Рішення

від 31.10.2016 по справі 914/1879/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2016р. Справа№ 914/1879/16

за позовом: Комунального підприємства «Моршинтеплоенерго», м.Моршин Львівської області

до відповідача: Дошкільного навчального закладу «ВЕСЕЛКА» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м.Моршин Львівської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м.Київ

про стягнення 704138,24грн.

Головуючий суддя Щигельська О.І.

Суддя Мороз Н.В.

Суддя Сухович Ю.О.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

Суть спору : позов заявлено Комунальним підприємством «Моршинтеплоенерго», м.Моршин Львівської області до Дошкільного навчального закладу «ВЕСЕЛКА» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м.Моршин Львівської області про стягнення 704138,24грн., з яких 502203,85грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, 6456,23грн. пені, 176614,52грн. індексу інфляції, 18863,64грн. 3 % річних.

Ухвалою суду від 18.07.2016р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.08.2016 року. Ухвалою суду від 10.08.2016р. розгляд справи відкладено на 29.08.2016р. у зв'язку з неявкою відповідача.

Ухвалою суду від 29.08.2016р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

Внаслідок автоматизованого розподілу, проведеного у відповідності до ст.2-1 ГПК України, у склад колегії увійшли головуючий суддя Щигельська О.І., судді: Мороз Н.В., Сухович Ю.О. Ухвалою суду від 31.08.2016р. вказаною колегією суддів справа прийнята до провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні 12.10.2016р.

Ухвалою суду від 12.10.2016р. виправлено описку допущену в абзаці 4 ухвали суду від 31.08.2016р., а саме: замінено прізвище та ініціали судді «ОСОБА_2М.» на «ОСОБА_3В.». Також ухвалою суду від 12.10.2016р. відкладено розгляд справи на 31.10.2016р. зважаючи на неявку представників учасників судового процесу.

Представнику позивача роз'яснено права, згідно ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Представник позивача в судове засідання 31.10.2016р. з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що в січні 2009 року між позивачем та відповідачем - Дошкільним навчальним закладом «ВЕСЕЛКА» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді. Однак, відповідачем взяті на себе за договором зобов'язання із оплати за поставлену теплову енергію протягом 2013-2016 років належним чином не виконувались, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 502203,85грн., що й зумовило звернення до суду із позовною заявою, в якій окрім суми основного боргу до стягнення також заявлено 6456,23грн. пені, нарахованої на підставі договору, а також 176614,52грн. індексу інфляції та 18863,64грн. 3 % річних, нарахованих у відповідності до закону. Просив позов задоволити.

Відповідачем явки повноважного представника в судове засідання 31.10.2016р. повторно не забезпечено, письмового відзиву на позовну заяву та інших витребуваних судом документів не подано, поважності причин неявки суду не повідомлено, хоча про час та місце проведення судового засідання його повідомлено належним чином.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача явки повноважного представника в судове засідання 31.10.2016р. повторно не забезпечено, письмових пояснення по суті спору не подано, поважності причин неявки суду не повідомлено, хоча про час та місце проведення судового засідання його повідомлено належним чином.

До матеріалів справи долучено оригінал клопотання ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» про відкладення розгляду справи (вх.№41123/16 від 17.10.2016р.), копія якого надійшла 11.10.2016р. на адресу електронної поштової скриньки господарського суду Львівської області.

Інших заяв чи клопотань до початку судового засідання учасниками судового процесу не подано.

Суд, у відповідності до ст.75 ГПК України та беручи до уваги встановлений ст.69 ГПК України строк вирішення спору, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено таке.

Між Комунальним підприємством «Моршинтеплоенерго» (енергопостачальна організація за договором, позивач по справі) та Дошкільним навчальним закладом «ВЕСЕЛКА» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (споживач за договором, відповідач по справі) укладено договір №2 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 10.01.2009р., за яким енергопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач - оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п.1). До вказаного договору неодноразово вносились зміни в частині визначення тарифів та розрахункового періоду, шляхом підписання сторонами додаткових угод.

За умовами договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів (п.6.7). Розрахунковим періодом вважається календарний місяць (п.6.2). Оплата теплової енергії здійснюється споживачем шляхом перерахування 100% коштів на рахунок енергопостачальної організації, згідно обсягу поточного споживання теплової енергії (п.4.1 додатку №1 до договору) не пізніше 15 числа місяця споживання з остаточним розрахунком за фактично спожитий місячний об'єм теплової енергії не пізніше 1 числа місяця наступного за звітним (п.6.3).

Як вбачається з матеріалів справи за період з листопада 2013 року по березень 2016 року відповідачу реалізовано теплової енергії на опалення об'єкта на суму 572203,01грн., з яких 25851,72грн. за листопад 2013 року, 29833,62грн. за грудень 2013 року, 19326,73грн. за січень 2014 року, 25281,10грн. за лютий 2014 року, 16969,51грн. за березень 2014 року, 29417,71грн. за листопад 2014 року, 38475,67 за грудень 2014 року, 50022,08грн. за січень 2015 року, 40788,17грн. за лютий 2015 року, 29351,74грн. за березень 2015 року, 10344,70грн. за квітень 2015 року, 35834,38грн. за жовтень 2015 року, 39002,06грн. за листопад 2015 року, 53603,18грн. за грудень 2015 року, 52999,25грн. за січень 2016 року, 38162,52грн. за лютий 2016 року та 36938,87грн. за березень 2016 року, що підтверджується виставленими на оплату рахунками та відповідними реєстрами споживання теплової енергії. Окрім того, станом на 01.11.2013р. у відповідача існувала заборгованість за оплату теплової енергії, отриманої у попередніх періодах, в розмірі 0,84грн.

Отриману теплову енергію відповідачем оплачено частково на суму 70000,00грн. платежами від 28.11.2014р. на суму 5000,00грн., від 18.03.2015р. на суму 5000,00грн., від 13.10.2015р. на суму 30000,00грн. та від 08.12.2015р. на суму 30000,00грн., внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 502203,85грн.

Наявність вказаної заборгованості відповідачем не заперечено, до матеріалів справи долучено акт звірки взаємних розрахунків від 25.07.2016р., підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками, в якому зафіксовано сальдо на користь КП «Моршинтеплоенерго» в розмірі 502203,85грн. станом на 01.07.2016р.

Зазначене зумовило звернення КП «Моршинтеплоенерго» до суду із позовною заявою в якій окрім 502203,85грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, заявлено до стягнення із Дошкільного навчального закладу «ВЕСЕЛКА» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» 6456,23грн. пені, нарахованої на підставі договору, а також 176614,52грн. індексу інфляції та 18863,64грн. 3 % річних, нарахованих у відповідності до ст.625 ЦК України.

При вирішенні спору суд виходив з такого.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Водночас, поставлену за період з листопада 2015 року по червень 2016 року теплову енергію Дошкільним навчальним закладом «ВЕСЕЛКА» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», в порушення умов договору, оплачено лише частково.

Відтак, суд приходить до висновку про підставність позовних вимог про стягнення із відповідача 502203,85грн. заборгованості за спожиту теплову енергію. А отже, позов в цій частині підлягає до задоволення.

Суд також зазначає, що відповідно до ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Як визначено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Так, відповідно до п.7.2.3 договору, споживач за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію сплачує пеню в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Проаналізувавши розрахунок неустойки, долучений до позовної заяви, судом встановлено, що при визначені періодів, за які проведено нарахування пені за теплову енергію отриману та не оплачену відповідачем за період з грудня 2015 року по березень 2016 року, позивачем не взято до уваги встановлений договором порядок оплати, зокрема те, що остаточний розрахунок за фактично спожитий місячний об'єм теплової енергії проводиться не пізніше 1 числа місяця, наступного за звітним. Відтак, провівши відповідний перерахунок, взявши до уваги момент виникнення прострочення боржника по кожному із фактів постачання теплової енергії та визначений позивачем період проведення нарахувань, суд приходить до висновку, що до стягнення із Дошкільного навчального закладу «ВЕСЕЛКА» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» підлягає 4175,52грн. пені, нарахованих на суму теплової енергії поставленої в грудні 2015 року за період з 05.01.2016р. по 21.01.2016р., в січні 2016 року - за період з 02.02.2016р. по 21.02.2016р., в лютому 2016 року - за період з 02.03.2016р. по 21.03.2016р. та в березні 2016 року - за період з 02.04.2016р. по 21.04.2016р.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних та індексу інфляції, суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.4.1 Постанови №14 від 17.12.2013р. роз'яснено, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Окрім цього, в п.5.1 вказаної Постанови зазначено, що кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.

Суд також звертає увагу на роз'яснення, надані Пленумом Вищого господарського суду України у вказаній Постанові про те, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.3.2). Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання (п.3.1).

Відтак, враховуючи вищенаведене та беручи до уваги момент виникнення прострочення боржника по кожному із фактів постачання теплової енергії за період з листопада 2013 року по березень 2016 року та визначений позивачем період проведення відповідних нарахувань, суд, провівши перерахунок, з врахуванням того, що загальна кількість днів у 2016 році - 366, а не 365, як звично, приходить до висновку, що до стягнення із відповідача належить 135642,45грн. індексу інфляції, нарахованих з врахуванням відповідних індексів, встановлених за період з січня 2014 року по травень 2016 року, та 17472,95грн. 3% річних, нарахованих за період з 03.12.2013р. по 31.05.2016р.

Відтак, позов в частині стягнення пені, індексу інфляції та 3% річних підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, суд приходить до висновку, що витрати зі сплати судового збору в розмірі 9892,42грн. слід покласти на відповідача, а в решті - на позивача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 83, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Дошкільного навчального закладу «ВЕСЕЛКА» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (Львівська область, м.Моршин, вул. Лесі Українки, буд.34; код ЄДРПОУ 02595701) на користь Комунального підприємства «Моршинтеплоенерго» (Львівська область, м.Моршин, вул.Привокзальна, буд.45А; код ЄДРПОУ 33892124) 502203,85грн. основного боргу, 4175,52грн. пені, 135642,45грн. індексу інфляції, 17472,95грн. 3% річних та 9892,42грн. судового збору.

3. Наказ видати у відповідності до ст.116 ГПК України.

4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 07.11.2016р.

Головуючий суддя Щигельська О.І.

Суддя Мороз Н.В.

Суддя Сухович Ю.О.