Рішення

від 03.11.2016 по справі 917/1314/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2016 р. Справа № 917/1314/16

За позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008

до Видавництва В«Полтавський літераторВ» , вул.Пушкіна,115, м. Полтава, 36014

про стягнення 12 153,11 грн.

Суддя Мацко О.С.

Представники у судовому засіданні:

від позивача: ОСОБА_1 , довіреність № 29-14/17 від 04.01.2016 р.

від відповідача: відсутні

03.11.2016 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про дату скадання повного рішення.

СУТЬ СПРАВИ : Розглядається позовна заява Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до Видавництва В«Полтавський літераторВ» про стягнення 12 153,11 грн., з яких: 10743,23 грн. основного боргу за договорами на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 3255 від 01.10.2011р. та № 3317В»СВ» від 20.12.2011р., 1165,72 грн. пені, 104,04 грн. 3% річних, 140,12 грн. втрат від інфляційних процесів (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, прийнятої судом ухвалою від 13.09.2016р.).

Відповідач за мотивами відзиву на позов № 4/10-01 від 04.10.2016 року (вх№ 12164, а.с. 81-83) вимоги позивача визнав частково, в сумі 10 893,23 грн. У судовому засіданні 04.10.2016р. представники відповідача в заперечення проти позову посилалися на скрутний фінансовий стан та відсутність обігових коштів для вчасного проведення розрахунків з позивачем, штучне завищення розміру боргу внаслідок нарахування пені, річних та інфляційних, а також просили суд відкласти розгляд справи для надання можливості сплатити забргованість у добровільному порядку. Суд клопотання відповідача задовольнив та зобов"язав останнього у разі погашення боргу надати суду відповідні підтвердження. На час проведення судового засідання будь-які докази з цього приводу від відповідача не надходили. Позивач усно повідомив суд про те, що напередодні представники відповідача повідомляли позивача, що на погашення заборгованості були виділені певні кошти та заборгованість буде погашена. Проте, як вказує позивач, доказів надходження грошових коштів у якості погашення заборгованості, яка є предметом стягнення у даній справі, на час проведення судового засідання не надійшло; згідно поданої довідки, відповідач має значну заборгованість перед позивачем, підтверджену рядом рішень господарського суду Полтавської області, які знаходяться на даний час на виконанні, і вказані кошти, згідно пояснень позивача, якщо і будуть виділені - будуть спрямовані виконавчою службою в першу чергу на їх виконання.

Ухвалою від 04.10.2016р. суд зобов’язав позивача надати уточнений розрахунок штрафних санкцій з урахуванням того, що договорами 3255 від 01.10.2011р. та № 3317В»СВ» від 20.12.2011р. встановлено різні строки оплати наданих послуг. Позивач клопотанням № 29-01/1314 від 18.10.2016 року (вх№ 12862, а.с. 90-94) надав уточнений розрахунок позовних вимог, згідно якого заборгованість відповідача становить 12 391,37 грн., з яких 10 893,23 грн. основного боргу за договорами на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 3255 від 01.10.2011р. та № 3317В»СВ» від 20.12.2011р., 1256,44 грн. пені, 101,58 грн. 3% річних, 140,12 грн. втрат від інфляційних процесів. При цьому будь-яких клопотань про зміну позовних вимог (збільшення) позивачем не подавалося, у зв’язку з чим позовні вимоги розглядаються в редакції позовної заяви з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач представництво в судове засідання 03 листопада 2016 року не забезпечив, причин неявки не повідомив. Ухвала суду від 04.10.2016 року в цій справі про відкладення розгляду справи на 03.11.2016 р. отримана представником відповідача 10.10.2016 року, про свідчить відмітка на поштовому повідомленні про отримання поштової кореспонденції (а.с. 88).

Відповідно до пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, строк розгляду справи, встановлений ГПК України, закінчується, явка представника у засідання обов’язковою не визнавалася, справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши надані докази, суд встановив:

Сторони перебувають в договірних відносинах по забезпеченню тепловою енергією у вигляді гарячої води на опалення приміщень відповідача, що розташовані за адресою м. Полтава, пров. Шкільний, 4 на підставі договору № 3255 від 01.10.2011 року (з додатками та додатковими угодами, а.с. 13-17) та за адресою м. Полтава, вул. Пушкіна, 115 на підставі договору № 3317«С» від 20.12.2011 року (з додатками та додатковими угодами, а.с. 19-22).

До договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 3255 від 01.10.2011 року сторони уклали Додаткову угоду № 3 від 20.09.2013 року (а.с. 16) та Додаткову угоду № 6 від 21.06.2016 року (а.с. 17).

До договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 3317«С» від 20.12.2011 року сторони уклали Додаткову угоду № 1 від 20.09.2013 року (а.с. 22).

Пунктом 17 договору № 3255 від 01.10.2011 року та п. 30 договору № 3317«С» від 20.12.2011 року визначено, що розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів встановлених уповноваженим органом та діючих на період постачання теплової енергії, на підставі виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" та згідно з абз. 7 ст. 16 Закону України "Про теплопостачання" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг встановлює тарифи на теплову енергію суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках у сфері теплопостачання.

Тариф на теплову енергію, що виробляється та постачається підприємством "Полтаватеплоенерго", встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Вказаною комісією тарифи на теплову енергію для потреб інших споживачів встановлені в такому розмірі:

1354,31 грн./Гкал (без ПДВ) з 1 листопада 2015 року на підставі постанови № 2690 від 29.10.2015 року (арк. с. 22);

1304,87 грн./Гкал (без ПДВ) з 1 лютого 2016 року на підставі постанови № 54 від 28.01.2016 року (арк. с. 23);

Відповідно до п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 року (надалі Правила) розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі.

Відповідно до умов договорів встановлений наступний порядок розрахунків:

(1) за п. 18 договору № 3255 від 01.10.2011 року (а.с. 13, зворот) оплата вартості теплової енергії, визначеної розрахунковим способом в п. 3 додатку «Розрахунок обсягу теплової енергії», проводиться відповідачем-споживачем плановим платежем до 30 числа поточного місяця.

Кінцевий розрахунок вартості теплової енергії, визначної з урахуванням фактичної температури повітря, проводиться споживачем до 15 числа наступного за розрахунковим на підставі виписаного рахунку.

За п. 19 договору факт отримання споживачем теплової енергії фіксується щомісячно Актом приймання-передачі теплової енергії, який складається сторонами відповідно до вимог чинного законодавства і договору.

У разі неповернення споживачем Акту приймання-передачі теплової енергії в 5-денний термін, як це передбачено пунктом 12 договору, він, підписаний теплопостачальною організацією в односторонньому порядку, вважається оформленим відповідно до вимог чинного законодавства і підтверджує факт надання споживачу теплової енергії

На виконання умов договору № 3255 від 01.10.2011 року за період з 01.02.2016 р. по 30.04.2016 р. позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 6 082,68 грн.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті за надані послуги виконав частково, в сумі 2245,13 грн., внаслідок чого за ним на момент звернення позивача з даним позовом заборгованість за договором № 3255 від 01.10.2011 року за період 01.02.2016 р. по 30.04.2016 р. склала 3 837,55 грн.

(2) за п. 30 договору № 3317«С» від 20.12.2011 року (а.с. 20) всі розрахунки по даному договору проводяться на підставі рахунку, виписаного позивачем відповідачу з обов’язковим застосуванням діючих тарифів. Відповідач зобов’язується сплачувати за опалення за затвердженим тарифом один раз в місяць в строк до 10 числа місяця наступного за розрахунковим з урахуванням суми проміжних платежів, а також можлива попередня оплата.

Факт отримання споживачем теплової енергії фіксується щомісячно Актом приймання-передачі теплової енергії, який складається сторонами відповідно до вимог чинного законодавства і договору.

У разі неповернення споживачем Акту приймання-передачі теплової енергії в 5-денний термін, як це передбачено пунктом 12 договору, він, підписаний теплопостачальною організацією в односторонньому порядку, вважається оформленим відповідно до вимог чинного законодавства і підтверджує факт надання споживачу теплової енергії

На виконання умов договору № 3317«С» від 20.12.2011 року за період з 01.02.2016 р. по 30.04.2016 р. позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 7 115,71 грн.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті за надані послуги виконав частково, в сумі 60,03 грн., внаслідок чого за ним на момент звернення позивача з даним позовом заборгованість за договором № 3317«С» від 20.12.2011 року за період 01.02.2016 р. по 30.04.2016 р. склала 7 055,68 грн.

Сума основного боргу за договорами на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 3255 від 01.10.2011 року та № 3317«С» від 20.12.2011 року становить 10 893,23 грн., та визнана відповідачем в поясненнях, що є додатком до відзиву на позов (а.с. 84). Внаслідок часткового погашення відповідачем заборгованості в розмірі 150.00 грн. сума основного боргу зменшилася до 10 743,23 грн., що відображено в ухвалі від 13.09.2016 року.

Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню, річні та інфляційні. Таким чином за договорами на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 3255 від 01.10.2011 року та № 3317«С» від 20.12.2011 року позивачем заявлено до стягнення з відповідача 10743,23 грн. основного боргу, 1165,72 грн. пені, 104,04 грн. 3% річних, 140,12 грн. втрат від інфляційних процесів.

При винесенні рішення суд входив з наступного.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч.6 ст. 19 Закону України від 02.06.2005р. № 2633-IV "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що в період 01.02.2016 р. по 30.04.2016 р. поставив відповідачу теплову енергію: на виконання умов договору № 3255 від 01.10.2011 року на загальну суму 6 082,68 грн. та на виконання договору № 3317«С» від 20.12.2011 року на загальну суму 7 115,71 грн. (копії рахунків та актів приймання передачі теплової енергії залучені до матеріалів справи).

З урахуванням попередніх оплат на момент звернення з позовом позивача загальна сума заборгованості відповідача за вказаними вище договорами склала 10 893,23 грн.

За наведеного, та враховуючи часткову сплату боргу відповідачем в сумі 150,00 грн. суд дійшов до висновку, що сума основного боргу в розмірі 10 743,23 грн. є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, визнаною відповідачем та підлягає до стягнення.

У відповідності до ст.ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).

Пунктом 20 в редакції додаткової угоди № 3 від 20.09.2013 року до договору № 3255 від 01.10.2011 року, пунктом 31 договору № 3317«С» від 20.12.2011 року в редакції додаткової угоди № 1 від 20.09.2016 року передбачено, що у випадку неоплати у вказані стоки вводиться пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, якщо інше не передбачено діючим законодавством, а також стягується 3% річних з простроченої суми та інфляційні втрати, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевикладеного позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1165,72 грн. пені, 104,04 грн. 3% річних, 140,12 грн. втрат від інфляційних процесів (у редакції позовної заяви).

Перевіряючи розмір заявлених позивачем до стягнення пені, інфляційних та 3% річних суд враховує наступне:

Позивачем неправильно визначений період, за який нарахована пеня за порушення строків виконання робіт відповідачем, а саме: неправильно визначено початок та закінчення перебігу строку прострочення. Так, згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Відповідно до п. 1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Відповідно до ст.254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку є перший за ним робочий день.

Судом здійснено власний перерахунок інфляційних, пені та річних за допомогою калькулятора «Ліга: ЗаконЕліт 9.1.3». За підрахунками суду, заявлений розмір пені та інфляційних не перевищує розрахунковий, і суд самостійно не вправі виходити за межі позовних вимог та стягувати суми у більшому розмірі, ніж просить позивач. Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення 1165,72 грн. пені, 140,12 інфляційних та 101,38 грн. - 3% річних. В іншій частині позовні вимоги про стягнення річних задоволенню не підлягають у зв"язку з неправильним обрахуванням.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст. 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні з даним позовом, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Видавництва «Полтавський літератор» (вул. Пушкіна, 115, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код юридичної особи 13960026) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008, ідентифікаційний код юридичної особи 03338030) - 10 743,23 грн. основного боргу, 1165,72 грн. пені, 101,38 грн. 3% річних, 140,12 грн. втрат від інфляційних процесів; 1377,70 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Повне рішення складено 07.11.2016 р.

Суддя О.С.Мацко