Рішення

від 03.11.2016 по справі 317/1627/16-ц

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа: № 317/1627/16-ц

№/п 2/317/692/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2016 року Запорізький районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді: Громової І.Б.

при секретарі: Коваль В.В.

за участю: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Світточ» до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграріс 2012», третя особа: Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області, про визнання договору оренди землі недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграріс 2012», третя особа: Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області, про визнання договору оренди землі недійсним, який уточнювався 28.07.2016 року. В позові зазнанчається, що 20 серпня 2009 року між Приватним підприємством «Світточ» та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,5749 га, яка розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір оренди земельної ділянки укладено на десять років та зареєстрований у ЗРФ «Центр ДЗК» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.08.2010 року за № 041026000192. У листопаді 2015 року позивач звернувся до Запорізького районного управління юстиції Запорізької області з відповідною заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яка була прийнята, однак 23.11.2015 року позивач отримав відмову у державній реєстрації договору оренди від 20 серпня 2009 року , оскільки заявлене право вже зареєстроване. Позивачу стало відомо, що у червні 2014 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграріс 2012» був укладений договір оренди земельної ділянки, предметом якого є земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 2,5749 га, кадастровий номер 2322187200:01:001:0072 та яка передана у орендне користування позивачу, відповідно до договору оренди від 20 серпня 2009 року, при цьому вказаний договір пройшов первинну державну реєстрацію згідно до діючого на той час законодавства України.Спірна земельна ділянка з моменту укладення договору між ПП "Світточ" та ОСОБА_2не вибувала з користування позивача, який на даний час продовжує її використовувати за призначенням. Відповідач ТОВ "Аграріс 2012" не отримували спірну земельну ділянку згідно до оскаржуваного договору оренди землі у фактичне користування від відповідача ОСОБА_2 , а тому враховуючи вищевикладене, позивач був змушений звернутися до суду з відповідним позовом, в якому просить суд визнати недійсним з моменту укладання договір оренди землі, який був укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Аграріс 2012» щодо передачі земельної ділянки загальною площею 2,5749 га, кадастровий номер 2322187200:01:001:0072, яка розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області та стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору на користь позивача.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 на задоволенні позовних вимог наполягала та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2до суду не з'явилася, на адресу суду надала письмову заяву про розгляд справи без її участі, з позовом згодна, на клопотанні щодо проведення почеркознавчої експертизи не наполягає та зазначила, що договірні відносини з позивачем продовжує.

Представник відповідача ТОВ «Аграріс 2012» ОСОБА_3 була присутня в судових засіданнях 15.06.2016 р та 12.07.2016р., пояснила, що проти позову заперечує в повному обсязі, оскільки вважає його не обґрунтованим. В наступні судові засідання не з'являлась, про день та час слухання справи повідомлялась належним чином, надавала до суду заяви про відкладення слухання справи, однак документів, що підтверджують поважність неявки жодного разу суду так і не надала, як і будь-яких пояснень або заперечень по суті позову.

Представник третьої особи Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Будь-яких заперечень проти позову або пояснень стосовно суті позовних вимог до суду на надали.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ПП «Світточ» є таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

В матеріалах справи міститься копія державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 033502 від 14.02.2004 року, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 157/1 з якого вбачається, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки загальною площею 2,5749 га, яка розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно до договору від 20 серпня 2009 року, укладеного між позивачем ПП «Світточ» та відповідачем ОСОБА_2 про оренду землі, предметом якого є земельна ділянка 2,5749 га, яка розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області. Вказаний договір укладено на десять років та зареєстровано у відділі Держкомзему у Запорізькому районі Запорізької області, відповідно до Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 2073 від 25 грудня 1998 року , який діяв на момент укладення вищевказаного договору та зареєстрований у відділі Держкомзему у Запорізькому районі Запорізької області, про що у ЗРФ «Центр ДЗК» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.08.2010 року за № 041026000192.

Згідно до акту прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) від 20 серпня 2009 року вбачається, що відповідач ОСОБА_2 передала, а позивач ПП «Світточ» прийняв земельну ділянку площею 2,5749 га, яка розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Згідно рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Запорізького районного управління юстиції Запорізької області від 23.11. 2015 року, позивачу ПП «Світточ» було відмовлено в реєстрації речового права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2322187200:01:001:0072 розташованої на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області в зв'язку з тим, що таке право вже зареєстровано.

Згідно наданих пояснень та рішення реєстратора, вказане речове право виникло у ТОВ «Аграріс 2012» на підставі договору оренди землі в червні 2014 року, який укладений між відповідачами, що було підтверджено у судових засіданнях поясненнями.

Відповідно до договору оренди землі від 30 червня 2014 року, його було укладено між відповідачами, а предметом є передача відповідачем ОСОБА_2 на десять років в оренду відповідачу ТОВ «Аграріс 2012» земельної ділянки площею 2,5749 га , що розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області, кадастровий номер 2322187200:01:001:0072.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України встановлено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України , відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час укладення договору оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України , договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору оренди), договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації.

Статтями 14 , 18 , 20 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час укладення договору оренди) визначено, що договір оренди укладається у письмовій формі і набуває чинності після його державної реєстрації, яка проводиться у порядку, встановленому законом. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права.

Порядок державної реєстрації договорів оренди землі затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 2073 від 25 грудня 1998 року , а відповідно до Указу Президента України № 134/2003 від 17 лютого 2003 року «Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру» , який в силу ст. 106 Конституції України є обов'язковим до виконання на території України, на Державний комітет України по земельним ресурсам покладено обов'язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок. Не зареєстрований у встановленому законом порядку договір не є укладеним.

Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

З матеріалів справи вбачається, що договір оренди земельної ділянки від 20 серпня 2009 року укладений у письмовій формі, пройшов відповідну державну реєстрацію передбачену діючим на той час законодавством України, відповідач ОСОБА_2 мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, її волевиявлення було спрямоване на укладання договору оренди з ПП «Світточ». Оскільки цей договір оренди не визнано недійсним, не розірвано і не припинено, а термін його дії закінчується лише у 2020 році, тому він вважається чинним на час розгляду зазначеної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України , підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу .

Відповідно до положень ст. 203 ЦК України , зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України в Постанові № 6 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи. Судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4 , 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК , іншим законам України. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Відсутність у договорі оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час укладення договору оренди), а також порушення вимог статей 4-6 , 11 , 17 , 19 цього Закону (в редакції, чинній на час укладення договору оренди) є підставою для визнання недійсними таких договорів оренди, відповідно до ч. 2 ст. 15 цього Закону .

Відповідна правова позиція щодо визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними вказана у постанові Верховного Суду України від 06 лютого 2012 року по справі № 6-104ц11 та у постанові Верховного Суду України від 14 березня 2012 року по справі № 6-7цс12 за позовами власників земельних ділянок до ТОВ «Яромир-Агро», які мотивовані тим, що ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» визначені істотні умови договору оренди, відсутність хоча б однієї з цих істотних умов є, відповідно до ч. 2 цієї ж статті, підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору оренди недійсним.

Вказані постанови Верховного Суду України, відповідно до ст. 360-7 ЦПК України , є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують в своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України, які зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із цим рішенням Верховного Суду України.

Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

В порушення вказаного обов'язку відповідач ОСОБА_2 уклала договір оренди земельної ділянки, яка на той момент вже була об'єктом права оренди іншої особи. Суд констатує, що вказаними діями відповідачів було порушено право позивача самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, яке передбачене абз.1 ч. 1 ст. 25 Закону та ст. 93 Земельного кодексу України.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки укладений відповідачами ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграріс 2012» є таким, що порушує вказане право позивача на користування земельною ділянкою; суперечить нормам Цивільного та Земельного кодексів України та Закону України «Про оренду землі» в частині забезпечення принципів непорушності, правомірності та обов'язковості договорів оренди землі, які укладені з дотриманням необхідних вимог.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачами ОСОБА_2 та ТОВ «Аграріс 2012» при укладенні договору оренди землі у червні 2014 року не були дотримані вимоги статті 203 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.

Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Вказані норми по відношенню до захисту прав користувачів земельних ділянок конкретизовані в статті 152 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, з-поміж іншого, шляхом визнання угоди недійсною п. «в» ч. 3 ст. 152 ЗК України.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 10 , 11 , 57-61 , 208 , 209 , 212-215 , 218 ЦПК України , ст.ст. 4,10,16,203,215,638,792 ЦК України, ст. 152 ЗК України, ЗУ «Про оренду землі», суд -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства «Світточ» до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграріс 2012», про визнання договору оренди землі недійсним - задовольнити повністю.

Визнати недійсним з моменту укладення договір оренди землі, між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграріс 2012», щодо передачі в оренду земельної ділянки загальною площею 2,5749 га , розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області, кадастровий номер: 2322187200:01:001:0072.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса реєстрації: 70401 Запорізька область Запорізький район, с. Миколай - Поле, вул. Центральна, 152) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграріс 2012» (ідентифікаційний код: 39437010, адреса: 49000, м.Дніпропетровськ, пр.Сергія Нігояна, 62/409) на користь Приватного підприємства «Світточ» (ідентифікаційний код: 34909856, адреса: 70401 Запорізька область Запорізький район, с. Миколай - Поле, вул. Центральна, 83) судовий збір по 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) гривень 00 копійок з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Запорізький районний суд Запорізької області.

Суддя: І.Б. Громова