Ухвала

від 02.11.2016 по справі 815/6847/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/6847/15

Категорія: 3.7.2 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Димерлія О.О.,

за участю: секретар судового засідання - Курманова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Пасавтотранссервіс» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Люкс - СМС» до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Товариства з додатковою відповідальністю «Пасавтотранссервіс», про визнання протиправними дії, скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Люкс - СМС» звернулось до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому позивач, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив суд: визнати дії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (правонаступник - Державна служба України з безпеки на транспорті) протиправними та незаконним щодо видання наказу № 321 від 19.08.2015 року, яким було позбавлено Приватне підприємство «Люкс - СМС» дозвільних документів на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування (дозвіл серії УП № 001770 та витягу з дозволу серії УТІ № 003228) Київ - Котовськ, рейси 705/706; скасувати наказ Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (правонаступник Державна служба України з безпеки на транспорті) № 321 від 19.08.2015 року, яким було позбавлено Приватне підприємство «Люкс - СМС» дозвільних документів на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування (дозвіл серії УП № 001770 та витягу з дозволу серії УТІ № 003228) Київ - Котовськ, рейси 705/706; зобов'язати правонаступника Державної інспекції України на наземному транспорті - Державну службу України з безпеки на транспорті видати Приватному підприємству «Люкс - СМС» дозвіл та витяг з дозволу на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування Київ - Котовськ, рейси 705/706 (самостійно), згідно рішення засідання конкурсного комітету з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут), п. 36(36) протоколу № 40 від 29.04.2015 року та наказу Укртрансінспекції від 05.06.2015 року № 223 «Про введення в дію рішень, прийнятих на засіданні конкурсного комітету з перевезення пасажирів на міжміському та приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут), проведеного 29.04.2015 року».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року вказаний позов задоволено частково та скасовано наказ Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті № 321 від 19.08.2015 року «Про позбавлення дозволу», яким Приватне підприємство «Люкс - СМС» позбавлено дозвільних документів на перевезення пасажирів на міжобласному маршруті загального користування (Дозвіл серії УП № 001770 та Витяг з Дозволу серії УТІ № 003228) Київ - Котовськ, рейси 705/706. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, третя особа подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявлених позивачем вимог, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.04.2015 року відбулося засідання конкурсного комітету з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут), за результатами якого був складений протокол № 40 (т.1 а.с.28).

Зі змісту п. 36 (36) вказаного протоколу вбачається, що претендентами на право здійснення перевезень пасажирів на маршруті Київ - Котовськ, рейси 705/706 були: ПП «Люкс-СМС» (самостійно), ТДВ «Пасавтотранссервіс» (самостійно), ТОВ «ЛАТК-0777» (самостійно).

Відповідно до поданої заяви ТОВ «ЛАТК-0777» відмовилось від участі у конкурсі і відкликано свою заяву на даний об'єкт конкурсу.

До відома членів конкурсного комітету доведено інформацію, що перевізником-претендентом ТДВ «Пасавтотранссервіс» в анкеті до заяви на участь у конкурсі по позиції: кількість працівників, що працюють на повну ставку та перебувають у штаті підприємства не менш як один рік до дати оголошення конкурсу, які здійснюють щоденний контроль за технічним станом транспортних засобів зазначено 3 працівники, однак, відповідно до інформації наданої листом Управління Укртрансінспекції в Одеській області від 23.04.2015 року № 6223/10/59-15 таких працівників 2. Дану інформацію підтвердив представник перевізника.

З огляду на викладене, за результатами розгляду документів, які були надані на конкурс перевізниками - претендентами, конкурсним комітетом було прийняте рішення: не допустити до участі у конкурсі ТДВ «Пасавтотранссервіс», м. Котовськ, Одеська область, як такого, що подав до участі у конкурсі документи, що містять недостовірну інформацію (за це рішення члени конкурсного комітету проголосували одноголосно); визнати переможцем конкурсу ПП «Люкс - СМС» на самостійне виконання рейсів 705/706, маршруту Київ-Котовськ, за це рішення члени конкурсного комітету проголосували 8 «за», 1 «проти».

Враховуючи результати засідання конкурсного комітету з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут) від 29.04.2015 року, Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті було видано ПП «Люкс - СМС» дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування (дозвіл серії УП № 001770 та витяг з Дозволу серії УТІ № 003228) Київ - Котовськ, рейси 705/706 (т.1 а.с.24-27).

19.08.2015 року, згідно статті 7 Закону України «Про автомобільний транспорт», пп. 3 п. 55 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 року № 1081, наказу Укртрансінспекції від 05.06.2015 року № 223 «Про введення в дію рішень, прийнятих на засіданні конкурсного комітету з переведення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут), проведеного 29.04.2015 року», на підставі листів Одеської обласної державної адміністрації від 03.06.2015 року № 522/04-08/453, від 05.06.2015 року № 628/04-08/638, від 04.08.2015 року № 875/04-08/638, враховуючи звернення ТДВ «Пасавтотранссервіс» від 06.05.2015 року та від 03.06.2015 року № 3/06-1, Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті видано наказ № 321 «Про позбавлення дозволу», згідно якого ПП «Люкс - СМС» позбавлено дозвільних документів на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування (дозвіл серії УП № 001770 та витяг з Дозволу серії УТІ № 003228) Київ - Котовськ, рейси 705/706.

Не погоджуючись із вказаним наказом, Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваного наказу № 321 від 19.08.2015 року про позбавлення позивача дозвільних документів на перевезення пасажирів та відповідно про наявність підстав для часткового задоволення заявлених вимог позивача, з огляду на те, що приймаючи таке рішення відповідач не визначив підстави для його прийняття, що передбачені пп. 3 п. 55 Порядку № 1081 від 03.12.2008 року, а також не надав доказів отримання останнім від органів виконавчої влади письмової інформації, що підтверджує факт подання позивачем недостовірної інформації.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення заявлених вимог з огляду на викладене.

Відповідно до вимог ст. 43 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Об'єктом конкурсу можуть бути: маршрут (кілька маршрутів), оборотний рейс (кілька оборотних рейсів).

На конкурс виносяться маршрути із затвердженими паспортами.

Визначення кандидатури автомобільного перевізника для роботи на міжнародному автобусному маршруті загального користування здійснюється на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, процедура підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування визначається затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03.12.2008 року Порядком проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування.

Згідно підпункту 1 пункту 12 вказаного Порядку конкурсний комітет приймає рішення про недопущення до участі в конкурсі автомобільного перевізника, який подав до участі в конкурсі неналежним чином оформлені документи чи не в повному обсязі, а також такі, що містять недостовірну інформацію.

Достовірність інформації, викладеної у заяві та документах, визначених пунктом 29 цього Порядку, перевіряється організатором та/або робочим органом не пізніше ніж за два дні до дати проведення конкурсу (пункт 37 Порядку).

Згідно пункту 41 вказаного Порядку під час проведення конкурсу представники організатора та органів державного контролю, які входять до складу конкурсного комітету, відповідно до їх компетенції надають інформацію про діяльність перевізника-претендента. Представники органів державного контролю несуть персональну відповідальність за достовірність поданої інформації відповідно до законодавства.

Відповідно до пп. 3 п. 55 зазначеного Порядку організатор має право достроково розірвати договір (позбавити дозволу) з автомобільним перевізником у разі: порушення ним умов договору (дозволу). У такому разі для роботи на маршруті призначається автомобільний перевізник, який за результатами конкурсу визнаний таким, що зайняв друге місце, на строк до закінчення дії договору (дозволу), який було розірвано (позбавлено); надходження від органів виконавчої влади письмової інформації, що підтверджує факт подання ним недостовірної інформації; порушення ним умов договору (дозволу) під час виконання перевезень на маршруті як перевізника, який за результатами конкурсу визнаний таким, що зайняв друге місце.

Аналізуючи наведені положення пп. 3 п. 55 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, суд першої інстанції вірно зазначив, що пп. 3 п. 55 цього Порядку містить перелік підстав, які надають право організатору конкурсу достроково розірвати договір (позбавити дозволу) з автомобільним перевізником.

Проте, приймаючи рішення про позбавлення позивача дозволу на перевезення пасажирів, з посиланням на наведені положення пп. 3 п. 55 Порядку № 1081 від 03.12.2008 року, відповідач не визначив, яку саме із перелічених у наведеному пункті Порядку підстав ним застосується для прийняття такого рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив, що відповідачем оскаржуване рішення про позбавлення позивача дозволу на перевезення пасажирів було прийнято без визначення підстав для прийняття такого роду рішень та відповідно без визначення підстав для позбавлення позивача дозволу на перевезення пасажирів, що свідчить про його протиправність.

Що стосується посилань відповідача та апелянта на те, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення про позбавлення позивача дозволу на перевезення пасажирів є надходження від органів виконавчої влади письмової інформації, що підтверджує факт подання позивачем недостовірної інформації для участі у конкурсі, а саме отримання листів від Одеської обласної державної адміністрації, дати та номера, яких наведені в оскаржуваному наказі від 19.08.2015 року № 321, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані листи не свідчать про подання позивачем недостовірної інформації для участі у конкурсі та відповідно про наявність підстав для прийняття рішення про позбавлення позивача дозволу на перевезення пасажирів.

Так, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зазначено, що визначальним для застосування наведених положень Порядку № 1081 від 03.12.2008 року для позбавлення особи дозволу на перевезення пасажирів є надходження саме від органів виконавчої влади письмової інформації, яка підтверджує факт надання недостовірних відомостей на конкурс.

Разом з цим, із досліджених листів Одеської обласної державної адміністрації, на які йдеться посилання в оскаржуваному наказі, вбачається, що у вказаних листах наведена інформація, яка була представлена самим позивачем на запит Управління морегосподарського комплексу, транспорту та зв'язку.

Колегія суддів наголошує, що з листа Управління морегосподарського комплексу, транспорту та зв'язку Одеської обласної державної адміністрації від 12.05.2015 року № 522/04-08/400, на який відповідач, в тому числі, посилається в оскаржуваному наказі, чітко вбачається, що Управління морегосподарського комплексу, транспорту та зв'язку проінформувала відповідача про те, що не володіє точною інформацією щодо автобусів, які станом на 12.03.2015 року обслуговували маршрути ПП «Люкс - СМС».

В свою чергу, з листа Управління морегосподарського комплексу, транспорту та зв'язку Одеської обласної державної адміністрації від 03.06.2015 року № 522/04-08/453, на який також відповідач послався в оскаржуваному наказі, вбачається, що наведена в ньому інформація є інформацією наданою ПП «Люкс - СМС», а не інформацією, яка надається наведеним органом.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наведена у листах Управління морегосподарського комплексу, транспорту та зв'язку Одеської обласної державної адміністрації, від 03.06.2015 року № 522/04-08/453, від 05.06.2015 року № 628/04-08/638, від 04.08.2015 року № 875/04-08/638 інформація не може розцінюватись, як інформація отримана від державних органів, оскільки вказані листи містять лише дані, що представлені самим позивачем, а, в свою чергу, Управління морегосподарського комплексу, транспорту та зв'язку Одеської обласної державної адміністрації, як орган державної влади проінформував відповідача про неможливість надання запитуємої інформації та про її відсутність.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що у листі Управління морегосподарського комплексу, транспорту та зв'язку Одеської обласної державної адміністрації від 03.06.2015 року № 522/04-08/453, на який посилається відповідач, зазначено про те, що станом на 12.03.2015 року маршрути, наявні у позивача, обслуговувало два пасажирських транспортних засобів, а тому взагалі не зрозуміло з яких підстав відповідач дійшов висновку про те, що позивачем використовувалось для обслуговування цих маршрутів саме десять транспортних засобів.

Наведена у вказаному листі інформація підтверджується і наданими позивачем до матеріалів справи договорами обслуговування маршрутів з перевезення пасажирів та додатковими угодами до них (т. 1 а.с.104-187).

Посилання апелянта на недійсність наведених додаткових угод до договорів обслуговування маршрутів з перевезення пасажирів колегія суддів вважає безпідставними, оскільки такі додаткові угоди підписані з боку Управління морегосподарського комплексу, транспорту та зв'язку Одеської обласної державної адміністрації та в установленому законом порядку не визнані недійними.

Колегія суддів зазначає, що в запереченнях на заявлений адміністративний позов та в поданій апеляційній скарзі відповідач та третя особа аналізуючи договори позивача на обслуговування маршрутів з перевезення пасажирів намагається довести, що позивачем не вірно обрано спосіб викладення у анкеті на конкурс інформації про транспортні засоби, що ним використаються для виконання діючих договорів, а також протиправність використання кількості транспортних засобів для обслуговування цих маршрутів, що визначена у листі Управління морегосподарського комплексу, транспорту та зв'язку. Проте, вказані доводи відповідача та третьої особи жодним чином не свідчать про наведення позивачем недостовірної інформації для проведення конкурсу на перевезення, про що стало відомо відповідачу із письмової інформації направленої від органів виконавчої влади, а тому не свідчать про правомірність прийнятого оскаржуваного рішення.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що приймаючи рішення про позбавлення позивача дозволу на перевезення пасажирів відповідач не визначив підстави для його прийняття, що передбачені пп. 3 п. 55 Порядку № 1081 від 03.12.2008 року, а також не надав доказів отримання останнім від органів виконавчої влади письмової інформації, що підтверджує факт подання позивачем недостовірної інформації, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність оскаржуваного рішення та наявність підстав для його скасування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно вимог ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів, на підставі ст. 200 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Пасавтотранссервіс» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Люкс - СМС» до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Товариства з додатковою відповідальністю «Пасавтотранссервіс», про визнання протиправними дії, скасування наказу, зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Димерлій