Рішення

від 07.11.2016 по справі 904/8489/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.11.16р. Справа № 904/8489/16

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Приватного підприємства "Антарекс", м. Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроуніверсалкомплект", м. Дніпро

про стягнення 115020грн.00коп.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство «Антарекс» м. Полтава звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроуніверсалкомплект» м. Дніпро з позовом про стягнення суми боргу з орендної плати в розмірі 38340грн. та неустойки в розмірі 76680грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем обов'язку щодо повернення орендованого майна після припинення дії договору згідно положень договору оренди №15-ор від 01.08.2013р.(з урахуванням додаткових угод №1 від 30.12.2013р., №2 від 30.07.2015р.); лист №18/14 від 30.05.2016р.; рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2016р. у справі №904/5166/16, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.09.2016р. у справі №904/5166/16; норми Цивільного кодексу України.

Позивач зазначає, що на підставі договору оренди №15-ор від 01.08.2013р. згідно акту приймання-передачі від 01.08.2013р. позивачем було передане відповідачу в тимчасове платне користування нерухоме майно. Листом №18/14 від 30.05.2016р. відповідача було повідомлено про відсутність наміру продовжувати термін дії договору, необхідність повернути майно та сплатити заборгованість. В листі також було вказано, що 30.06.2016р. є останнім днем дії договору оренди.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2016р. у справі №904/5166/16, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.09.2016р., було присуджено до стягнення на користь позивача з відповідача основний борг (орендної плати) в сумі 109793грн.17коп. за період з січня 2016р. по червень 2016р., індексацію орендної плати в сумі 88259грн.95коп. за період з січня 2016р. по травень 2016р., пеню за період з 26.01.2016 по 30.05.2016 у сумі 9829грн.53коп.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що орендар повертає орендодавцеві об'єкт оренди в день закінчення строку дії даного договору або у визначений день дострокового припинення договору. Перед вивезенням (виносом) останньої партії (одиниці) обладнання, інвентарю, товару орендар повинен передати ключ орендодавцеві та здійснити передачу об'єкту оренди з оформленням акту приймання-передачі (повернення) об'єкту оренди.

Посилаючись на відсутність складеного акту повернення-передачі орендованого майна, позивач нарахував та заявив до стягнення суму боргу з орендної плати в розмірі 38340грн. та неустойку в розмірі 76680грн. за період липень - серпень 2016р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2016р. було порушено провадження у справі та призначене судове засідання.

Позивачем були направлені на адресу суду клопотання від 13.10.2016р. та від 02.11.2016р., в яких зазначалось про розгляд справи за відсутності представника підприємства.

У зв'язку з нез'явленням представника відповідача та ненаданням витребуваних документів, розгляд справи відкладався.

За приписами ст.65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 статті 89 Цивільного кодексу України до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом..

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 49027, м. Дніпро, вул. Фучика, буд.18, офіс 402а.

З метою виконання приписів Господарського процесуального кодексу України на вказану адресу судом було скеровано ухвали від 28.09.2016р., від 18.10.2016р. з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, поштове відправлення було повернено органом поштового зв'язку з приміткою «За спливом строку зберігання»

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

На день розгляду справи у судовому засіданні 02.11.2016р. будь-яких письмових заяв та клопотань від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Враховуючи, що від відповідача повідомлення щодо неможливості участі у судовому засіданні 02.11.2016р. до господарського суду Дніпропетровської області не надходило, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При цьому, згідно зі статтею 38 Господарського процесуального кодексу України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією позивача, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

Між Приватним підприємством «Антарекс» (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроуніверсалкомплект" (далі - орендар) був укладений договір оренди №15-ор від 01.08.2013 (далі - договір).

Згідно пункту 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове оплачуване користування нерухоме майно, а саме: частину нежитлової будівлі, розташовану по вулиці Визволення, 21 у місті Полтава, яка згідно з технічним паспортом складає: літ «Г-2» перший поверх: - кімната 3 площею 75,7 кв.м., кімната 5 площею 88,6 кв.м., кімната 15 площею 282,3 кв.м.; літ «Г-2» 2-й поверх: - кімната 6 площею 148,4 кв.м., кімната 6-а площею 14,6 кв.м., кімната 8 площею 4,7 кв.м., кімната 9 площею 9,7 кв.м.; літ «А-1-3» - кімната 5 площею 62,4 кв.м., навіс загальною площею 50,0 кв.м.

У пункті 4.1. договору визначено, що об'єкт оренди передається орендарю на підставі акту прийому-передачі в орендне користування, в якому вказується загальна характеристика технічного стану об'єкту, кінцевий розмір площі, місце розташування об'єкту оренди.

У відповідності до вказаних умов договору, між позивачем та відповідачем було підписано акт приймання-передачі приміщень до договору щодо передачі позивачем майна в оренду відповідачу від 01.08.2013р.

Відповідно до розділу 5 договору загальний розмір орендної плати становить 19170грн. (з ПДВ) на один місяць.

У пунктах 3.1. та 3.2. договору сторони погодили, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до закінчення строку оренди, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Строк оренди становить з 01.08.2013р. по 31.12.2013р.

В подальшому, додатковою угодою №1 від 30.12.2013р. до договору сторонами було продовжено термін дії договору по 31.07.2015р. Додатковою угодою №2 від 30.11.2015р. термін дії договору продовжений сторонами по 30.06.2016р. включно.

Листом №18/14 від 30.05.2016р., отриманим відповідачем 31.05.2016р., орендодавець повідомив орендаря про відсутність наміру продовжувати договір та просив вважати останнім днем дії договору 30.06.2016р.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За змістом статті 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Враховуючи наведене положення статті 291 Господарського кодексу України та пункту 3.2 договору, спірний договір є таким, що припинив свою дію з 01.07.2016р.

Відповідно до підпункту 2.3.12 та пункту 4.3 договору на орендаря покладений обов'язок у разі припинення договору повернути орендодавцеві об'єкт оренди відповідно до умов договору, шляхом підписання акту приймання-передачі (повернення) об'єкту оренди, не допускаючи самовільного вивільнення і залишення об'єкту без відповідного оформлення повернення орендованого приміщення.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Положення вказаної норми закону та договору з урахуванням приписів статті 11 Цивільного кодексу України, статті 174 Господарського кодексу України свідчать про те, що у разі припинення договору у розумінні статті 291 Господарського кодексу України - внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, у орендаря виникає обов'язок повернути орендодавцю майно з оренди.

Як встановлено судом, договір припинив свою дію з 01.07.2016р., в той же час, доказів повернення відповідачем на користь позивача орендованого майна чи ініціювання відповідного питання матеріали справи не містять, а відповідачем не надано.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

З огляду на викладене, є обґрунтованими вимоги позивача про стягнення неустойки за липень-серпень 2016р. у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, а саме - 76680грн.

Позивач також наполягає на стягненні з відповідача суми орендної плати нарахованої за період липень-серпень 2016р. в розмірі 38340грн., тобто після закінчення строку дії договору.

Обґрунтовуючи правомірність вказаної суми, позивач посилається на постанову Судової палати у господарських спорах Верховного Суду України від 20.11.2012р. у справі №12/75-2167-33/75-4/180.

Як вбачається зі змісту вказаної постанови, висновок про правомірність нарахування та стягнення сум орендної плати після розірвання договору був зроблений на підставі норм статті 795 Цивільного кодексу України у сукупності з положеннями пункту 2.3 договору оренди нежилого приміщення від 05.11.2007р. Вказаним пунктом договору сторони передбачили, що нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акту приймання-передачі приміщень.

Разом з тим, в даній справі договір оренди №15-ор від 01.08.2013р.(з урахуванням додаткових угод №1 від 30.12.2013р., №2 від 30.07.2015р.) не містить застереження про сплату відповідачем орендної плати за фактичне користування приміщеннями після спливу строку дії договору до моменту повернення об'єктів оренди за актом приймання-передачі.

З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Антарес» м. Полтава до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроуніверсалкомплект» м. Дніпро про стягнення суми боргу з орендної плати в розмірі 38340грн. за період липень-серпень 2016р.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, а саме - покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись положеннями статей Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, статтями 1, 2, 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 75, 82, 83, 84, 85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства «Антарекс» м. Полтава до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроуніверсалкомплект» м. Дніпро про стягнення суми боргу з орендної плати в розмірі 38340грн. та неустойки в розмірі 76680грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроуніверсалкомплект» м. Дніпро (ідентифікаційний код: 31793496; місцезнаходження: 49027, м. Дніпро, вул. Фучика, буд. 18, офіс 402А) на користь Приватного підприємства «Антарекс» м. Полтава (ідентифікаційний код: 30063426; місцезнаходження: 36009, м. Полтава, вул. Визволення, буд. 21) суму неустойки в розмірі 76680грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1150грн.20коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання чинності судовим рішенням.

В судовому засіданні від 02.11.2016р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 07.11.2016р.

Суддя ОСОБА_1