Вирок

від 09.06.2010 по справі 1-146/2010

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-146/2010

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2010 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Клименко С.М.

при секретарі Кузуб К.О.

з участю прокурора Хіневич І.П.

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, нежонатого, непрацюючого, в відповідності до ст.89 КК України раніше не судимого

в скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 09 березня 2010 року біля 16 год. перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння прийшовши до місця свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_4 та побачивши в будинку свою співмешканку ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_1, які перебували в стані алкогольного сп»яніння, на ґрунті виниклого почуття ревнощів взяв на подвір»ї сокиру і наніс нею удар по правій руці потерпілого ОСОБА_1, в той час коли той підняв її на рівні своєї голови захищаючись від удару, спричинивши середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, що потягли довготривалий розлад здоров»я в вигляді закритого косого перелому праволіктьової кістки зі зміщенням кістяних відламків і рани на голові.

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_2 винним себе в пред»явленому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що 09 березня 2010 року біля 6 год. ранку до нього прийшов ОСОБА_1 попросив одеколон і запросив його з співмешканкою ОСОБА_3 похмелитися, вони пішли до нього, пили там самогон. ОСОБА_1 їхав до міста і він пішов його провести до автобусної зупинки, по дорозі вони зустріли знайомого, який запропонував йому поїхати на роботу в Градизьк і він поїхав, а ОСОБА_1 попросив купити в місті табак. Коли ввечері біля 16 год. прийшов додому, то через вікно побачив в кімнаті ОСОБА_1, який відійшов від ліжка і присів біля плити. Коли зайшов до кімнати, то він сидів на відрі біля плити, а ОСОБА_3 лежала на ліжку вкрита ковдрою. Він спитав, що вони роблять, ті нічого не відповіли. Оскільки з ОСОБА_1 він був в неприязнених стосунках, зі слів ОСОБА_3 він пропонував їй жити з ним, а його покинути. Він хотів його побити, але нічого під руками не було. Він вийшов на подвір»я побачив там сокиру, взяв її, зайшов до будинку і хотів вдарити нею ОСОБА_1 як палицею, якою саме частиною вдарив не пам»ятає, але той підняв руку і удар прийшовся по руці, жалкує про те, що сталося.

Крім особистих визнань, винність ОСОБА_2 підтверджується:

- показаннями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_1, що 08 березня 2010 року він з ОСОБА_2 і його співмешканкою ОСОБА_3 вживали спиртні напої за їх місцем проживання. 09 березня 2010 року вранці біля 5 год. 30 хв. він пішов до ОСОБА_2 за одеколоном, бо збирався їхати до міста проходити медкомісію. Вони вже не спали, ОСОБА_2Г подарував йому одеколон і він запропонував їм піти до нього похмелитися, ті пішли. Він поспішав на автобус, випив самогону і пішов, а ОСОБА_2 пішов його проводжати, попросив його купити йому табак, зустріли по дорозі його знайомого, який запропонував йому роботу в Градизьку і з ним поїхав, а він поїхав до міста. В місті він ще пив горілку, купив табак , і коли повернувся вирішив віднести його ОСОБА_2 Вдома була одна ОСОБА_3, вони випили горілку, яку він приніс і він вийшов на вулицю по потребі, коли повернувся , то ОСОБА_3 лежала на ліжку, і він присів біля плити в кухні на відро, і вирішив дочекатися ОСОБА_2 Чув як прийшов ОСОБА_2, зразу підбіг до ліжка, де лежала ОСОБА_3, підняв одіяло, яким вона була вкрита і вибіг на двір. І

раптом він побачив, як він заносить над ним сокиру, намагаючись вдарити, він підняв руку захищаючись від удару і він вдарив його по руці. Коштів на лікування ОСОБА_2 йому не давав, але він його простив, покарання просив призначити згідно закону,

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_3, що 08 березня 2010 року до них з ОСОБА_2, з яким вона проживає, прийшов ОСОБА_1, вони разом випивали. Вранці біля 6 год. він знову прийшов до них за одеколоном, ОСОБА_2 подарував йому одеколон і він запросив їх до себе додому похмелитися, і вони пішли. Пили там самогон, ОСОБА_1 пішов на автобус, їхати до міста і ОСОБА_2 пішов з ним і не повернувся. Вона допила самогон і лягла там спати, додому пішла біля 14 год. Біля 16 год. прийшов ОСОБА_1, приніс ОСОБА_2 табак, і коли взнав, що ОСОБА_2 не має вдома, запропонував їй зайнятися любов»ю, і раніше він їй це пропонував, говорив, щоб вона покинула ОСОБА_2 і жила з ним. Вона відмовила йому, тоді він зняв з неї шубку і штовхнув до кухні, де вона впала на диван, він став знімати з неї нижню білизну і розстібати ремінь на штанях, і раптом різко відскочив і сів біля плити на відрі. Зайшов ОСОБА_2 , нічого не говорив, вибіг на вулицю, повернувся з сокирою в руках, і вдарив нею ОСОБА_1, чим і куди саме вона не бачила. Бачила, як сокира впала на підлогу, вони стали боротися, потім ОСОБА_1 вибіг з будинку і розбив стекло в вікні,

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_4, що 09 березня 2010 року біля 6 год. ранку до неї, де вона проживає з сином ОСОБА_1 прийшли ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вони випивали, потім її син поїхав до місті і з ним пішов ОСОБА_2 і не повернувся, а ОСОБА_3 допила все і лягла на ліжко і пішла додому біля 14 год. Син приїхав з міста і пішов до ОСОБА_2Г повернувся з пораненою рукою, весь в крові. Що сталося не говорив, все розповів потім, що ОСОБА_2 хотів вдарити його сокирою, а він закрився і удар прийшовся по руці,

- протоколом огляду місця пригоди від 19 червня 2010 року домоволодіння № 34 по вул.Комсомольській в с.Максимівка Кременчуцького району, що в житловому будинку в приміщенні кімнати біля печі виявлено сокиру, довжина обуха якої приблизно 65 см , ширина 5 см, ширина лезо 10 см і довжина 15 см, яка вилучена ( а.с. 17),

- актом судово-медичного обстеження від 17 березня 2010 року, що у ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження в вигляді закритого косого перелому правої ліктьової кістки зі зміщенням кісткових відламків і рани на голові, які відносяться до середнього ступеня тяжкості, що спричинили довготривалий розлад здоров»я ( а.с.18),

- висновками судово-медичної експертизи, від 13 квітня 2010 року, що у ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження в вигляді закритого косого перелому правої ліктьової кістки зі зміщенням кісткових відламків, які відносяться по ступеню тяжкості до середнього, що спричинили довготривалий розлад здоров»я і рани на голові, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я, які утворились можливо в результаті удара лезом сокири, діючого не менше одного разу і вони не характерні для утворення як при вільному падінні потерпілого з висоти власного росту так і при падінні його з попередньо приданим тілу прискоренням з послідуючим ударом об тверду нерівну поверхню ( а.с. 23-24),

- протоколом відтворення обстановки і обставин події злочину від 07 травня 2010 року, де ОСОБА_2 добровільно розповів і показав як 09 березня 2010 року біля 16 год. він повернувся додому, зайшовши у двір через вікно побачив ОСОБА_1 в будинку, який відійшов від ліжка і присів біля плити на кухні. Зайшовши до будинку побачив, що його співмешканка ОСОБА_3 лежить на ліжку вкрита ковдрою, а ОСОБА_1 сидить на відрі біля плити на кухні, руки його знаходились на одному коліні і до них він нахилив голову. Він спитав, що він робить, і він і ОСОБА_3 мовчали. Він вирішив, що ОСОБА_1 залицяється до ОСОБА_3, приревнував, що вони робили він не бачив, але вони йому нічого не говорили. У нього були з ОСОБА_1 неприязненні стосунки, бо той і раніше залицявся до ОСОБА_3 і він вирішив його побити. В кімнаті нічого не було і він вийшов на двір взяв те, що попалось - сокиру, щоб побити ОСОБА_1 зайшов до кімнати де він сидів і замахнуся сокирою, якою саме частиною не пам»ятає. ОСОБА_1 піняв голову, виправився і затулив голову правою рукою і удар прийшовся по руці. Той схопив її двома руками і вона впала на підлогу ( а.с. 38-41),

- висновками додаткової судово-медичної експертизи від 12 травня 2010 року, що показання підозрюваного ОСОБА_2Г отримані під час проведення відтворення обстановки і обставин події злочину не протирічать об»єктивним судово-медичним даним отриманим при судово-медичні експертизі ОСОБА_1 ( а.с. 46),

і іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Оцінюючи всі зібрані по справі докази в сукупності суд приходить до висновку про винність ОСОБА_5 в умисному спричиненні тілесного ушкодження середньої тяжкості, яке не є небезпечним для життя і не потягло наслідків передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я і його дії кваліфікує за ч.1 ст.122 КК України.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого, особу підсудного ОСОБА_2, який характеризується позитивно, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність.

Так, ОСОБА_2 розкаявся у вчиненому, раніше не судимий, і суд визнає ці обставини пом'якшуючими його відповідальність.

Обставиною, що обтяжує його відповідальність суд визнає вчинення ним злочину в стані алкогольного сп»яніння.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що підсудному ОСОБА_2 має бути призначене покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів в виді обмеження волі і таке призначає.

Речові докази: сокиру, передану на зберігання в камеру схову речових доказів Кременчуцького РВ ГУМВС України в Полтавській області слід знищити, оскільки вона матеріальної цінності не представляє.

Керуючись ст.ст.323, 324 КК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України призначивши покарання в виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити попередній до набрання вироком чинності - підписку про невиїзд.

Речові докази: сокиру, передану на зберігання в камеру схову речових доказів Кременчуцького РВ ГУМВС України в Полтавській області - знищити.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області на протязі 15 днів з моменту його проголошення всіма учасниками процесу через Кременчуцький районний суд, засудженим ОСОБА_6 в той же строк з часу вручення копії вироку.

Суддя С. М. Клименко