Рішення

від 31.10.2016 по справі 910/15486/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31.10.2016Справа №910/15486/16 За позовом: приватного акціонерного товариства "МИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙАГРОПОСТАЧ" до: товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКА ТОРГІВЕЛЬНО-ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" про: стягнення 1.613.137,00 грн. Суддя  Балац С.В.   Представники: позивача: не з'явилися; відповідача: не з'явилися.                                                             С У Т Ь    С П О Р У: Приватне акціонерне товариство "МИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙАГРОПОСТАЧ" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКА ТОРГІВЕЛЬНО-ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" про стягнення 1.613.137,00 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем порушено зобов'язання з поставки товару за укладеним між сторонами спору договором купівлі-продажу від 25.12.2014 № 1/751. Відповідач оплачений товар на користь позивача поставив частково, що призвело до звернення позивача до суду з вимогами  про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1.613.137,00 грн. Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.08.2016 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/15486/16. Ухвали винесені судом у даній справі надсилалися останнім відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відтак, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Відповідач правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надходило. Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами. До господарського суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи без участі останнього. В судовому засіданні 31.10.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва, В С Т А Н О В И В : Між приватним акціонерним товариством "МИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙАГРОПОСТАЧ", як покупцем, (далі – позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКА ТОРГІВЕЛЬНО-ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ", як продавцем, (далі – відповідач) укладено договір купівлі-продажу від 25.12.2014 № 1/751 (далі – Договір), відповідно до предмету якого відповідач зобов'язується передати у власність позивача, а позивач прийняти та оплатити товар по найменуванню, к кількості та на умовах Договору, а саме: пшениця у кількості 1100,00 тн. Вартістю 3.300.000,00 грн. з ПДВ (п. 1.1, 1.2 Договору). Положеннями пункту 1.3 Договору визначені документи на кожну партію товару, які відповідач повинен надати позивачу: - рахунок на оплату товару; - видаткову накладну; - податкову накладну; - товаро-транспортну накладну. Пунктом 3.2 Договору визначено строк поставки: до 31.12.2015. Відповідно до п. 3.3 Договору перехід права власності на товар підтверджується документами, переліченими в п. 1.3 Договору. Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України). Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, відтак, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України. Приписом ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України). Так, позивачем на виконання умов Договору здійснено на користь відповідача попередню оплату товару в повному обсязі в сумі 3.300.000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 29.12.2014 № 3045 (засвідчена копія вказаного платіжного доручення наявна в матеріалах справи). Так відповідачем поставлено позивачу товар на суму 1.686.863,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 19.02.2016 № 149 (засвідчена копія вказаного платіжного доручення наявна в матеріалах справи). Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок допущеного відповідачем порушення у його зобов'язанні за Договором, яке полягає у поставці позивачеві товару в повному обсязі, який останнім оплачений повністю. Відповідач товар на суму 1.613.137,00 грн. позивачеві не поставив. Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з урахуванням такого. Приписом ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 ЦК України). У відповідності до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту поставки відповідачем позивачеві товару за Договором на суму 1.613.137,00 грн., або повернення останньому вказаної суми попередньої оплати сторонами спору суду не подано. Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за непоставлений товар є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 1.613.137,00 грн. Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача. Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49 та статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, В И Р І Ш И В : 1. Позовні вимоги задовольнити повністю. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКА ТОРГІВЕЛЬНО-ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" (02105, м. Київ, проспект Возз'єднання, буд. 2/1; ідентифікаційний код 38896631, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь приватного акціонерного товариства "МИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙАГРОПОСТАЧ" (72013, Запорізька обл., Михайлівський район, смт. Пришиб, вул. 70 років Радянської влади, буд. 1; ідентифікаційний код 00903957, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 1.613.137 (один мільйон шістсот тринадцять тисяч сто тридцять сім) грн. 00 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 24.197 (двадцять чотири тисячі сто дев'яносто сім) грн. 06 коп. 3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення складено 07 листопада 2016 року     Суддя                                                                                              С.В. Балац