Рішення

від 01.11.2016 по справі 927/913/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

======================================================================================================================================================

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

« 01» листопада 2016року Справа № 927/913/16

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал-Нарожної М.П.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма В«ТЕХНОВАВ»

04071, АДРЕСА_1,

в особі Комунального енергогенеруючого підрозділу

В«Чернігівська теплоелектроцентральВ» ТОВ В«Фірми В«ТЕХНОВАВ»

14014, вул. Ушинського,23, м.Чернігів;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«КриницяВ»

14000, вул.Князя Чорного,16, м.Чернігів;

про стягнення 25478,85грн.;

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма В«ТЕХНОВАВ» в особі комунального енергогенеруючого підрозділу В«Чернігівська теплоелектроцентральВ» ТОВ фірми В«ТЕХНОВАВ» звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю В«КриницяВ» про стягнення 25478,85грн., з яких 13289,36грн. основного боргу, 1023,12грн. 3% річних, 11166,02грн. інфляційних відповідно до договору №586 на постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.09.2001.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №586 на постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.09.2001 за поставлену теплову енергію в період з 01.10.2013 по 30.04.2014.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 28.09.2016 порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 17.10.2016, після чого розгляд справи відкладався до 01.11.2016.

Суд перейшов до розгляду спору по суті в судовому засіданні 01.11.2016.

Представники позивача в судове засідання 01.11.2016 не з'явились.

До початку судового засідання від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач відзиву на позов не подав, представника в судові засідання не направив.

Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

За змістом ч.3 п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 17.10.2016 ТОВ «Криниця» зареєстроване за адресою: 14000, вул.Князя Чорного,16, м.Чернігів. Аналогічні відомості щодо місцезнаходження відповідача містяться у позовній заяві.

Ухвали господарського суду Чернігівської області, направлені за юридичною адресою відповідача: 14000, вул.Князя Чорного,16, м.Чернігів, повернулись до суду з відміткою відділення "Укрпошта": «неповна адреса» та «магазин вибув».

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтями 19 Закону України „Про теплопостачанняВ» та Закону України „Про житлово-комунальні послугиВ» передбачено обов'язковість укладення в письмовій формі договору на постачання теплової енергії на опалення та гарячої води.

01.09.2001 між КЕП «Чернігівська теплоелектроцентраль» ТОВ Фірма В«ТехНоваВ» та ТОВ «Виробничо-комерційний центр соціальної допомоги жінкам «Криниця» укладено договір на постачання теплової енергії в гарячій воді №586 (далі -Договір).

Угодою від 01.03.2018 про зміну Договору сторони змінили умови Договору в частині преамбули, а саме щодо назви Споживача та змінили її на ТОВ «Криниця».

Відповідно до п.1. Договору, Постачальник (позивач) взяв на себе зобов'язання постачати Споживачеві (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах для об'єктів, вказаних у додатку №1 цього договору, а Споживач зобов'язався сплачувати одержану теплову енергію на розрахунковий рахунок Постачальника за встановленими тарифами (цінами) в терміни, на умовах та порядку постачання і сплати, згідно договору.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За юридичною природою вказаний Договір є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Згідно до п.2 ст.714 ЦК України, до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до п.1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

На виконання умов Договору позивач в період з 01.10.2013 по 30.04.2014 відпустив відповідачу теплову енергію на суму 13289,36грн..

У відповідності до п.6.1. Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається Споживачем, здійснюються виключно у грошовій формі на розрахунковий рахунок Постачальника по тарифах, які встановлюються і затверджуються уповноваженими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень , визначених законом, і які можуть змінюватися згідно з законодавством України.

Так, відповідно до п.5.1. Договору та Додатку №1 до Договору, облік спожитої Споживачем теплової енергії здійснюється із теплоносієм Постачальника: - розрахунком за 1 кв.м.

У відповідності до п.6.5. Договору, розрахунки Споживача із Постачальником за відпущену теплову енергію у вигляді гарячої води виконуються згідно з рахунками Постачальника щомісячно у відповідності з показаннями приладів обліку або розрахунковим способом відсутності приладів обліку. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п.6.6. Договору, Споживач за 3дні до початку розрахункового періоду сплачує Постачальнику 50% вартості зазначеної у Договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми розрахунків на початок місяця.

Відповідно до Додатку №1 до Договору, сторони встановили, що площа опалювального об'єкту, а саме: магазин промисловий по вул. Пролетарська,16, становить 139,8кв.м..

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №61 від 03.02.2012, тариф на теплову енергію для інших споживачів встановлено - 506,10грн/Гкал (без ПДВ).

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Позивач, на виконання умов Договору, поставив відповідачу теплову енергію за період з 01.10.2013 по 30.04.2014 відпустив відповідачу теплову енергію на суму 13289,36грн. та виставив відповідні рахунки.

Рахунки на оплату за постачання теплової енергії за №0586 від 31.10.2013 на суму 1722,17грн., №0586 від 30.11.2013 на суму 2224,46грн., №0586 від 31.12.2013 на суму 2224,46грн., №0586 від 31.01.2014 на суму 2224,46грн., №0586 від 28.02.2014 на суму 2224,46грн., №0586 від 31.03.2014 на суму 2224,46грн., №0586 від 30.04.2014 на суму 444,89грн., направлялись на адресу відповідача, докази направлення наявні в матеріалах справи.

Судом встановлено, що нарахування вартості послуг з централізованого опалення за відповідний період здійснювалось наступним чином: помісячний розрахунок тепла на опалення визначається згідно КТМ 204 Україна 244-94 «Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні» на температуру зовнішнього повітря середньомісячну за опалювальний період по тепловому навантаженню вказаному в договорі згідно до п.6.2. та Додатку 1 до Договору за відповідною формулою.

Відповідачем обов'язок щодо оплати отриманих послуг теплової енергії за період з 01.10.2013 по 30.04.2014 не виконаний, станом на час розгляду спору заборгованість перед позивачем становить 13289,36грн.

Враховуючи вище наведені факти, судом встановлено, що станом на час вирішення спору відповідач має заборгованість перед позивачем у сумі 13289,36грн., що належним чином доведено, документально підтверджено, а отже господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача в цій частині.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних за період з 18.11.2013 по 31.08.2016 в сумі 1023,12грн. та інфляційні за період з грудня 2013року по липень 2016року в сумі 11166,02грн..

Нарахування 3% річних за період з 18.11.2013 по 31.08.2016 в сумі 1023,12грн. та інфляційні за період з грудня 2013року по липень 2016року в сумі 11166,02грн. відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору, отже суд дійшов висновку, що такі вимоги підлягають задоволенню та стягненню на користь позивача.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно статті 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збірВ» від 08.07.2011 року № 3674-VI, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1378,00грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, ст.75, ст.82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Криниця» (14000,вул. Князя Чорного, 16, м.Чернігів , р/р 26003004857 у в Полікомбанку м.Чернігів, МФО 353100, код ЄДРПОУ 14242391) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма В«ТехНоваВ» в особі комунального енергогенеруючого підрозділу В«Чернігівська теплоелектроцентральВ» ТОВ фірми В«ТехНоваВ» (14014, м. Чернігів, вул. Ушинського, 23, р/р 26001012350101 у ПАТ В«Альфа-БанкВ» в м. Київ, МФО 300346, код ЄДРПОУ 21680602) 13289,36грн. основного боргу, 1023,12грн. 3% річних, 11166,02грн. інфляційних, а всього 25478,85грн., а також 1378,00грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна