Ухвала

від 03.11.2016 по справі 490/9824/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №490/9824/16-к 03.11.2016

Провадження № 11-сс/784/461/16 Категорія арешт майна

Головуючий 1 інстанції суддя ОСОБА_1

Доповідач апеляційної інстанції суддя ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2016 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

Головуючої-судді ОСОБА_2

Суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

За участі секретаря судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві судове кримінальне провадження за апеляційною скаргою процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Миколаївської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 жовтня 2016 року про часткове задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, -

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_6 .

Представник власника майна - заінтересовані особи:

ТОВ «Інвест-Інфо» в особі адвоката ОСОБА_7

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 жовтня 2016 року частково задоволено клопотання слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Миколаївській області ОСОБА_8 (далі - слідчий) та накладено арешт на документацію вилучену під час проведення 20 жовтня 2016 року обшуків на території ТОВ «Бруклін-Київ Порт» за адресою м. Одеса площа Митна 1 будинок 1/6 та ПАТ «Іллічівськзовніштранс» за адресою Одеська область м. Іллічівськ вул. Промислова, 7; в решті клопотання про накладення арешту на 10 контейнерів шроту соняшникового вагою 267,37 тон відмовлено.

В апеляційній скарзі процесуальний керівник у кримінальному провадженні - прокурор відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_6 (далі прокурор) просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, задовольнивши клопотання слідчого ОСОБА_8 , а саме: накласти арешт на документацію, вилучену під час проведення 20.10.2016 обшуків на територіях ТОВ «Бруклін-Київ Порт», за адресою: м. Одеса, площа Митна, 1, будинок 1/6, та ПАТ «Іллічівськзовніштранс», за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Промислова, 7, накласти арешт на шрот соняшниковий вагою 267,37 тон

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Прокурор вважає, що оскаржувана ухвала є незаконною та підлягає скасуванню. При цьому твердить:

що досудовим розслідуванням встановлено, що групою осіб створено (придбано) ряд підприємств з ознаками «фіктивності», у тому числі ТОВ «Інвест Інфо» (код СДРПОУ 40366565), з метою прикриття незаконної діяльності, а саме: здійснення митного оформлення експортних операцій і товарів (шроту соняшникового) в зоні діяльності Одеської митниці ДФС (м/п «Чорноморськ»);

що досудовим слідством встановлено, що ТОВ «Інвест Інфо» створено з метою прикриття незаконної, а саме: зовнішньоекономічної діяльності з експорту шроту соняшникового, останній, відповідає критеріям речового доказу, визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України, а саме: є предметом, що був об`єктом кримінально протиправних дій, та річ набута кримінально протиправним шляхом, а отже, як і зазначено слідчим у клопотанні, підлягає арешту на підставі ч. 1 ст. 170, п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. Посилається на те, що одноосібний засновник, директор та головний бухгалтер ТОВ «Інвест Інфо» згідно реєстраційних даних ОСОБА_9 в ході його допиту, як свідка, повідомив, що намірів ведення підприємницької діяльності ТОВ «Інвест Інфо» та фактичного відношення до реєстрації та ведення фінансово - господарської діяльності підприємства ніколи не мав. За такого констатує, що невстановленими особами з метою прикриття незаконної зовнішньоекономічної діяльності зареєстроване ТОВ «Інвест Інфо» на особу ОСОБА_9 , який фактично до здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства відношення не має;

що клопотання слідчий мотивував тим, що вищевказані документи та речі (шрот соняшниковий) можуть бути використані як докази вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, а саме: створення або придбання суб`єкту підприємницької діяльності (юридичної особи) ТОВ «Інвест Інфо» з метою прикриття незаконної зовнішньоекономічної діяльності, а отже, є речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора представник власника майна - ТОВ «Інвест-Інфо» адвокат ОСОБА_7 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора.

Твердить: що в апеляційній скарзі фактично змінено первинні вимоги за клопотанням про накладення арешту, посилаючись на вимогу слідчого в клопотанні про накладення арешту на шрот соняшниковий вагою 267,37 тон що належать ТОВ «Інвест Інфо», а в апеляційній скарзі орган прокуратури просить накласти арешт на шрот соняшниковий вагою 267,37 тон, не конкретизуючи відповідне майно взагалі; що ТОВ «Інвест Інфо» є діючим підприємством.

Посилаючись на вимоги ч. 6 ст 173 КПК України, твердить, що з 21.10.2016 року по 27.10.2016 року пройшло більше ніж 72 години, а отже прокуратура взагалі не мала права звертатися з відповідним клопотанням про накладення арешту. Також на обґрунтування своїх доводів наводить положення ст. 317 ЦК України, ст. 41 Конституції України (щодо права власності), ч. 1 ст. 170, ч. 2 ст. 173 КПК України (щодо арешту майна), ч. 6 ст. 100 КПК України (щодо речових доказів).

Встановлені судом першої інстанції обставини.

26 вересня 2016 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження № 32016150000000069 за ст. 14 ч. 1, 205 ч. 1 КК України за повідомленням про те що невстановлені особи здійснюють низку протиправних заходів, спрямованих на підшукання осіб, які в подальшому за грошову винагороду реєструють підприємства, від імені яких будуть здійснюватися митне оформлення митними постами Миколаївської митниці ДФС експортно-імпортні операції товарно-матеріальних цінностей через пункти пропуску в зоні діяльності зазначеної митниці.

20 жовтня 2016 року на території ТОВ «Бруклін-Київ Порт» та ПАТ «Іллічівськзовніштранс» був проведений обшук, в ході якого були тимчасово вилучені 10 контейнерів шроту соняшникового загальною вагою 267,37 тон, та документація щодо вказаного вантажу.

21 жовтня 2016 року слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на вказане майно та документацію, як на майно що належить ТОВ «Інвест-Інфо», з посиланням на ч. 2 ст. 170 КПК України як на майно що є предметом вчинення кримінального правопорушення, набуте кримінальне протиправним шляхом.

Частково задовольняючи клопотання слідчого та накладаючи арешт на документи, слідчий суддя зазначив:

що розслідується кримінальне провадження за відомостями про створення та придбання низки підприємств, в тому числі ТОВ «Інвест-Інфо», без мети здійснення господарської діяльності, а з метою прикриття іншої незаконної діяльності. В кримінальному провадженні жодній особі про підозру не повідомлено;

що з урахуванням пояснень директора ТОВ «Інвест-Інфо» ОСОБА_9 всі документи щодо шроту соняшникового можуть мати доказове значення, відповідають критерію речового доказу, та підлягають арешту.

Щодо накладення арешту на 267,37 тон шроту соняшникового слідчий суддя виходив з того:

що аналіз норм ч. ч. 1, 2, 10 ст. 170 КПК України (в редакції 18 лютого 2016 року) свідчить про те що арешт майна може бути накладений щодо будь-якого майна, навіть майна не причетних до вчинення злочину осіб, якщо вказане майно містить ознаки речового доказу, може бути використане стороною обвинувачення в процесі доказування. Якщо майно не містить ознак речового доказу, то таке майно може бути арештоване виключно в тому разі, якщо воно належить певній особі та вказана особа має певний процесуальний статус (підозрюваний, обвинувачений, юридична особа - суб`єкт спеціальної конфіскації);

що прокурор в судовому засіданні не наполягала на тому, що шрот соняшниковий несе на собі сліди злочину та є майном, на який прямо був злочин спрямований, а вважає його речовим доказом як майно, що було набуто кримінально протиправним шляхом;

що аналіз ст. 98 КПК України дає підстави стверджувати, що законодавцем малося на увазі, можливість арешту як майна, на яке прямо був спрямований злочин (річ, яка була, наприклад, викрадена), так і арешту майна, яке було придбано за рахунок коштів від реалізації вказаної речі, а також арешту майна у разі розслідування кримінального провадження за ст. 209 КК України.;

що відповідно до клопотання та пояснень в судовому засіданні слідчий та прокурор вважають 10 контейнерів шроту соняшникового майном ТОВ «Інвест-Інфо» (а не майном, що належить не встановленим особам, але оформленим за документами ТОВ «Інвест-Інфо»). Останній власник підприємства ОСОБА_10 також вважає майном ТОВ «Інвест-Інфо». Будь-яких доказів що за рахунок коштів, отриманих від іншого злочину, ТОВ «Інвест-Інфо» придбало 267,37 тон шроту соняшникового слідством не надано, а за такого до вказаного майна не може застосовуватися поняття «майно, що було набуто кримінально протиправним шляхом».

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_6 на підтримку своєї апеляційної скарги; доводи- заперечення представника власника майна адвоката ОСОБА_7 (ТОВ «Інвест-Інфо») проти апеляційної скарги прокурора; вивчивши матеріали судового кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, суд дійшов наступного.

Відповідно до матеріалів судового кримінального провадження 21 жовтня 2016 року слідчий ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва з двома клопотаннями про накладення арештів на вилучене 20 жовтня 2016 року майно в ході обшуків в нежитлових будівлях ПАТ «Іллічівськзовніштранс» на вул. Промислова, 7 в м. Іллічівськ Одеської області та ТОВ «Бруклін-Київ Порт» на площі Митна, 1 буд. 1/6 в м. Одеса.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 жовтня 2016 року матеріали клопотань старшого слідчого ОСОБА_8 про накладення арештів на майно, об`єднані в одне провадження та йому залишений порядковий номер№ 490/9824/16-к, н/п 1-кс/490/5235/2016.

Ухвала слідчого судді в частині накладення арешту на документацію, вилучену під час проведення 20 жовтня 2016 року обшуків на території ТОВ «Бруклін-Київ Порт» на площі Митна, 1 буд. 1/6 в м. Одеса та ПАТ «Іллічівськзовніштранс» на вул. Промислова, 7 в м. Іллічівськ Одеської області ніким з учасників судового провадження не оскаржується, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України рішення суду першої інстанції в цій частині не перевіряє та переглядає його лише в межах апеляційної скарги.

При розгляді клопотання слідчого про накладення арешту на майно у рамках кримінального провадження слідчий суддя повинен вирішувати це питання відповідно до вимог ст. ст. 170 - 173 КПК України.

Слідчий суддя в цілому дотримався зазначених вимог закону при розгляді клопотання слідчого ОСОБА_8 та при постановленні оскаржуваної ухвали.

Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про відсутність у даному випадку підстав для арешту майна - шроту соняшникового вагою 267,37 тон в 10 контейнерах і при цьому виходить з наступного.

У ст. 171 КПК України наведений чіткий перелік вимог до клопотання слідчого про арешт майна.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Зазначеним вимогам клопотання слідчого ОСОБА_8 в цій частині не відповідає. Так, вказані клопотання в цій частині слідчий обґрунтовує тим, що в ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ «Інвест Інфо» має ознаки фіктивності, оскільки при допиті ОСОБА_9 , який за реєстраційними даними є одноосібним засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ «Інвест Інфо», він повідомив, що намірів ведення підприємницької діяльності ТОВ «Інвест Інфо» та фактичного відношення до реєстрації та ведення фінансово - господарської діяльності підприємства ніколи не мав. За такого зазначає, що шрот соняшниковий від вказаного підприємства свідчить про поставку товару з використанням документів підприємства з ознаками фіктивності та має значення для вивчення обставин його експорту і що вищевказані товари (речі), що експортуються підприємствами з ознаками фіктивності можуть бути використані як докази вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, а саме: створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, а отже є речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні. При цьому посилається на положення ч. 1 ст. 170, п. 1 ч. 2 ст. 170, ч. 1 ст. 98 КПК України і зазначає, що шрот соняшниковий відповідає критеріям речового доказу, визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України, а саме: є предметом, що був об`єктом кримінально протиправних дій та набутий кримінально протиправним шляхом.

Проте, слідчим до клопотання додані лише копії двох протоколів обшуків від 20 жовтня 2016 року, проведених на території ТОВ «Бруклін-Київ Порт» та ПАТ «Іллічівськзовніштранс», протоколу допиту свідка ОСОБА_9 , а також митної декларації від 07 жовтня 2016 року.

Жодних інших документів та інших матеріалів, в тому числі і щодо право власності на майно (п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України), якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, до вказаних клопотань не додано.

Апеляційний суд також зауважує, що відповідно до положень п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

А за приписами ч. 3 ст. 131 КПК України щодо загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

За вимогами ч. 4 ст. 131 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Ані слідчий, ані прокурор не довели передбачених ч. 3 ст. 131 КПК України обставин, в тому числі і того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.

З урахуванням вищенаведеного є такими, що не ґрунтуються на законі доводи апеляційної скарги прокурора про наявність правових підстав для арешту майна, а тому вона не підлягає задоволенню.

Всі інші доводи апелянта не впливають на суть прийнятого апеляційним судом рішення.

Доводи заперечень представника ТОВ «Інвест-Інфо» адвоката ОСОБА_7 також не впливають на суть прийнятого апеляційним судом рішення, а тим більш з урахуванням тієї обставини, що теперішнє керівництво зазначеного товариства директор ОСОБА_10 є його власником лише з 25 жовтня 2016 року і тому не має жодного відношення до подій, що відбувалися у цьому товаристві та з його майном до означеної дати, а відтак і до обшуку, що мав місце 20 жовтня 2016 року, під час якого було тимчасово вилучено певне майно, в тому числі і шрот соняшниковий.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 422, 424, 426, 532, 376 ч. 2 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Миколаївської області ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Залишити без змін ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 жовтня 2016 року, якою відмовлено у накладенні арешту на виявлені в ході обшуку 10 контейнерів шроту соняшникового вагою 267,37 тон.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуюча

Судді