Рішення

від 03.11.2016 по справі 910/16904/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2016Справа №910/16904/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКИН»

до Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства

про стягнення 66114,61 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Хахановський А.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СКИН» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства про стягнення заборгованості за Договором поставки №010/13-п від 10.04.2013.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, на виконання умов зазначеного договору, поставив відповідачеві товар, однак відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору отриманий товар оплатив лише частково, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 50579,77 грн.

Крім того, позивач просить стягнути нараховані на вказану заборгованість пеню в розмірі 11097,06 грн., 3% річних в сумі 1418 грн. та інфляційні втрати в розмірі 3019,78 грн. за порушення грошового зобов'язання.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 66114,61 грн.

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача 6000 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

В ході розгляду справи позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог відповідно до якої просив стягнути з відповідача пеню в розмірі 11097,06 грн., 3% річних в сумі 1418 грн. та інфляційні втрати в розмірі 3019,78 грн.

В обґрунтування поданої заяви позивач посилався на те, що відповідачем в ході розгляду справи було здійснено часткову оплату заборгованості на суму 50579,77 грн. у зв'язку з чим позивач зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути на свою користь пеню, 3% річних та інфляційні втрати нараховані на зазначену заборгованість у зв'язку із несвоєчасним виконанням відповідачем грошового зобов'язання.

Судом вищевказана заява позивача прийнята до розгляду, та отже, у відповідності до ст.ст. 22, 55 Господарського процесуального кодексу України, має місце нова ціна позову, з якої підлягає вирішенню спір по даній справі

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, проте через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва подав відзив на позовну заяву у якому заперечив проти задоволення позовних вимог, зокрема зазначив, що 29.09.2016 останнім було перераховано на користь позивача 50579,76 грн. в рахунок погашення існуючої заборгованості за договором. На підставі викладеного, відповідач вважає, що нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат є безпідставним.

На підставі викладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.04.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СКИН» (далі - позивач, постачальник) та Київським казенним експериментальним протезно-ортопедичним підприємством (далі - відповідач, покупець) укладено Договір поставки №010/13-п, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупцю, а покупець - прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим договором (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору, постачальник зобов'язується поставити товар окремими партіями в кількості і асортименті, визначених у специфікаціях та заявках покупця, що є невід'ємними частинами даного договору.

Згідно з п.2.1 Договору, асортимент та ціна на товар, що поставляється, визначаються на підставі специфікацій постачальника, погоджених покупцем, які є невід'ємною частиною даного договору. На кожну партію товару постачальником складається окрема специфікація за формою, що наведена у Додатку №1 до даного договору.

У відповідності до п.2.4 Договору, загальна сума договору складає суму всіх специфікацій та/або видаткових накладних, що є невід'ємною частиною договору.

За умовами п.5.1 Договору, покупець оплачує поставлені товари за цінами, вказаними у замовленні та товаросупроводжувальній документації, на умовах даного договору в порядку і формах, які не суперечать чинному законодавству України.

Розрахунки за поставлений постачальником товар здійснюються протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту поставки товару (п.5.2 Договору).

Відповідно до п.7.4 Договору, за несвоєчасну оплату за поставлені товари, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, від вартості поставлених товарів за кожен день такої затримки.

Згідно з розділом 8 Договору, договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2013.

В разі, якщо за тридцять днів до закінчення строку дії договору жодна сторона не виявить бажання розірвати його, то дія договору автоматично продовжується на один рік на тих же умовах.

Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від виконання своїх обов'язків.

Додатковою угодою №1 від 11.03.2014 до договору поставки №010/13-п від 10.04.2013 сторони погодили продовжити термін дії договору та викласти п.8.1 Договору у наступній редакції: Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2016.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов зазначеного договору поставляв відповідачеві товар визначений у специфікаціях, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №10 від 08.05.2013, №14 від 28.05.2013, №20 від 11.06.2013,№55 від 28.08.2013, №56 від 28.08.2013, №71 від 26.09.2013, №81 від 23.10.2013, №87 від 04.11.2013, №89 від 05.11.2013, №95 від 13.11.2013, №101 від 25.11.2013, №106 від 03.12.2013, №112 від 09.12.2013, №113 від 11.12.2013, №115 від 17.12.2013, №13 від 07.02.2014, №17 від 12.02.2014, №21 від 20.02.2014, №22 від 24.02.2014, №24 від 03.03.2014, №32 від 01.04.2014, №46 від 24.04.2014, №50 від 12.05.2014, №55 від 19.05.2014, №59 від 22.05.2014, №63 від 26.05.2014, №70 від 04.06.2014, №72 від 05.06.2014, №74 від 10.06.2014, №78 від 17.06.2014, №83 від 01.07.2014, №125 від 16.09.2014, №127 від 17.09.2014.

Однак відповідач поставлений товар оплатив лише частково, в зв'язку з чим у останнього утворилася заборгованість в сумі 50579,77 грн., що підтверджується, зокрема, наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку позивача за період з травня 2013 року по лютий 2015 року.

Положеннями ст.712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт існування заборгованості в розмірі 50579,77 грн. належним чином підтверджений матеріалами справи.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 50579,77 грн. заборгованості за поставлений товар.

В той же час, суд приймає до уваги ту обставину, що в ході розгляду справи відповідач погасив перед позивачем заборгованість зі сплати заборгованості за поставлений товар в сумі 50579,77 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи оригіналом платіжного доручення №1129 від 29.09.2016, тобто фактично визнав факт порушення ним умов укладеного між сторонами договору, внаслідок чого позивач звернувся із заявою про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості в сумі 50579,77 грн.

Згідно з ч. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відтак, враховуючи факт погашення відповідачем основної заборгованості за договором в розмірі 50579,77 грн., провадження у справі в частині стягнення з відповідача зазначеної суми заборгованості підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю предмета спору.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Крім того, п.7.4 Договору, за несвоєчасну оплату за поставлені товари, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, від вартості поставлених товарів за кожен день такої затримки.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, відповідно до якого сума пені за період з 08.10.2015 по 07.04.2016 складає 11097,06 грн., сума інфляційних втрат становить 3019,78 грн., сума 3% річних складає 1418 грн. за період з жовтня 2015 року по серпень 2016 року, суд дійшов висновку про його обґрунтованість і відповідність умовам закону та договору, внаслідок чого зазначені суми підлягають стягненню з відповідача.

Разом з тим, стосовно вимоги позивача про покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката в сумі 6000 грн., слід зазначити таке.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються, зокрема, з оплати послуг адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», відшкодування адвокатських витрат здійснюється за наявності документального підтвердження витрат, зокрема, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Разом з тим, позивачем долучено до матеріалів справи лише Угоду №82 від 31.08.2016 про надання послуг адвоката, поте не надано жодних доказів на підтвердження надання та оплати таких послуг.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства витрат на оплату послуг адвоката задоволенню не підлягають.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Оскільки 50579,77 грн. заборгованості сплачені відповідачем після звернення позивача до суду та сплати ним судового збору, витрати зі сплати судового збору, на підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (04070, м. Київ, вул. Фролівська, буд. 4; ідентифікаційний код 03187691) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СКИН» (03680, м. Київ, вул. Червонопрапорна, буд. 34; ідентифікаційний код 38604039) 11097 (одинадцять тисяч дев'яносто сім) грн. 06 коп. пені, 1418 (одна тисяча чотириста вісімнадцять) грн. 3% річних,

3019 (три тисячi дев'ятнадцять) грн. 78 коп. інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Провадження у справі в частині стягнення 50579,77 (тридцять шість тисяч сімсот двадцять три) грн. 82 коп. основного боргу припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 08.11.2016

Суддя Я.В. Маринченко