Рішення

від 03.11.2016 по справі 925/1126/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2016 р. Справа № 925/1126/16

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

представник позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю,

представник відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон"

до товариства з обмеженою відповідальністю "БАЗІС БУС"

про стягнення 36 777 грн. 64 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 36777 грн. 64 коп., зокрема 27000 грн. основного боргу за отриманий товар відповідно до договору поставки № СЧ-14 від 05.05.2015, 7077 грн. 64 коп. пені та 2700 грн. штрафу за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Заявою про зменшення розміру позовних вимог від 13.10.2016 за вих. № 376, поданою до суду 18.10.2016, позивач зменшив розмір позовних вимог до суми 9731 грн. 90 коп. та просив стягнути з відповідача 7003 грн. 19 коп. пені та 2700 грн. штрафу, оскільки 16.09.2016 відповідачем сплачено 27000 грн. основного боргу. Ухвалою від 18.10.2016 вказана заява позивача прийнята судом до розгляду.

Відповідач не подав відзив на позовну заяву, не направив свого представника у судові засідання. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, з огляду на таке. Суд вжив усіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату і час розгляду справи, надіслання ухвал суду оформлено згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, ухвали суду від 19.09.2016 та від 18.10.2016 надіслані за адресою відповідача, вказаною в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що є підтвердженням належного повідомлення відповідача про дату і час розгляду справи. У справі є докази вручення ухвал суду від 19.09.2016 та від 18.10.2016 (а. с. 30, 40).

Відповідно до статті 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Згідно пункту 3.9.2 постанови Пленуму ВГСУ N 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представника однієї з сторін справа може бути розглянута без його участі, якщо неявка такого представника не перешкоджає вирішенню спору.

Суд приходить до висновку, що неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, встановлений статтею 69 ГПК України строк розгляду спору закінчується, а заяви про його продовження сторонами не подавалися.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позов з підстав, викладених у позовній заяві, посилалася на подані у справу докази, просила позов задовольнити та прийняти рішення у даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 03.11.2016 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача у судовому засіданні, суд встановив таке.

До прийняття рішення у справі позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог до суми 9731 грн. 90 коп. та просить стягнути з відповідача 7003 грн. 19 коп. пені та 2700 грн. штрафу. Ухвалою від 18.10.2016 вказана заява позивача прийнята судом до розгляду, тому позов розглядається судом в сумі 9731 грн. 90 коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон" (Постачальник за договором, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю "БАЗІС БУС" (Покупець за договором, відповідач у справі) уклали договір поставки № СЧ-14 від 05 травня 2015 року, далі - Договір, за умовами якого Постачальник зобов'язався поставити у зумовлені строки, Покупцеві, товар (запчастини), а Покупець зобов'язався прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Товар поставляється на підставі заявки і відвантажується з відповідними документами (рахунки, накладні, копії сертифікатів відповідності, гарантійні талони та ін.), які передаються одночасно з товаром. В заявці зазначаються загальна кількість та асортимент товару, що підлягає поставці, а також можуть зазначатися інші відомості щодо товару (асортимент, номенклатура, співвідношення товару за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами тощо) (пункт 1).

Згідно п. 2.5 Договору Покупець зобов'язаний сплатити повну вартість товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 3 календарних днів з дати поставки товару.

Товар постачається на умовах EXW, склад постачальника: Київська обл., К.-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Механізаторів,1 (ОСОБА_2) у відповідності із Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс, в редакції 2010 року. Навантаження і доставка товару зі складу Постачальника Покупцю здійснюється засобами Покупця, якщо інше не передбачено письмовою домовленістю сторін. Допустимі інші умови поставки товару (пункт 3.2 Договору).

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що Покупець за недотримання строків платежу, передбачених цим Договором сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості поставленого Постачальником та неоплаченого Покупцем товару за кожний день прострочення, а також штраф у розмірі 10% від вартості поставленого Постачальником товару і неоплаченого Покупцем товару.

На виконання умов Договору позивач відвантажив відповідачу товар 12 січня 2016 року за видатковою накладною № 66 на суму 67 048 грн. Відповідач перерахував позивачу кошти в загальній сумі 40 048 грн. за період з 22.02.2016 по 20.07.2016. Тому борг відповідача складав 27 000 грн. 09.09.2016 позивач надіслав на адресу відповідача копію позовної заяви із доданими до неї документами та 12.09.2016 надіслав до господарського суду позовну заяву. 16.09.2016 відповідач перерахував на рахунок позивача кошти в сумі 27 000 грн. Станом на момент розгляду спору борг відповідача перед позивачем відсутній. Позивач просить стягнути з відповідача 7003 грн. 19 коп. пені та 2700 грн. штрафу за прострочення оплати вартості отриманого у позивача товару.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до часткового задоволення, з огляду на таке.

Договір поставки № СЧ-14 від 05 травня 2015 року, на підставі якого виникли зобов'язання сторін, за своєю правовою природою відноситься до договорів поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписом частини 6 статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України, статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписом статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судом встановлено і відповідачем не заперечено, що позивач поставив відповідачу, а останній отримав товар на суму 67 048 грн. по видатковій накладній № 66 від 12 січня 2016 року. Відповідно до умов Договору відповідач зобов'язався оплатити отриманий товар не пізніше 14.01.2016, однак платежі виконав із порушенням встановленого в Договорі строку та розрахунок провів у період з 22.02.2016 по 19.09.2016.

Відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань за Договором поставки СЧ-14 від 05 травня 2015 року.

В статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які відповідно до статті 217 ГК України можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписом частини 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 6.4 Договору Покупець за недотримання строків платежу, передбачених цим Договором, сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості поставленого Постачальником та неоплаченого Покупцем товару за кожний день прострочення, а також штраф у розмірі 10% від вартості поставленого Постачальником товару і неоплаченого Покупцем товару.

Вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає до часткового задоволення з огляду на те, що позивач рахує прострочення сплати боргу з 23.02.2016 та нараховує пеню по 21.08.2016, тобто протягом шести місяців, як вказано в частині 6 статті 232 ГК України. Однак таке визначення періоду прострочення для нарахування пені є невірним, оскільки в частині 6 статті 232 ГК України вказано, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Оскільки зобов'язання відповідача з оплати вартості отриманого товару мало бути виконано не пізніше 14.01.2016, то прострочення оплати настало 15.01.2016, отже саме з цієї дати необхідно розраховувати період прострочення для нарахування пені та рахувати її по 14.07.2016. Таким чином, виходячи з викладеного та враховуючи вказаний позивачем період прострочення, з відповідача належить стягнути пеню за прострочення оплати товару в період з 23.02.2016 по 14.07.2016 в сумі 6128 грн. 70 коп.

Вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 2 700 грн. підлягає задоволенню як така, що відповідає закону, основана на умовах Договору, розрахована вірно, виходячи з того, що станом на день надіслання до суду позовної заяви у відповідача існувала заборгованість за отриманий товар в сумі 27000 грн.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно статті 549 ЦК України пеня та штраф є формами загальної суми неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами загальної юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 09.04.2012 у справі № 20/246-08 та від 27.04.2012 у справі № 06/5026/1052/2011.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу, пропорційно розміру задоволених вимог, витрати на сплату судового збору при поданні даного позову в сумі 1 342 грн. 45 коп.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БАЗІС БУС" (19645, Черкаська область, Черкаський район, с. Думанці, вул. Пушкіна, 8/1, ідентифікаційний код 37551442) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон" (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, к.414, ідентифікаційний код 33944030) - 6 128 грн. 70 коп. (шість тисяч сто двадцять вісім гривень 70 копійок) пені, 2 700 грн. (дві тисячі сімсот гривень) штрафу, 1 342 грн. 45 коп. (тисячу триста сорок дві гривні 45 копійок) витрат на сплату судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 07.11.2016.

Суддя А.Д. Пащенко