ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 жовтня 2016 року м. Київ К/800/17545/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Островича С.Е., Степашка О.І., Веденяпіна О. А.
розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2016 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Філіп Морріс Україна" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИЛА:
Приватне акціонерне товариство "Філіп Морріс Україна" (далі - ПАТ "Філіп Морріс Україна") звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - СДПІ у м. Харкові) в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2016 року позовні вимоги ПАТ "Філіп Морріс Україна" задоволено в повному обсязі.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2016 року апеляційну скаргу СДПІ у м. Харкові залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2016 року без змін.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанцій СДПІ у м. Харкові подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2016 року та відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
ПАТ "Філіп Морріс Україна" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу СДПІ у м. Харкові.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
СДПІ у м. Харкові у відповідності до п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України та наказів від 22.05.2015р. №264 та від 27.05.2015р. №276 проведено документальну позапланову виїзну перевірку. За результатами перевірки складено акт від 26.06.2015р. №16/28-09-42-10/00383231.
Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.1 , п. 198.3 , п. 198.6 ст. 198 ПК України , що призвело до завищення суми податкового кредиту за грудень 2014р. у розмірі 280298,85 грн. та п. 200.2 ст. 200 ПК України , що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за грудень 2014р. на суму 280298, 85 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 13.07.2015р. №0000054200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 420448, 50 грн.
За результатами адміністративного оскарження скарги позивача були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем укладались договори з ПП "Центро-строй" та ТОВ "Будсоюз", за якими позивач отримував від зазначених контрагентів послуги для виконання робіт в рамках будівельного проекту модернізації системи опалення з виділенням в окремі контури прямоточної вентиляційної установки та теплової завіси з підігрівом теплоносія локальними тепловими пунктами, який було розроблено на основі технічного завдання у відповідності до положень ДБН В.2.5-39:2008 "Теплові мережі", а також "Правил технічної експлуатації теплових установок та мереж" від 14.02.2007 року. Виконання договорів підтверджується первинними документами, тобто договірні зобов'язання фактично були виконані і оплачені позивачем, а відтак договори між позивачем та його контрагентами мають реальний характер.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до ст. 198.3 ПК України , податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з 198.6 ПК України , не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу .
Відповідно до ст. 198.2 ПК України , датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з ст.201.1 ПК України визначені вимоги до податкової накладної, яку платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що податкові накладні оформлені належним чином та відповідно до вимог ст. 201 ПК України .
Крім того, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що позивач мав право включити до податкового кредиту грошову суму, яка обчислюється виходячи із господарсько-правових відносин з ТОВ "Будсоюз" та ПП "Центро-Строй", а оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 13.07.2015 року №0000054200 не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ПАТ "Філіп Морріс Україна".
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович О.І. Степашко О.А. Веденяпін
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 06.10.2016 |
Оприлюднено | 09.11.2016 |
Номер документу | 62528304 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Острович С.Е.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні