ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"31" жовтня 2016 р.Справа № 916/2280/16
За позовом: Першого заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області;
до відповідача 1: Приватного підприємства "Агрофірма "Авангард";
до відповідача 2: Державного підприємства "Дослідницьке господарство "Южний" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України;
про визнання недійсним договору та зобов'язання звільнити земельну ділянку
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники:
прокурор: Бондаревський О.М. - посвідчення №030942 від 22.12.2014р.;
від позивача 1 (Національної академії аграрних наук України): не з`явився;
від позивача 2 (Головного управління Держгеокадастру в Одеській області): ОСОБА_1 - довіреність від 14.01.2016р.;
від відповідача 1: не з`явився;
від відповідача 2: ОСОБА_2- довіреність б/н від 04.01.2016р.
Суть спору: Перший заступник прокурора Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Приватного підприємства "Агрофірма "Авангард" та Державного підприємства "Дослідницьке господарство "Южний" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України, в якій просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №10-12/14, загальною площею 240 га, розташованої на території Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області (за межами населеного пункту), укладений 10.12.2014р. між ДП "Дослідницьке господарство "Южний" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України та ПП "Агрофірма "Авангард" шляхом підписання сторонами удаваного правочину - договору на вирощування сільськогосподарської продукції від 10.12.2014р. № 10-12/14, а також зобов'язати ПП "Агрофірма "Авангард" повернути вищевказану земельну ділянку ДП "Дослідницьке господарство "Южний" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України.
В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що зазначений договір на вирощування сільськогосподарської продукції від 10.12.2014р. № 10-12/14 є удаваним правочином, який вчинений сторонами для приховання іншого правочину, а саме договору оренди земельної ділянки.
Прокурор, посилаючись на норми ст.ст. 215,216,235 ЦК України, ст.ст. 116,123,124 Земельного кодексу України вказує, що в порушення їх вимог земельна ділянка, що перебуває у державній власності, передана у користування ПП "Агрофірма "Авангард" без відповідного рішення органу виконавчої влади, без проведення земельних торгів та без припинення права ДП ДГ „ЮжнийВ» на постійне користування вказаною земельною ділянкою.
Зокрема, прокурор зазначає, що ДП ДГ „ЮжнийВ» , будучи лише постійним користувачем земельної ділянки, неправомірно нею розпорядилось, оскільки власником такої земельної ділянки є держава.
Крім того, зауважує, що всупереч положенням п.п.6.6 статуту ДП ДГ „ЮжнийВ» спірний договір було підписано не уповноваженою на те особою, тобто директором підприємства, а його заступником, який в момент підписання договору 10.12.2014р., фактично, займав посаду головного агронома господарства у відповідності до наказу № 43 К від 01.09.2014р.
Водночас, вказує, що спірний договір від 10.12.2014р. № 10-12/14 в порушення положень п. 4.22 вищевказаного статуту, не був погоджений з Національною академією аграрних наук України.
Прокурор стверджує, що використання земельної ділянки державної форми власності за відсутності відповідних правових підстав, без оформлення у встановленому законом порядку договору оренди землі, призводить до недоотримання державним бюджетом значних коштів у вигляді орендної плати за землю, що в свою чергу згідно ст. 121 Конституції України покладає на органи прокуратури обов'язок представництва інтересів держави в суді.
Вказані обставини, на думку прокурора, свідчать про наявність підстав для визнання вчиненого правочину недійсним з подальшим зобов'язанням повернення земельної ділянки.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.08.2016р. було порушено провадження у справі №916/2280/16 із призначенням справи до розгляду в засіданні суду 21.09.2016р.
16.09.2016р. до канцелярії суду від представника Головного управління Держгеокадастру в Одеській області надійшли письмові пояснення по справі (а.с.69-74), згідно яких останній вказує, що підставою для передачі земельних ділянок в постійне користування ДП ДГ „ЮжнийВ» стало розпорядження Біляївської районної державної адміністрації Одеської області від 20.03.2006р. № 402/2006.
На думку позивача, ПП „АвангардВ» використовує земельну ділянку за цільовим призначенням замість належного землекористувача - ДП ДГ „ЮжнийВ» .
При цьому вищевказане управління звертає увагу суду на те, що воно не володіло інформацією стосовно укладення спірного договору, вказуючи між тим, що у відповідності до Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області у нього відсутні функції щодо здійснення контролю за використанням та охороною земель.
Одночасно, позивач вказує, що використання земельної ділянки на підставі такого виду договору, як договору на вирощування сільськогосподарської продукції № 10-12/14 від 10.12.2014р., не передбачено жодним нормативно-правовим актом, який здійснює регулювання земельних відносин.
В узагальнення своєї правової позиції позивач вказує, що з огляду на те, що передача в користування вищевказаної земельної ділянки відбулася з порушенням вимог чинного земельного законодавства, земельна ділянка загальною площею 240 га, розташована на території Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області за межами населеного пункту, не вибула із земель державної власності, наданих в постійне користування ДП ДГ „ЮжнийВ» .
Ухвалою суду від 21.09.2016р. у зв'язку із нез'явленням в судове засідання представників позивача 1 та відповідача 1, від яких не надходили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, невиконанням вимог ухвали суду, а також необхідністю додаткового дослідження доказів, розгляд справи було відкладено на 10.10.2016р.
10.10.2016р. до канцелярії суду від Національної академії аграрних наук України надійшли письмові пояснення по справі (а.с.86-88), згідно яких остання просить задовольнити заявлений прокурором позов, зазначаючи про те, що оспорюваний договір за своїм змістом передбачає приховану оренду землі, що є істотним порушенням норм законодавства, та в свою чергу істотно порушує інтереси держави в її особі.
Ухвалою суду від 10.10.2016р. строк розгляду справи за клопотанням прокурора було продовжено на п'ятнадцять днів та у зв'язку із нез'явленням в судове засідання представників сторін, від яких не надходили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, невиконанням вимог ухвали суду та необхідністю додаткового дослідження доказів, розгляд справи було відкладено на 31.10.2016р.
У судовому засіданні 31.10.2016р. представником відповідача 2 було надано відзив на позов (а.с.103-104), згідно якого останній, заперечуючи проти задоволення позову, вказує що вищевказаний договір на вирощування сільськогосподарської продукції є строковим та не містить в собі умови щодо передання земельної ділянки у постійне користування, а тому для його укладення сторонам не потрібно проводити земельні торги та припиняти право постійного користування земельною ділянкою. Крім того, зазначив про підписання договору належною особою.
Щодо вимоги про повернення земельної ділянки вказує, що така передача вже відбулася 28.09.2015р., що підтверджується відповідним актом № 3.
В засіданні суду 31.10.2016р. прокурор в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.
Представник позивача 2 (Головне управління Держгеокадастру в Одеській області) підтримав заявлений прокурором позов, просив суд задовольнити його повністю.
Представник відповідача 2 заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позов.
Представник позивача 1 (НААНУ) та представник відповідача 1 (ПП "Агрофірма "Авангард") в засідання суду не з'явилися, про місце та час розгляду справи повідомлялися належним чином шляхом направлення на їх адреси вищевказаних ухвал суду, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.61,62,84,84,99,101).
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами, та з огляду на неподання відповідачем 1 відзиву на позов, у відповідності до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача-2 та представника відповідача-2, надані в ході розгляду справи, проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку господарський суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
При цьому, згідно ч. 2 ст. 29 ГПК України, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів держави.
Встановивши наявність у позивача суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Як свідчать матеріали справи, позовні вимоги прокурора обґрунтовано недійсністю укладеного 10.12.2014р. між ДП "Дослідницьке господарство "Южний" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України та ПП "Агрофірма "Авангард" договору на вирощування сільськогосподарської продукції від № 10-12/14 (а.с.23-26) як удаваного правочину.
Позовні вимоги прокурора також направлені і на зобов'язання відповідача 1 повернути відповідачу 2 земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 240 га, яка розташована на території Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області (за межами населеного пункту).
Як вбачається з матеріалів справи, 10.12.2014р. між ДП "Дослідницьке господарство "Южний" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України (Сторона 1) та ПП "Агрофірма "Авангард" (Сторона 2) було укладено договір на вирощування сільськогосподарської продукції від № 10-12/14 (а.с.23-26), відповідно до п. 1.1 якого за умовами даного договору Сторона 2 за завданням Сторони 1 зобов'язується на свій ризик виконати роботи по вирощуванню продукції.
Площа виробництва складає 240 га, місцезнаходження - територія Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області. Найменування вирощуваної продукції за завданням Сторони 1 - пшениця, ячмінь, соняшник. Конкретний вид продукції визначається Стороною 2 самостійно з урахуванням правил сівозміни. Строки початку і закінчення робіт визначаються Стороною 2 самостійно (п.1.2 договору).
Згідно п.3.1 договору, з метою забезпечення майнових інтересів сторони 1, сторони встановлюють фіксований гарантований рівень частки доходу від реалізації даного договору, яку має отримати Сторона 1, яка у вартісному вираженні за згодою сторін становить 360 000 грн., що становить 1 500 грн. за 1 га. Сторона 2 зобов'язується в рахунок розрахунків за даним договором третю частину вказаної суми 120 000 грн. сплатити протягом 10 робочих днів після підписання даного договору, решту сплатити після збирання урожаю 2015р., але не пізніше 31.12.2015р.
Відповідно до п. 7.1. даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2015р. Даний договір вважається пролонгованим на такий же період, якщо протягом 1 місяця до закінчення строку дії договору жодна із сторін не направить своїх заперечень іншій стороні.
Визначаючи правову природу вказаного договору, суд вказує наступне.
Згідно ст. 1 Закону України „Про оренду земліВ» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до статті 13 вказаного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Приймаючи до уваги, що договором на вирощування сільськогосподарської продукції № 10-12/14 від 10.12.2014р. Приватному підприємству "Агрофірма "Авангард" було надано оплатне право користування земельною ділянкою, оскільки умовами договору передбачено плату, виходячи з площі земельної ділянки, суд доходить висновку про укладення між сторонами договору оренди землі.
Відповідно до статті 235 Цивільного кодексу України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що до вказаного договору підлягають застосуванню правові норми, що регулюють відносини, пов'язані з орендою землі.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно з якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст. 4 Закону України „Про оренду земліВ» орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.
При цьому, згідно п. 4.28 статуту Державного підприємства "Дослідницьке господарство "Южний" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які знаходяться у постійному користуванні господарства, не допускається
Разом з тим, Національною академією аграрних наук України, яка згідно вказаного статуту є органом по управлінню державним майном, закріпленим за господарством, не надавався дозвіл на укладення оспорюваного договору, у зв'язку із чим вказаний правочин є недійсним, як такий, що суперечить чинному законодавству та укладений особою, за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд доходить висновку про задоволення позову в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки №10-12/14, загальною площею 240 га, розташованої на території Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області (за межами населеного пункту), укладеного 10.12.2014р. між ДП "Дослідницьке господарство "Южний" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України та ПП "Агрофірма "Авангард" шляхом підписання сторонами удаваного правочину - договору на вирощування сільськогосподарської продукції від 10.12.2014р. № 10-12/14.
Щодо вимог про повернення земельної ділянки, суд вказує наступне.
Згідно зі ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Однак, як встановлено судом, державна реєстрація права оренди землі на підставі договору на вирощування сільськогосподарської продукції, згідно якого відповідачу було передано спірну земельну ділянку, не проводилась.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить до висновку, що у відповідача не виникло право оренди земельної ділянки державної власності загальною площею 240 га, яка розташована на території Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області, у зв'язку з чим у Приватного підприємства "Агрофірма "Авангард" відсутні законні правові підстави для володіння та користування нею.
Разом з тим, враховуючи, що на момент прийняття рішення по справі Приватним підприємством "Агрофірма "Авангард" повернуто відповідачу-2 вищевказану спірну земельну ділянку, що підтверджується відповідним актом № 3 від 28.09.2015р. (а.с.105), провадження у справі в цій частині слід припинити за відсутністю предмету спору.
При цьому суд зауважує, що з урахуванням припинення провадження у справі у вищевказаній частині прокурор не позбавлений права звернутися до суду з заявою про повернення судового збору в порядку ст.7 Закону України „Про судовий збірВ» .
Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору на підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідачів у розмірі 1 378 грн. в рівних частинах.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, п.1-1ч.1 ст.80, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №10-12/14, загальною площею 240 га, розташованої на території Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області (за межами населеного пункту), укладений 10.12.2014р. між Державним підприємством "Дослідницьке господарство "Южний" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України (67668, Одеська область, Біляївський район, с. Великий Дальник, вул. Маяцька дорога, буд. 26, код ЄДРПОУ 05528906) та Приватним підприємством "Агрофірма "Авангард" (67742, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Садове, вул. 40 річчя Перемоги, 16, код ЄДРПОУ 23990531) шляхом підписання сторонами удаваного правочину - договору на вирощування сільськогосподарської продукції від 10.12.2014р. № 10-12/14.
3. Стягнути з Державного підприємства "Дослідницьке господарство "Южний" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України (67668, Одеська область, Біляївський район, с. Великий Дальник, вул. Маяцька дорога, буд. 26, код ЄДРПОУ 05528906) на користь прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ:03528552) витрати по сплаті судового збору у сумі 689 /шістсот вісімдесят дев'ять/ грн. 00 коп.
4. Стягнути з Приватного підприємства „АвангардВ» (67749, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Садове, вул. 40 річчя Перемоги, 16, код ЄДРПОУ 23990531) на користь прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ:03528552) витрати по сплаті судового збору у сумі 689 /шістсот вісімдесят дев'ять/ грн. 00 коп.
5. В частині вимог про зобов'язання Приватного підприємства "Агрофірма "Авангард" повернути Державному підприємству "Дослідницьке господарство "Южний" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 240 га, розташованої на території Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області (за межами населеного пункту), провадження у справі припинити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 07 листопада 2016 р.
Суддя Ю.М. Щавинська
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2016 |
Оприлюднено | 11.11.2016 |
Номер документу | 62540653 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Щавинська Ю.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні