ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
07 листопада 2016 року Справа № 913/1120/16
Провадження № 9/913/1120/16
за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз», м. Сєвєродонецьк Луганської області
до Приватного підприємства «Зета - Рент», м. Луганськ
про стягнення 375 941 грн. 21 коп.
суддя Ворожцов А.Г.
секретар судового засідання Богуславська Є.В.,
у засіданні брали участь :
від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 863-107 від 19.09.2016,
від відповідача - представник не прибув,
в с т а н о в и в:
суть спору: позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором купівлі-продажу № 814-13 від 13.06.2013 в сумі 300032,91 грн. та пеню у розмірі 75908,30 грн.
Письмовою заявою № 863-605К-319 від 04.11.2016, поданою у судовому засіданні 07.11.2016, позивачем уточнено, фактично зменшено, розмір позовних вимог та до стягнення з відповідача заявлено заборгованість в сумі 300032,91 грн., пеню в розмірі 25233,06 грн. та штраф у розмірі 21002,30 грн., загалом - 346268,27 грн.
Оскільки заява позивача подана у відповідності до положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає її до розгляду.
Відповідач , ПП "Зета-Рент", відзиву на позовну заяву не надав, явку повноважного представника в засідання суду не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: 91007, м. Луганськ, вул. Лутугинська, буд. 12.
Оскільки відповідач у справі знаходиться на території проведення АТО інформація про час і місце судового засідання була розміщена на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/), про що свідчать роздруковані сторінки з мережі Інтернет (а.с. 37, 53).
Таким чином, судом вжито відповідні заходи щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутнього під час судового розгляду справи представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.
13 червня 2013 року між ПАТ "Луганськтепловоз" (продавець) та ПП "Зета-Рент" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 814-13 (а.с. 8-13) (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу матеріали (відходи), отримані в результаті розбирання (демонтажу) об'єкту ТЕЦ, згідно з додатком № 1 «План - схема» до цього договору, який розташований за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, буд. 107, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався власними силами здійснити демонтаж вказаного об'єкта, вивезти матеріали з території позивача та оплатити їх вартість.
Згідно з п. 2.2 договору оплата матеріалів повинна здійснюватися шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача рівними платежами кожні 15 банківських днів від дати підписання договору, при цьому розмір одного платежу становить 308 333,33 грн.
Відповідно до п. 3.1 договору позивач має передати об'єкт для розбирання відповідачу за актом прийому-передачі протягом 3 календарних днів після сплати 50% вартості договору.
За період з 15 липня 2013 року по 07 жовтня 2013 року на рахунок позивача від відповідача надійшли платежі на загальну суму 924 999,99 грн.
На підставі п. 4.1 договору сторони 13.03.2014 склали та підписали акт № 1 (а.с. 14) про передавання у власність відповідачу металобрухту загальною вагою 628,222 тон, отриманого в результаті демонтажу, на суму 1225032,90 грн.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, що підтверджується відповідними накладними №№ 1/814 - 6/814 (а.с. 15-20) на отриманий відповідачем металобрухту, підписані сторонами у період з 14 по 21 березня 2014 року.
Відповідач свої зобов'язання за договором перед позивачем своєчасно та у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на час розгляду справи становить 300 032,91 грн.
Пунктом 6.4 договору сторони передбачили, що у випадку прострочення оплати майна покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню у розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити пеню у розмірі 7% вказаної суми.
За порушення строків оплати позивачем, за період з 08.07.2013 по 10.03.2014, нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 25233,06 грн. та штраф у розмірі 7% в сумі 21002,30 грн., що підтверджується розрахунком позивача, наявним у матеріалах справи (а.с. 56-58).
Під час судового розгляду справи доказів повної або часткової сплати суми боргу за договором відповідачем надано не було.
Заперечень на позов відповідач під час судового розгляду справи не надав, а також не скористався правом участі у судовому засіданні свого представника.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.
Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Спір між сторонами даної справи виник у зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язань з оплати одержаного за договором купівлі-продажу № 814-13 від 13.06.2013 майна.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наявними у справі доказами підтверджено наявність заборгованості відповідача у розмірі 300032,91 грн. станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом.
Крім того, позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі у розмірі 25233,06 грн.
Щодо нарахованого позивачем штрафу за прострочення понад 30 днів, суд звертає увагу позивача на те, що визначення сторонами в договорі відповідальності у вигляді пені у розмірі 7% від несплаченої суми є помилковим, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання .
Натомість сторони у п. 6.4 договору визначили пеню у відсотковому відношенні (7%) від несплаченої суми (суми неналежно виконаного зобов'язання), що фактично є штрафом, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
За таких обставин до стягнення з відповідача підлягає штраф у розмірі 21002,30 грн.
З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають задоволенню з урахуванням їх уточнення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
При зверненні до господарського суду Луганської області з даним позовом позивачем платіжним дорученням № 1252 від 29.09.2016 сплачено судовий збір у розмірі 5640,00 грн.
Як вже зазначалось вище, письмовою заявою № 863-605К-319 від 04.11.2016, позивачем було зменшено розмір позовних вимог та до стягнення з відповідача заявлено 346268,27 грн., з урахуванням цього сплаті підлягав би судовий збір у розмірі 5194,02 грн.
У відповідності з приписами п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі зменшення розміру позовних вимог надмірно сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Таким чином наразі існує необхідність повернення ПАТ "Луганськтепловоз" з Державного бюджету України судового збору в розмірі 445,98 грн., який у відповідності до приписів Закону України «Про судовий збір» може бути повернутий за ухвалою господарського суду.
Судовий збір у розмірі 5194,02 грн. покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 75, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з відповідача, Приватного підприємства "Зета-Рент" , 91007, м. Луганськ, вул. Лутугинська, буд. 12, код 34020247, на користь позивача, Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" , 93406, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд. 52-Б, код 05763797, заборгованість за договором купівлі-продажу № 814-13 від 13.06.2013 в сумі 300032,91 грн., пеню у розмірі 25233,06 грн., штраф у розмірі 21002,30 грн., загалом - 346268,27 грн., крім того, витрати зі сплати судового збору в розмірі 5194,02 грн., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено - 08.11.2016.
Суддя А.Г. Ворожцов
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2016 |
Оприлюднено | 11.11.2016 |
Номер документу | 62540431 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Ворожцов А.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні