Постанова

від 03.11.2016 по справі 826/16952/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 листопада 2016 року 11:55 № 826/16952/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б. при секретарі судового засідання Шевчишин О.І., розглянувши у судовому засіданні подання

за заявоюДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Нікомед" про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків

за участю представників сторін:

від заявника : Рибак Алла Юріївна

від відповідача: Колесник Вікторія Валеріївна

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 31.10.2016 р. о 15:53 год. надійшло подання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Нікомед" (надалі - Відповідач) про зупинення видаткових операцій Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Нікомед" (код ЄДРПОУ 34431950) на всіх розрахункових рахунках у банках.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 01.11.2016 р. відкрито провадження в адміністративній справі.

В обґрунтування подання Позивач зазначає, що станом на 28.10.2016 р. №3/26-59-17-27 податковому керуючому представниками ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Нікомед" не було надано переліку активів для опису майна у податкову заставу, що в свою чергу слугувало підставою для звернення до суду з поданням про зупинення видаткових операцій ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Нікомед" на всіх розрахункових рахунках у банках.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав подання у повному обсязі та просив суд задовольнити вимоги.

Відповідач у судове засідання з'явився, проти подання заперечує в повному обсязі.

В обґрунтування заперечень Відповідач зазначає, що Контролюючим органом не прийнято документів, які надавалися на опис майна в податкову заставу.

Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 183 3 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд подання відбувається за участю органу доходів і зборів, що його вніс, та платника податків, стосовно якого його внесено.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Нікомед» (далі ТОВ «НВО «Нікомед» або Відповідач) зареєстроване Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві як суб'єкт господарювання з 13.06.2006 року та перебуває на обліку у ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві з 14.06.2006 року.

Позивач зазначає, що у Відповідача наявний податковий борг у розмірі - 214436,57 грн., а саме: з податку на додану вартість у розмірі -214436,57 грн., яка виникла на підставі самостійно задекларованих зобов'язань, згідно податкової декларації №9208994752 від 12.10.2015 року, №9231471223 від 12.11.2015 року, № 9257474457 від 21.12.2015 року, № 9271836894 від 14.01.2016 року, № 9020245581 від 19.02.2016 року.

Контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 грудня 2014 року № 0017622201, яким Приватному підприємству "Науково-виробниче об'єднання "Нікомед" збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 238460,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 190768,00 грн., за штрафними санкціями - 47692,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням Контролюючого органу Позивач оскаржив до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2015 року по справі №826/10996/15 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 17 грудня 2014 року № 0017622201.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року скасовано - Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2015 року та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Нікомед" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

У відповідності до абз. 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішення законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року набрала законної сили 01.10.2015 року.

Контролюючим органом винесено податкову вимогу від 29.10.2015 року №25314-25 та Рішення про опис майна у податкову заставу № 25314/26-59-23-01-14 від 29.10.2015 року.

Також, Контролюючим органом 25.10.2016 року вручено представнику Відповідача ОСОБА_1 Лист №31281/10 від 25.10.2016 р. щодо виділення активів в податкову заставу, дану інформацію надати до Контролюючого органу до 28.10.2016 р.

Податковим керуючим 28.10.2016 року складено Акт про відмову платника податків від опису майна в податкову заставу №3/26-59-17-27.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтування подання, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Обов'язок проведення сплати податкових зобов'язань платниками податків у встановлені строки визначено п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, згідно якого платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Нормами п. 88.1 ст. 88 вказаного Кодексу встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до пп.20.1.31 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

У свою чергу, відповідно до пункту 95.2 ПК України право на стягнення коштів та продаж майна платника податків виникає у податкового органу через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) податкової вимоги, тому саме з цього моменту контролюючий орган уповноважений оцінювати майновий стан платника податків з огляду на наявність у нього достатніх джерел для погашення податкового боргу.

Таким чином, контролюючі органи в силу підпункту пункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про накладення арешту на кошти платника податку в разі відсутності в такого платника достатнього для погашення податкового боргу майна.

Водночас така недостатність повинна бути встановлена станом не раніше дня виникнення у контролюючого органу права на стягнення податкового боргу, тобто не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання (вручення) податкової вимоги.

Суд звертає увагу, що Контролюючим органом винесено податкову вимогу від 29.10.2015 року №25314-25 та Рішення про опис майна у податкову заставу № 25314/26-59-23-01-14 від 29.10.2015 року, а вручено Відповідачу 25.10.2016 року, що підтверджується підписами на податковій вимозі та Рішенні про опис майна в податкову заставу.

З аналізу матеріалів справи та норм права, Суд приходить до висновку, що у Контролюючого органу ще не виникло право на стягнення податкового боргу, оскільки податкова вимога вручена 25.10.2016 р., а з поданням Контролюючий орган звернувся 31.10.2016 р.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що подання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві подано передчасно та не підлягає задоволенню.

Аналогічна позиція викладена в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 29.04.2013 р. №642/12/13-13.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. (ч.1) В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2) Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи. (ч.3) Суд може збирати докази з власної ініціативи. (ч.5) Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. (ч.6 ст.71 КАС України).

З урахуванням наведеного, Суд приходить до висновку, що подання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Нікомед" про зупинення видаткових операцій ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Нікомед" (код ЄДРПОУ 34431950) на всіх розрахункових рахунках у банках є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 183 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у задоволенні подання.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя А.Б. Федорчук