Ухвала

від 24.10.2016 по справі 554/8785/16-к

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 24.10.2016 Справа № 554/8785/16-к

Справа № 554/8785/16-к

Провадження № 1-кс/554/7680/2016

У Х В А Л А

24 жовтня 2016 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2

за участю слідчого ОСОБА_3

розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016170230000806 від 20.10.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України про арешт майна,-

в с т а н о в и л а :

Слідчий СУ ГУНП в Полтавській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно. Обгрунтовуючи його наступним.

У провадженні Слідчого Управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області перебуває кримінальне провадження №12016170230000806 від 20.10.2016 року, вчинене за наступних обставин:

20 жовтня 2016 року до Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області надійшла письмова заява від голови СВК «ТОКАРІ» ОСОБА_4 в якій він просить притягнути до кримінальної відповідальності осіб ТОВ «ДАКНІС ПОСТАЧБУТ» м. Полтава, Октябрський район, вул. Серьогіна 10, код ЄДРПОУ 39306361, р/р № НОМЕР_1 в АТ «Райффайзен БАНК Аваль», яким було вчинено шахрайство відносно підприємства СВК «Токарі».

20 жовтня 2016 року з рахунку СВК «Токарі» у ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» на рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «ДАКНІС ПОСТАЧБУТ» в АТ «Райффайзен Банк Аваль» було перераховано кошти в сумі 447375, 24 грн. в рахунок оплати вартості дизельного палива кількості 26310 л., згідно договору поставки №144/сб від 18.10.2016 року. В подальшому було встановлено, що представники ТОВ «ДАКНІС ПОСТАЧБУТ» виступили посередником у придбанні дизельного палива у ТОВ «ГРОССЕТО» для СВК «Токарі», згідно укладеного договору купівлі-продажу нафтопродуктів. В ході виконання умов договорів ТОВ «ДАКНІС ПОСТАЧБУТ» заволоділо коштами належними СВК «Токарі» і привласнило їх не здійснивши перерахування за призначенням на рахунок фірми-продавця ТОВ «ГРОССЕТО».

В результаті шахрайських дій ТОВ «ДАКНІС ПОСТАЧБУТ», СВК «Токарі» дизпалива не отримав, незважаючи на те, що кошти на його придбання було перераховано на рахунок ТОВ «ДАКНІС ПОСТАЧБУТ» згідно умов укладеного договору.

За вказаним фактом 20.10.2016 року відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України.

Таким чином, злочинними діями, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), вчиненими в особливо великих розмірах, особи ТОВ «ДАКНІС ПОСТАЧБУТ» скоїли кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.190 КК України.

В ході досудового розслідування було встановлено, що кошти (розрахунок) за дизпаливо було перераховано на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 який відкритий у АТ «Райффайзен БАНК Аваль», МФО 380805, за адресою: м. Київ, вулиця Лєскова, буд. 9 за допомогою якого було вчинено шахрайство відносно підприємства СВК «Токарі».

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, прохав його задовольнити. Пояснення надав аналогічні його тексту.

Володільців майна до суду не зявилися.

Згідно п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цьогоКодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу(ч. 1ст. 173 КПК України).

На виконання вимог ч.1ст.173 КПК Українислідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1ст.170 КПК України.

На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За таких обставин слідчий суддя вважає доводи клопотання слідчого про необхідність накладення арешту на грошові кошти наявні на банківському рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий у АТ «Райффайзен БАНК Аваль», МФО 380805, за адресою: м. Київ, вулиця Лєскова, буд. 9 та належить ТОВ «ДАКНІС ПОСТАЧБУТ»

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 103, 110, 167, 170-173, 309-310, 369, 371-372 КПК України, -

у х в а л и л а:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , задовольнити

Накласти арешт на грошові кошти наявні на банківському рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий у АТ «Райффайзен БАНК Аваль», МФО 380805, за адресою: м. Київ, вулиця Лєскова, буд. 9 та належить ТОВ «ДАКНІС ПОСТАЧБУТ» (код ЄДРПОУ 39306361)

Виконання зазначеної ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області на протязі 5 днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1