ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" листопада 2016 р.Справа № 922/3087/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
при секретарі судового засідання Бєсєдіній М.М.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Земмаш- Запчастина", с.Циркуни Харківської області до Фермерського господарства "Скарбниця", с.Григорівка Харківської області про стягнення 350714,99грн. за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 12.09.2016
від відповідача: не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Земмаш-Запчастина", с.Циркуни Харківської області (далі за текстом - позивач), звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Фермерського господарства "Скарбниця", с.Григорівка Харківської області (далі за текстом - відповідач) про стягнення 350714,99грн. заборгованості, яка складається з 301000,00грн. основного боргу, 21072,71грн. інфляційного збільшення, 10582,28грн. 3% річних та 18060,00грн. штрафних санкцій.
На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договорами купівлі-продажу №27/1 від 27.04.2015 та №25/2 від 25.12.2015 щодо оплати отриманого товару.
31 жовтня 2016 року від позивача надійшло клопотання про прийняття розрахунків, у якому він уточнив розрахунки інфляційного збільшення та 3% річних. Так, згідно цього клопотання розмір інфляційного збільшення складає 20012,49грн., розмір 3% річних - 10940,60грн., а розмір штрафних санкцій - 18060,00грн.
Враховуючи, що дане клопотання не суперечить чинному законодавству та не порушує будь-чиїх прав і охоронюваних законом інтересів, суд приймає уточнення позовних вимог. Таким чином, остаточними вимогами позивача є вимоги про стягнення 350013,09грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. При цьому повідомив, що відповідач під час розгляду даної справи частково погасив заборгованість на суму 250000грн., що підтверджується платіжним дорученням №45 від 15.09.2016. У зв'язку з цим, подав клопотання про припинення провадження у справі в цій частині згідно пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України.
Відповідач представника в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
У відповідності до приписів статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши представника позивача, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.
27 квітня 2015 року між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, укладено договір купівлі-продажу № 27/1 (далі за текстом - Договір №27/1), за умовами якого продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, а саме: пневматичну сівалку з баками для добрив 8-рядну ALPSTF-8, загальною вартістю 250000,00грн.
Згідно пункту 2.3 Договору №27/1 датою поставки вважається дата підписання сторонами накладних та актів приймання-передачі.
За умовами пункту 3.2.1 Договору №27/1 покупець зобов'язаний оплатити товар протягом 30 днів після дати відвантаження на розрахунковий рахунок продавця.
Позивач свої зобов'язання за Договором №27/1 виконав у повному обсязі та 28.04.2015 передав відповідачу товар на загальну суму 250000,00грн., що підтверджується підписаними обома сторонами видатковою накладною №РН-0000293 від 28.04.2015 та актом приймання-передачі від 28.04.2015, а також довіреністю серії ЯИЛ від 28.04.2015, виданою відповідачем своєму уповноваженому представнику.
Враховуючи вимоги пункту 3.2.1 Договору №27/1 відповідач мав оплатити товар не пізніше 28.05.2015, однак свій обов'язок своєчасно не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 250000,00грн.
25 грудня 2015 року між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, укладено договір купівлі-продажу № 25/2 (далі за текстом - Договір №25/2), за умовами якого продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, а саме: транспортний пристрій для сівалки SP-8, загальною вартістю 51000,00грн.
Згідно пункту 2.3 Договору №25/2 датою поставки вважається дата підписання сторонами накладних та актів приймання-передачі.
За умовами пункту 3.2.3 Договору №25/2 покупець зобов'язаний оплатити товар протягом 30 днів після дати відвантаження на розрахунковий рахунок продавця.
Позивач свої зобов'язання за Договором №25/2 виконав у повному обсязі та 25.12.2015 передав відповідачу товар на загальну суму 51000,00грн., що підтверджується підписаними обома сторонами видатковою накладною №776 від 25.12.2015 та актом приймання-передачі від 25.12.2015.
Враховуючи вимоги пункту 3.2.3 Договору №27/1 відповідач мав оплатити товар не пізніше 24.01.2016, однак свій обов'язок своєчасно не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 51000,00грн.
У зв'язку з цим, позивач 14.09.2016 звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом, в якому просив, з урахуванням уточнення позовних вимог, стягнути з відповідача на свою користь 350013,09грн., з яких:
- за Договором №27/1: 250000,00грн. основного боргу, 17227,11грн. інфляційного збільшення, 9786,83грн. 3% річних, 15000,00грн. штрафних санкцій;
- за Договором №25/2: 51000,00грн. основного боргу, 2785,38грн. інфляційного збільшення, 1153,77грн. 3% річних, 3060,00грн. штрафних санкцій.
Після порушення провадження у справі відповідач сплатив 250000,00грн. основного боргу за Договором №27/1, що підтверджується платіжним дорученням №45 від 15.09.2015.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 526 Цивільного кодексу передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 193 Господарського кодексу України.
В силу статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріали справи підтверджують, що станом на момент подачі позову заборгованість відповідача за отриманий товар складала 301000,00грн. (250000,00грн. згідно Договору №27/1 та 51000,00грн. згідно Договору №25/2).
Отже, позивач обґрунтовано звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
В той же час, враховуючи часткову оплату заборгованості за Договором №27/1 після порушення провадження в розмірі 250000,00грн., позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають частковому задоволенню - в розмірі 51000,00грн.
В іншій частині вимог про стягнення основної заборгованості, в розмірі 250000,00грн., провадження у справі слід припинити на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору.
У відповідності до статей 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 4 статті 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Умовами пунктів 3.2.2 Договору №27/1 та 3.2.4 Договору №25/2 встановлено, що у випадку несплати або неповної сплати грошових коштів, покупець сплачує штраф у розмірі 1% від неоплаченої суми за кожний місяць прострочення.
Згідно частини 1 статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача 18060,00грн. штрафних санкції (15000,00грн. згідно Договору №27/1 за період з 28.05.2015 по 28.11.2015 та 3060,00грн. згідно Договору №25/2 за період з 24.01.2016 по 24.07.2016).
Перевіривши розрахунки вказаних сум, суд знаходить позовні вимоги в частині стягнення 18060,00грн. штрафних санкцій обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з цим, позивач просить стягнути на свою користь 20012,49грн. інфляційного збільшення (17227,11грн. згідно Договору №27/1 за період з 28.05.2015 по 14.09.2016 та 2785,38грн. згідно Договору №25/2 за період з 24.01.2016 по 25.10.2016), а також 10940,60грн. 3 % річних (9786,83грн. згідно Договору №27/1 за період з 28.05.2015 по 15.09.2016 та 1153,77грн. згідно Договору №25/2 за період з 24.01.2016 по 25.10.2016).
Суд задовольняє вимоги про стягнення інфляційного збільшення та 3% річних в повному обсязі, оскільки вони відповідають вимогам законодавства, а їх розміри обчислені позивачем у відповідності до встановлених обставин справи.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 5250,20грн. (350013,09грн.х1,5%), оскільки спір у даній справі виник внаслідок його неправомірних дій.
Керуючись ст.49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фермерського господарства "Скарбниця" (64751, Харківська область, Барвінківський район, с.Григорівка, вул.Центральна, 28, код 35598337) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Земмаш-Запчастина" (62441, Харківська область, Харківський район, с.Циркуни, вул.Кірова, будинок 72/74, код 36308481) 51000,00грн. основного боргу, 18060,00грн. штрафних санкцій, 20012,49грн. інфляційного збільшення, 10940,60грн. 3 % річних, 5250,20грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 250000,00грн. провадження у справі припинити.
Рішення може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.
Повне рішення складено 07.11.2016 р.
Суддя ОСОБА_2
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 01.11.2016 |
Оприлюднено | 10.11.2016 |
Номер документу | 62515764 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Калантай М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні