Рішення

від 03.11.2016 по справі 910/16906/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2016Справа №910/16906/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС - Контейнерний термінал»

до Приватного акціонерного товариства «Ю.Ф.СІ.»

про стягнення 553214,70 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Мирончак А.П. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС - Контейнерний термінал» звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Ю.Ф.СІ.» про стягнення заборгованості за Договором оренди від 25.10.2011 в розмірі 553214,70 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що всупереч умов укладеного між сторонами Договору оренди від 25.10.2011, відповідач належним чином не виконав зобов'язання зі сплати орендної плати за період травня 2013 року по лютий 2014 року внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 282191,62 грн.

З урахуванням викладеного позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, 22140,57 грн. 3% річних та 248882,54 грн. інфляційних втрат за порушення відповідачем зобов'язання зі сплати орендної плати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі.

Відповідач уповноваженого представника у судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку.

Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.10.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІС - Контейнерний термінал» (орендодавець), та Приватним акціонерним товариством «Ю.Ф.СІ.» (орендар), укладено Договір оренди відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове користування приміщення офісу, площею 12 кв.м., розташоване в АБК комплексу «ро-ро» Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС - Контейнерний термінал» каб. №204; право установки 2-х мобільних офісів на площі 110 кв.м., розташованій у району 22 причалу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС - Контейнерний термінал»; складську територію, площею 1500 кв.м., що знаходиться у районі 22 причалу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС - Контейнерний термінал» (далі - майно) (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у строк, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та Акта приймання-передачі майна.

Згідно з п.2.3 Договору, при закінченні терміну дії договору або у разі односторонньої відмови від нього, орендар повертає орендодавцю майно по Акту прийому-передачі, підписаного уповноваженими представниками сторін протягом одного дня з дня закінчення терміну дії договору чи розірвання договору.

Орендар повертає майно орендодавцю аналогічно порядку, встановленому у разі передачі майна орендодавцю цим договором. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

У відповідності до п.2.4 Договору, обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні.

Пунктом 3.1 Договору передбачено розміри орендної плати: приміщення офісу, площею 12 кв.м. - 160 грн. за кожний квадратний метр площі; право на розміщення 2-х мобільних виробничих приміщень на площі 110 кв.м. - 5 грн. за кожний квадратний метр площі; складська територія, площею 1500 кв.м. - 10 грн. за кожний квадратний метр площі.

Розмір оплати за користування внутрішньою телефонією та інтернетом складає 5500 грн. на місяць та може змінюватись за погодженням сторін.

Розмір компенсації орендодавцю вартості спожитої орендодавцем електричної енергії визначається відповідно до показників електричних лічильників.

Ціни визначені без урахування ПДВ. ПДВ нараховується додатково згідно до законодавства.

Згідно з п.3.2 Договору, орендна плата, вартість користування внутрішньою телефонією та інтернетом, компенсація вартості спожитої електричної енергії - сплачується орендодавцеві щомісячно на підставі виставленого орендодавцем рахунку в термін не пізніше 10 банківських днів з дати виставлення рахунку.

Положеннями п.4.2 Договору, визначено обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, компенсувати вартість спожитої електричної енергії, сплачувати вартість користування внутрішньою телефонією та інтернетом.

Пунктом 7.3 Договору, визначено, що відповідно до ст.651 ЦК України, орендодавець має право на односторонню відмові від цього договору в повному обсязі за умови письмового повідомлення орендаря про таку відмову за 1 (один) місяць. В такому випадку даний договір вважається розірваним після спливу одного місяця після направлення письмового повідомлення орендодавця, після чого договір припиняється. При достроковому припиненні договору з ініціативи орендодавця, внесені авансом платежі за оренду приміщення повертаються орендарю.

Відповідно до п.9.1 Договору, Цей договір укладено строком на 9 місяців, що діє з 01.11.2011 до 01.08.2012 включно.

Актом приймання-передачі від 01.11.2011 до Договору оренди від 25.10.2011 підтверджується, що позивач передав, а відповідач прийняв в оренду приміщення площею 12 кв.м., розташоване в АБК комплексу «ро-ро» Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС - Контейнерний термінал» каб. №204; право установки 2-х мобільних офісів на площі 110 кв.м., розташованій у району 22 причалу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС - Контейнерний термінал»; складську територію, площею 1500 кв.м., що знаходиться у районі 22 причалу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС - Контейнерний термінал»

В подальшому, Додатковою угодою №1 до Договору оренди сторони погодили викласти п.9.1 договору у наступній редакції, а саме: Цей договір укладено на 14 місяців, що діє з 01.11.2011 до 31.12.2013 включно. В разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору, адресованого іншій стороні за 30 днів до закінчення терміну дії договору, цей договір вважається продовженим на один календарний рік.

Разом з тим, 01.03.2014 Листом №97 позивач повідомив відповідача про припинення Договору оренди від 25.10.2011 у відповідності до п.9.1 Договору.

Проте за твердженнями позивача, на момент звернення останнього до суду із розглядуваним позовом, відповідач не передав орендоване майно орендодавцеві по Акту приймання-передачі.

Позивачем відповідно до договору оренди від 25.10.2011 за період з травня 2013 по лютий 2014 року включно сформовано до оплати відповідачу наступні рахунки за платежами з орендної плати: №1383 від 13.05.2013, №1751 від 30.06.2013, №2142 від 31.07.2013, №2517 від 31.08.2013, №2887 від 30.09.2013, №3252 від 31.10.2013, №3586 від 29.11.2013, №4038 від 31.12.2013, 297 від 31.01.2014, №844 від 28.02.2014 на загальну суму 282191,62 грн..

Крім того, на підтвердження факту користування відповідачем орендованим майном, позивачем долучено до матеріалів справи Акти виконання робіт (надання послуг) від 31.05.2013, від 30.06.2013, від 31.07.2013, від 31.08.2013, від 30.09.2013, від 31.10.2013, від 29.11.2013, від 31.12.2013, від 31.01.2014, від 28.02.2014, зазначені акти підписано уповноваженими представниками обох сторін та скріплено відповідними печатками підприємств.

Проте відповідач свої зобов'язання зі своєчасної сплати за оренду належним чином не виконав, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість в розмірі 282191,62 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Виходячи із вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором оренди наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 797 Цивільного кодексу України визначено, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови Договором оренди від 25.10.2011 в частині своєчасного виконання зобов'язання по сплаті обумовлених наведеним договором платежів.

За таких обставин суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 282191,62 грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, відповідно до якого сума інфляційних втрат за період з 17.06.2013 по 08.06.2016 складає 248882,54 грн., сума 3 % річних за вказаний період складає 22140,57 грн., суд дійшов висновку про його обґрунтованість і відповідність умовам закону та договору, внаслідок чого зазначені суми підлягають стягненню з відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.

Витрати зі сплати судового збору, на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Ю.Ф.СІ.» (02140, м. Київ, просп. Миколи Бажана, буд. 10-А; ідентифікаційний код 33780390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС - Контейнерний термінал» (67543, Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Визирка, вул. Чапаєва, буд. 60; ідентифікаційний код 37468475) 282191 (двісті вісімдесят двi тисячi сто дев'яносто одна) грн. 62 коп. заборгованості по орендній платі, 248882 (двісті сорок вісім тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн. 54 коп. інфляційних втрат, 22140 (двадцять двi тисячi сто сорок) грн. 57 грн. 3% річних та 8299 (вісім тисяч двісті дев'яносто дев'ять) грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 08.11.2016

Суддя Я.В. Маринченко