Рішення

від 28.10.2016 по справі 311/2013/16-ц

ВАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

311/2013/16-ц

2/311/904/2016

28.10.2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2016 року Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Носика М.А.

при секретареві: Яблонській Я.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_2, до ОСОБА_3 сільської ради Василівського району Запорізької області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_4 районна державна нотаріальна контора Запорізької області, Управління Держгеокадастру у Василівському району Запорізької області, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом , суд,

ВСТАНОВИВ:

До Василівського районного суду звернувся ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_2, із позовом до ОСОБА_3 сільської ради Василівського району Запорізької області. В позовній заяві позивач вказує, що 11 липня 2003 року мати позивача ОСОБА_5 написала заповіт, посвідчений секретарем Приморської сільської ради Василівського району Запорізької області ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за № 72, в якому все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона по закону матиме право, заповідала своєму сину, тобто ОСОБА_1. 27 травня 2005 року ОСОБА_5 померла в с. Урицьке Запорізького району Запорізької області та відкрилась її спадщина. Інших спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_5, крім позивача, немає. ОСОБА_1 звернувся із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері до ОСОБА_4 районної державної нотаріальної контори, однак не зміг отримати свідоцтва про право на спадщину за заповітом через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів. Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 20 квітня 2012 року у справі № 2/802/412/2012 визнано за позивачем в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 27 травня 2005 року, право власності на земельну ділянку площею 2,51га, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Василівського району Запорізької області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала на підставі державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ЗП № 052670 ОСОБА_5 та на земельну ділянку площею 2,51га, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Василівського району Запорізької області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2320985500:01:001:0027 контур 73в, яка належала на підставі державного акту на право приватної власності на землю ЗП № 045741 ОСОБА_5 Одна з цих двох земельних ділянок була отримана матір'ю позивача у спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_7, який помер 10 жовтня 2002 року, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ВАР № 319920 від 22 вересня 2003 року, виданого державним нотаріусом Василівської державної нотаріальної контори Запорізької області ОСОБА_8

Після прийняття спадщини за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 позивачеві стало відомо, що за життя мати ОСОБА_5 та її співмешканець ОСОБА_7 мали сертифікати про право на земельну частку (пай) на території ОСОБА_3 сільської ради Василівського району Запорізької області колишнього КСП «Першотравневе» в розмірі 4,99 умовних кадастрових гектарів, оригінали яких ОСОБА_1 не знайшов. На його заяву від 07 червня 2016 року до управління Держгеокадастру у Василівському районі Запорізької області були надані архівні копії цих сертифікатів, а саме сертифікату серії ЗП № 0203763 від 01 листопада 1999 року на ім'я ОСОБА_5 та сертифікату серії ЗП № 0203645 від 01 листопада 1999 року на ім'я ОСОБА_7

У відповіді на адвокатський запит за вих. №1927/0/2-16 від 29 червня 2016 року управління Держгеокадастру у Василівському районі Запорізької області вказано, що в сертифікати на право на земельну частку (пай) колишнього КСП «Першотравневе» серії ЗП № 0203763 та ЗП № 0203645 в загальний розмір входять: рілля 3,39 умовних кадастрових гектарів та багаторічні насадження розміром 1,60 умовних кадастрових гектарів. Відповідно до успадкованих сертифікатів за ОСОБА_1 зареєстровані державні акти на право власності на ріллю, а на багаторічні насадження (сади) державні акти не видавались. Нормативна грошова оцінка багаторічних насаджень складає 185125,60 гривень.

Постановою державного нотаріуса ОСОБА_4 районної державної нотаріальної контори Запорізької області ОСОБА_9 від 14 липня 2016 року позивачеві було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за дублікатом заповіту на сертифікати на право на земельну частку (пай) після померлої 27 травня 2005 року ОСОБА_5

Враховуючи вищевикладене, позивач, в особі представника, просить суд визнати за ним право на земельну частку (пай) розміром 1,60 умовних кадастрових гектарів в землі колишнього КСП «Першотравневе», розташованої на території ОСОБА_3 сільської ради Василівського району Запорізької області, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 27 травня 2005 року; визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 1,60 умовних кадастрових гектарів в землі колишнього КСП «Першотравневе», розташованої на території ОСОБА_3 сільської ради Василівського району Запорізької області, в порядку спадкової трансмісії за заповітом після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 27 травня 2005 року.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, але надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає, просить суд задовольнити позов за підставами, що викладені ним у письмовій формі.

Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, також надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає, просить суд задовольнити позов за підставами, що викладені нею у письмовій формі.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Василівського району Запорізької області в судове засідання не з’явився, але надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, позов вирішити на розсуд суду.

Представник третьої особи Управління Держгеокадастру у Василівському району Запорізької областів судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи ОСОБА_4 районна державна нотаріальна контора Запорізької областів судове засідання не з’явився, але надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, вивчивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що 11 липня 2003 року мати позивача ОСОБА_5 написала заповіт, посвідчений секретарем Приморської сільської ради Василівського району Запорізької області ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за № 72, в якому все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона по закону матиме право, заповідала своєму сину, тобто ОСОБА_1 (а.с.6).

27 травня 2005 року ОСОБА_5 померла в с. Урицьке Запорізького району Запорізької області та відкрилась її спадщина, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ЖС №137642 (а.с.7).

Інших спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_5, крім позивача, немає.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12 листопада 2009 року у справі №2-о-90/09 встановлено факт, що ОСОБА_1 є сином померлої 27 травня 2005 року ОСОБА_5 (а.с.9).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.ст.1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, та на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має протягом шести місяців з дати відкриття спадщини подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 звернувся із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері до ОСОБА_4 районної державної нотаріальної контори, однак не зміг отримати свідоцтва про право на спадщину за заповітом через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 20 квітня 2012 року у справі № 2/802/412/2012 визнано за позивачем в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 27 травня 2005 року, право власності на земельну ділянку площею 2,51га, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Василівського району Запорізької області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала на підставі державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ЗП № 052670 ОСОБА_5 та на земельну ділянку площею 2,51га, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Василівського району Запорізької області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2320985500:01:001:0027 контур 73в, яка належала на підставі державного акту на право приватної власності на землю ЗП № 045741 ОСОБА_5 (а.с.10).

Одна з цих двох земельних ділянок була отримана матір'ю позивача у спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_7, який помер 10 жовтня 2002 року, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ВАР № 319920 від 22 вересня 2003 року, виданого державним нотаріусом Василівської державної нотаріальної контори Запорізької області ОСОБА_8 (а.с.13).

Згідно ст.1218 Цивільного кодексу Україна до складу спадщини входять усі права і обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент смерті.

Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

За вимогами ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов’язковим, коли об’єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов’язковій державній реєстрації.

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа.

В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).

Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім`я особи, яка померла, у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов’язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Після прийняття спадщини за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 позивачеві стало відомо, що за життя мати ОСОБА_5 та її співмешканець ОСОБА_7 мали сертифікати про право на земельну частку (пай) на території ОСОБА_3 сільської ради Василівського району Запорізької області колишнього КСП «Першотравневе» в розмірі 4,99 умовних кадастрових гектарів, оригінали яких ОСОБА_1 не знайшов. На його заяву від 07 червня 2016 року до управління Держгеокадастру у Василівському районі Запорізької області були надані архівні копії цих сертифікатів, а саме сертифікату серії ЗП № 0203763 від 01 листопада 1999 року на ім'я ОСОБА_5 та сертифікату серії ЗП № 0203645 від 01 листопада 1999 року на ім'я ОСОБА_7 (а.с.15,16).

У відповіді на адвокатський запит за вих. №1927/0/2-16 від 29 червня 2016 року управлінням Держгеокадастру у Василівському районі Запорізької області вказано, що в сертифікати на право на земельну частку (пай) колишнього КСП «Першотравневе» серії ЗП № 0203763 та ЗП № 0203645 в загальний розмір входять: рілля 3,39 умовних кадастрових гектарів та багаторічні насадження розміром 1,60 умовних кадастрових гектарів. Відповідно до успадкованих сертифікатів за ОСОБА_1 зареєстровані державні акти на право власності на ріллю, а на багаторічні насадження (сади) державні акти не видавались. Нормативна грошова оцінка багаторічних насаджень складає 185125,60 гривень (а.с.18).

Постановою державного нотаріуса ОСОБА_4 районної державної нотаріальної контори Запорізької області ОСОБА_9 від 14 липня 2016 року позивачеві було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за дублікатом заповіту на сертифікати на право на земельну частку (пай) після померлої 27 травня 2005 року ОСОБА_5

Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Мінюстом України №7/5 від 07 лютого 2002 року визначено, що одним із документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на нерухоме майно, є рішення суду про визнання права власності (а.с.20).

Враховуючи, що позивач не має можливості оформити спадкове майно відповідно до вимог законодавства, у зв`язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів, питання визначення належності цього майна має вирішуватись у судовому порядку, оскільки рішення суду буде правовстановлюючим документом для оформлення права на це майно.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. При цьому, одним із способів захисту цивільного права є визнання права власності.

Згідно зі ст.392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, враховуючи, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_5, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання за ним права на земельну частку (пай) розміром 1,60 умовних кадастрових гектарів в землі колишнього КСП «Першотравневе», розташованої на території ОСОБА_3 сільської ради Василівського району Запорізької області, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 27 травня 2005 року, та на земельну частку (пай) розміром 1,60 умовних кадастрових гектарів в землі колишнього КСП «Першотравневе», розташованої на території ОСОБА_3 сільської ради Василівського району Запорізької області, в порядку спадкової трансмісії за заповітом після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 27 травня 2005 року, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.10, 60, 84, 88, 209, 212, 215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_2– задовольнити:

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 1,60 умовних кадастрових гектарів в землі колишнього КСП «Першотравневе», розташованої на території ОСОБА_3 сільської ради Василівського району Запорізької області, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 27 травня 2005 року.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 1,60 умовних кадастрових гектарів в землі колишнього КСП «Першотравневе», розташованої на території ОСОБА_3 сільської ради Василівського району Запорізької області, в порядку спадкової трансмісії за заповітом після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 27 травня 2005 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.А. Носик