151970275, замовник ОСОБА_5 на об'єкті «Реконструкція будівлі підприємства торгівлі за адресою: АДРЕСА_1»; зобов'язати Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області поновити реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 31.07.2015р. № ДП 142152120794, замовник ОСОБА_5 на об'єкті «Реконструкція будівлі підприємства торгівлі за адресою: АДРЕСА_1»; стягнути на користь ОСОБА_5 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3307 грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
В обґрунтування позову та заяви про уточнення позову ОСОБА_5 посилається на той факт, що об'єкт «Реконструкція будівлі підприємства торгівлі; АДРЕСА_1» не може вважатись самочинно збудованим, оскільки його будівництво здійснювалось ОСОБА_5 на земельній ділянці, яка використовується для будівництва на підставі договору оренди землі № 2654 від 22.11.2011 року, який зареєстровано у управлінні Держкомзему у м. Дніпропетровську, Дніпропетровської області за № 121010004000454 від 22 березня 2012 року із кадастровим номером земельної ділянки НОМЕР_1. З огляду на викладене, позивач вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2015 було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в судове засідання.
Ухвалою суду від 17.03.2016 адміністративний позов залишено без руху із встановленим строком для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 18.03.2016 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2016 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2016 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №804/1271/16.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2016 поновлено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.08.2016 провадження у даній справі було зупинено.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду провадження у даній справі поновлено.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримала у повному обсязі та просила позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, у поданих раніше письмових запереченнях зазначив, що посадовими особами Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області встановлено, що замовником будівництва ОСОБА_5 у деклараціях про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації наведено недостовірні дані, які є підставою вважати об'єкт будівництва самочинним. оскільки об'єкт будівництва «Реконструкція будівлі підприємства торгівлі за адресою: АДРЕСА_1» на момент подачі замовником будівництва декларації про початок виконання будівельних робіт у встановленому порядку в експлуатацію введений не був, а у відповідача були всі законні підстави для скасування реєстрації декларацій та винесення оскаржуваних наказів. З огляду на викладене, представник відповідача вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6 у судовому засіданні проти позову заперечували, у задоволенні позову просили відмовити в повному обсязі, повністю підтримуючи позицію відповідача у справі.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6, розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, відповідно до службової записки головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Дніпропетровській області Осадченко Д.А. від 02.03.2016 зазначеним інспектором було проведено розгляд звернення громадянина ОСОБА_6 від 09.02.2016 щодо будівлі підприємства торгівлі на АДРЕСА_2. Проте під час виїзду за вказаною адресою відповідальні особи були відсутні, необхідна для проведення документація не надана, що унеможливлює проведення перевірки.
02.03.2016 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області були прийняті рішення № 26-СК «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт» та № 27-СК «Про скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації».
Вищезазначеними рішеннями було скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 16.07.2015р. № ДП 082151970275, замовник ОСОБА_5 на об'єкті «Реконструкція будівлі підприємства торгівлі за адресою: АДРЕСА_1» та реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 31.07.2015р. № ДП 142152120794, замовник ОСОБА_5 на об'єкті «Реконструкція будівлі підприємства торгівлі за адресою: АДРЕСА_1».
Також, на підставі вищезазначених рішень були прийняті накази № 26-Н від 02.03.2016р. «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт» та 27-Н від 02.03.2016р. «Про скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та постановами Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» (далі - Порядок № 466) та від 13.04.2011 № 461 «Деякі питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» (далі - Порядок № 461) був запроваджений декларативний принцип оформлення замовником документів, які надають йому право виконувати будівельні роботи щодо об'єктів будівництва І - III категорії складності та приймати їх в експлуатацію. Вказаний принцип полягає у тому, що відповідальність за достовірність даних, зазначених замовником у декларації про початок виконання будівельних робіт, несе саме замовник, а орган державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язаний прийняти до розгляду подану замовником декларацію, перевірити повноту даних, зазначених у ній, та прийняти рішення щодо проведення реєстрації декларації. У разі повернення декларації на доопрацювання, орган державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язаний обґрунтувати причини її повернення.
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області 13.03.2014 за № ДП 082140720457 була зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція будівлі підприємства торгівлі» за адресою: АДРЕСА_1 замовник будівництва - ТОВ «Миру-2013», а також 08.04.2014 за № ДП 142140980140 була зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації на вищезазначений об'єкт будівництва.
18.04.2014 відповідачем було проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства на вищевказаному об'єкті будівництва, за результатами якої було встановлено, що ТОВ «Миру-2013» наведено недостовірні дані в вищезазначених деклараціях в частині інформації про відповідальну особу за здійснення на об'єкті технічного нагляду, інформації щодо проектувальника та відповідальної особи за здійснення авторського нагляду, інформації щодо наявності права на користування земельною ділянкою для будівництва, що є порушенням ч. 8 ст. 36. ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Також встановлено, що замовником не отримано вихідні данні для проектування зазначеного об'єкту у вигляді містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, що є порушенням ч. 2 ст. 29. ч.2 та ч.5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також відсутні документи на право власності (користування) земельною ділянкою.
За результатами проведення перевірки ТОВ «Миру-2013» було притягнуто до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та надано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм.
З матеріалів справи вбачається, що у травні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю із скаргою на самочинне будівництво, що здійснюється на території парку для відпочинку на АДРЕСА_1. У відповідь на своє звернення він 25.06.2014 року отримав лист від Інспекції ДАБК у Дніпропетровській області, яким його повідомили про те, що вказане будівництво здійснює ТОВ «Миру-2013», за результатами перевірки дотримання вимог містобудівної діяльності ТОВ «Миру-2013» встановлено самочинність такого будівництва, скасовані декларації про початок будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації, надано припис про усунення порушення вимог містобудівного законодавства шляхом знесення самочинного будівництва.
У червні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із адміністративним позовом до Дніпропетровської міської ради про визнання протиправною бездіяльності щодо не знесення самочинного будівництва на АДРЕСА_2 та про зобов'язання Дніпропетровської міської ради знести вказане самочинне будівництво.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 року, яка була винесена за результатами перегляду Постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.08.2014 року у справі № 201/8267/14-а встановлено, що самочинне будівництво на АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську порушує права членів територіальної громади, та, зокрема, ОСОБА_6, та є наслідком невиконання Дніпропетровською міською радою своїх самоврядних повноважень з приводу контролю за використанням та охороною земель, однак судом також роз'яснено, що повноваження на знесення об'єкта самочинного будівництва відповідно до ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» відноситься по повноважень Інспекції ДАБК (на даний момент - Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її структурних підрозділів).
Суд зазначає, що обставини самочинного будівництва, наведення недостовірних доказів щодо розроблення проектної документації, відповідальної особи за здійснення на об'єкті технічного нагляду, відсутність права користування земельною ділянкою на АДРЕСА_1 встановлені Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2014 у справі №804/8983/14, яка набрала законної сили 29.08.2014, та якою відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Миру - 2013» до Інспекції ДАБК у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а тому відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають повторному доказуванню.
Суд також звертає увагу, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2014 у справі №804/8983/14 за адміністративним позовом ТОВ «Миру - 2013» до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови в повному обсязі встановлено протиправність реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації, які були зареєстровані ТОВ «Миру - 2013», а також в судовому порядку встановлено факт самочинності будівництва на АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську. В провадженні даної справи встановлено, що ТОВ «Миру - 2013» дійсно було допущено численні серйозні порушення законодавства в сфері містобудівної діяльності здійснено самочинне будівництво на земельній ділянці, яка не була відведена для даної мети, а саме будівництво проводилось без розроблення проектної документації, без отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.
Правомірність приписів від 18.04.2014 та від 23.05.2014 в повному обсязі встановлена постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015 у справі №804/8909/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.08.2015, а отже на підставі ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України факти правомірності вимог позивача щодо знесення самочинного будівництва на АДРЕСА_1 є встановленими та не підлягають повторному доказуванню.
Також суд зазначає, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.08.2015 щодо можливості перебудови об'єкта самочинного будівництва чітко встановлено, що позивачем встановлені порушення у сукупності, починаючи з відсутністю у позивача у власності або користуванні земельної ділянки, внесення недостовірної інформації до декларацій, порушення ним будівельних норм та правил при проведенні реконструкції. Крім того відповідачем не наведена можливість усунення таких порушень з урахуванням ознак самочинного будівництва (без затвердженого проекту будівництва, без документу, який надає право на проведення будівельних робіт, тобто які регламентують розробку та реалізацію містобудівної документації, а також щодо можливості використання земельної ділянки.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2015 у справі №804/18856/14 за позовом ОСОБА_6 до Реєстраційної служби ДМУЮ Дніпропетровської області, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2015, якою визнано протиправними дії Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_6 у скасуванні державної реєстрації права власності на нерухоме майно (будівлю підприємства торгівлі), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №12756724 від 29.04.2014 державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області Анненкова Максима Ігоровича щодо реєстрації права власності на будівлю підприємства торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Миру - 2013»; скасовано державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - будівлю підприємства торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Миру - 2013».
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2016 у справі №804/9032/15 за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миру-2013», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «Дніпрофарма», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізична особа-підприємець ОСОБА_10, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізична особа-підприємець ОСОБА_11, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Жовтнева - 2013» про зобов'язання вчинити певні дії позовні вимоги задоволено та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Миру-2013» виконати вимоги Припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.04.2014, а саме: відповідно до статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» знести об'єкт будівництва: «Реконструкція будівлі підприємства торгівлі за адресою: м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, АДРЕСА_1».
Таким чином, вказаними рішеннями встановлено, що будівля на АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську є збудованою самочинно на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та неможливо перебудувати таким чином, щоб усунути всі наведені порушення, а тому в даному випадку можливе виключно знесення самочинного будівництва, а не його перебудова у будь-який спосіб.
Суд вважає, що в даному випадку правовою підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних рішень та наказів став не Порядок здійснення державного архітектурно- будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, на який посилається позивач, а положення п. 8 ст. 36, п. 10 ст. 39, ч.2 ст. 39 -1 Закону України «Про містобудівну діяльність», а також п.11, ч.7 п.22 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466.
Так згідно п. 8 ст. 36, п. 10 ст. 39 Закону України «Про містобудівну діяльність» та п.11 порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466, замовник (в нашому випадку Позивач) відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданих ним деклараціях про початок виконання будівельних робіт та готовність об'єкта до експлуатації.
Відповідно до ч.2 ст. 39 - 1 Закону України «Про містобудівну діяльність» у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок встановлено, зокрема, в ч.7 п. 22 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466, відповідно до якого у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію такої декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.
Саме на виконання вищевказаних норм, на думку суду, відповідачем обґрунтовано та законно було прийнято оскаржувані рішення та накази, адже ним було виявлено факт недостовірних даних, наведених у зареєстрованих за ОСОБА_5 деклараціях, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, що є безумовною підставою для прийняття відповідного розпорядчого акта щодо скасування таких декларацій.
Крім того, в оскаржуваних наказах відповідач посилається саме на ЗУ «Про містобудівну діяльність» та Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466, а не на Порядок від 23.05.2011 року, на який посилається позивач.
Також суд зазначає, що не заперечувалось сторонами у справі та підтверджується матеріалами справи, що на даний момент будівля підприємства торгівлі, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Жовтнева - 2013» (код ЄДРПОУ 39263758) на підставі договору купівлі продажу, серія та номер №1784, виданий 18.11.2015 приватним нотаріусом Зеніковою Мариною Сергіївною Дніпропетровського нотаріального округу Дніпропетровської області.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з огляду на викладене та численними судовими рішеннями в повному обсязі встановлено, що об'єкт «Реконструкція будівлі підприємства торгівлі, АДРЕСА_1» збудований самочинно на земельній ділянці, що не була відведена для даної мети, такий об'єкт ніколи в експлуатацію не вводився, а тому не міг бути реконструйований, а отже, зареєстровані за ОСОБА_5 декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність цього об'єкту до експлуатації підлягають скасуванню.
Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За наведених обставин у сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 про скасування рішень № 26-СК від 02.03.2016, № 27-СК від 02.03.2016; скасування наказів № 26-Н від 02.03.2016, № 27-Н від 02.03.2016; зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 158 - 163, 167, 254 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 про скасування рішень № 26-СК від 02.03.2016, № 27-СК від 02.03.2016; скасування наказів № 26-Н від 02.03.2016, № 27-Н від 02.03.2016; зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складено 31 жовтня 2016 року.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 31.10.2016 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді Н.В. Захарчук-Борисенко Н.В. Захарчук-Борисенко В.В.Кухар
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2016 |
Оприлюднено | 10.11.2016 |
Номер документу | 62496587 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Озерянська Світлана Іванівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Озерянська Світлана Іванівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Озерянська Світлана Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні