Рішення

від 01.11.2016 по справі 904/8038/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.11.16р. Справа № 904/8038/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЮНДАЙ МОТОР УКРАЇНА", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТАВ АВТО", м. Дніпро

про стягнення 118 807,22 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. б/№ від 29.08.2016)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХЮНДАЙ МОТОР УКРАЇНА" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТАВ АВТО" про стягнення заборгованості у розмірі 118 807,22 грн. за дилерським договором № 15DD18 від 01.04.2015, з яких 93 564,45 грн. основна заборгованість, 11 191,11 грн. пеня, 9 959,52 грн. інфляційні втрати, 4 164,14 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за дилерським договором № 15DD18 від 01.04.2015, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Одночасно з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив суд накласти арешт на кошти у розмірі ціни позову - 118 807,22 грн. та судового збору -1782,11 грн., які обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТАВ АВТО": №100222057 в ПАТ КБ "Приват Банк" МФО 305299 та №26005300001575 МФО 320854 в ПАТ "Діамантбанк" м. Київ.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2016 порушено провадження у справі, а розгляд справи призначено на 28.09.2016.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2016 відмовлено у задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЮНДАЙ МОТОР УКРАЇНА" про забезпечення позову.

В межах строків встановлених ст. 69 ГПК України розгляд справи відкладався з 28.09.2016 на 11.10.2016.

11.10.2016 представник позивача подав через канцелярію суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 93 564,45 грн. основну заборгованість, 8 858,66 грн. пеню, 7 285,70 грн. інфляційні втрати та 3 030,28 грн. 3 % річних. На підставі ст. 22 ГПК України зазначена заява прийнята судом до розгляду.

В межах строків встановлених ст. 69 ГПК України розгляд справи відкладався з 11.10.2016 на 01.11.2016.

01.11.2016 представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити, подав через канцелярію суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Відповідач відзив на позов не надав, у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.171). Про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 01.11.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ХЮНДАЙ МОТОР УКРАЇНА" (дистриб'ютор - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕТАВ АВТО" (дилер - відповідач) укладено дилерський договір № 15DD18, відповідно до умов якого дистриб'ютор назначає дилера на правах неексклюзивності для реалізації продукції виробника на території області місцезнаходження згідно спільних попередньо погоджених планів закупівлі автомобілів (додаток №1) та планів закупівлі запчастин та аксесуарів (додаток №2 до договору).

Відповідно до п. 5.7. договору, оплата оригінальних запчастин та аксесуарів, що поставляються дилеру, здійснюється шляхом безготівкової оплати всієї суми, визначеної у рахунку - фактурі дистриб'ютора, на протязі 3 (трьох) банківських днів.

Право власності на відвантажені дилеру запасні частини та аксесуари переходить дилеру в момент виписки видаткової накладної (п.п. 6.9.2 п. 6.9. договору).

Також, 01.12.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ХЮНДАЙ МОТОР УКРАЇНА" (поклажодавець - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Хюмер УкраїнаВ» (зберігач) було укладено договір відповідального зберігання №ОХ0003 відповідно до умов якого зберігач зобов'язується за дорученням поклажодавця виконувати дії по прийманню, відповідальному зберіганню, доставці автозапчастин, автомобільних мастил, автомобільних аксесуарів, додаткового обладнання, та іншої продукції (а.с.87-91).

Для отримання майна клієнтом поклажодавця, поклажодавець надає одночасно аналогічні за змістом два документи - акт приймання-передачі від зберігача до поклажодавця (знімає з зберігання) та накладну на майно від поклажодавця до клієнта за якою уповноважує зберігача виконати передачу майна клієнту (п. 4.3.1 договору відповідального зберігання №ОХ0003).

На виконання умов укладеного між позивачем та відповідачем дилерського договору, ТОВ „Хюмер УкраїнаВ» за дорученням позивача в період з 07.05.2015 по 15.06.2015 було здійснено відповідачу поставку товару на загальну суму 143 564 грн. 45 коп., про що свідчать наявні в матеріалах справи акти прийому-передачі з відповідального зберігання ТМЦ, видаткові, товарно-транспортні та податкові накладні.

На оплату поставленого товару позивач виставив відповідачу рахунки на загальну суму 143 564 грн. 45 коп.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, сплативши позивачу 50 000 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою за 16.06.2015 (а.с.165-168).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 93 564,45 грн.

Зазначений розмір заборгованості встановлений сторонами також у акті звірки взаємних розрахунків (а.с.86).

В порушення своїх зобов'язань відповідач заборгованість у розмірі 93 564,45 грн. не сплатив, що і стало причиною звернення позивача до господарського суду.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Факт отримання відповідачем товару підтверджується матеріалами справи, а саме актами прийому-передачі з відповідального зберігання ТМЦ, видатковими товарно-транспортними та податковими накладними.

З огляду на п. 5.7. договору, строк оплати товару є таким, що настав.

Доказів повної оплати поставленого позивачем товару, матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 93 564,45 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 13.2. договору, за порушення зобов'язань за цим договором, як несвоєчасна оплата за автомобілі, запасні частини та аксесуари до них, несвоєчасне надання звітів, винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка була встановлена в період порушення зобов'язання винною стороною, від суми невиконаного зобов'язання за кожен день порушення виконання.

У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 8858,66 грн. за період з 06.09.2015 по 19.12.2015.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (а.с.164) з урахуванням діючого законодавства, доходить до висновку, що позивачем було невірно визначено період нарахування пені, а саме без врахування положень п.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Судом встановлено, що позивач нарахував відповідачу пеню за видатковими накладними №ХМ-0006940 від 08.05.2015, №ХМ-0008849 від 15.06.2015, №ХМ-0008850 від 15.06.2015. Строк оплати товару встановлено пунктом 5.7. договору (на протязі 3 банківських днів).

З урахуванням наказу Національного банку України (N103), згідно якого 9,10,11,12 травня 2015 - вихідні дні, то період нарахування пені за видатковою накладною №ХМ-0006940 від 08.05.2015, (частково оплачена відповідачем, борг - 30354,31 грн.) починається з 15.05.15 та закінчується 13.11.2015, період нарахування пені за видатковою накладною №ХМ-0008849 від 15.06.2015 на суму 26843,90 грн. починається з 19.06.2015 та закінчується 18.12.2015, період нарахування пені за видатковою накладною №ХМ-0008850 від 15.06.2015 на суму 20019,65 грн. починається з 19.06.2015 та закінчується 18.12.2015.

Таким чином, визначений позивачем період нарахування пені (з 06.09.2015 - 19.12.2015) (а.с. 164) є невірним та суперечить приписам частини шостої статті 232 ГК України, оскільки початок такого перебігу не може бути змінений сторонами.

Перевіривши наданий розрахунок, з урахуванням обмеження в періодах нарахування пені, встановлених позивачем, суд вважає, що пеня, яка підлягає до стягнення становить 8802,04 грн., а саме:

за видатковою накладною №ХМ-0006940 від 08.05.2015, на суму 30 354,31 грн. пеня за період з 06.09.15 по 13.11.2015 - сума пені дорівнює 2682,82 грн.,

за видатковою накладною №ХМ-0008849 від 15.06.2015 на суму 26 843,90 грн. пеня за період з 06.09.2015 по 18.12.2015 - сума пені дорівнює 3505,15 грн.,

за видатковою накладною №ХМ-0008850 від 15.06.2015 на суму 20 019,65 грн. пеня за період з 06.09.2015 по 18.12.2015 - сума пені дорівнює 2 614,07 грн.

На підставі ст. 625 ЦК України, за неналежне виконання грошових зобов'язань, позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 3030,28 грн. та інфляційні втрати в розмірі 7285,70 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок позивача (а.с.164), судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3030,28 грн. та інфляційних втрат в розмірі 7285,70 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає.

Згідно з частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила 1 378 грн. 00 коп.

При зверненні з позовною заявою про стягнення заборгованості у розмірі 118 807,22 грн. позивачем було сплачено суму судового збору у розмірі 2370,99 грн., згідно платіжного доручення №26088 від 26.08.2016 (а.с.17).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1 378 грн. 00 коп.) та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат (206 700 грн. 00 коп.).

Отже за подання позовної заяви про стягнення 118 807,22 грн. позивачем повинно було сплачено судовий збір у розмірі 1782,11 грн. Відтак, сума надмірно сплаченого судового збору за подання позовної заяви становить 588,88 грн.

Крім того, заявою від 11.10.2016 позивачем було зменшено розмір заявлених позовних вимог з 118 807,22 грн. до 112 739,09 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збірВ» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, за приписами п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір", сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 679 грн. 90 коп. підлягає поверненню позивачу за ухвалою суду, у разі подання відповідного клопотання.

Згідно з ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню пропорційно розміру задоволеним вимогам від суми, яка підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТАВ АВТО" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Сучкова, буд. 66, код 30325941) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЮНДАЙ МОТОР УКРАЇНА" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 1 а, код 33261252) 93 564,45 грн. основної заборгованості, 8802,04 грн. пені, 7 285,70 грн. інфляційних втрат, 3 030,28 грн. 3 % річних та 1690,24 грн. судового збору, про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.11.2016

Суддя ОСОБА_2