Рішення

від 03.11.2016 по справі 910/18077/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2016Справа №910/18077/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Транспассервіс"

до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант-Авто"

третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Моторне(транспортне) страхове бюро України

третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1

про стягнення 42 432 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача Діденко В.Б.(директор)

Від відповідача не з"явився

Від третьої особи-1 не прибув

Від третьої особи-2 не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 42 432,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.10.2016 порушено провадження у справі №910/18077/16 та призначено до розгляду на 20.10.2016.

Представники відповідача та третьої особи-1 в судове засідання 20.10.2016 не з'явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

В судове засідання 20.10.2016 прибули представники позивача та третьої особи-2, дали пояснення по справі.

Розгляд справи відкладено на 03.11.2016.

Представник позивача в судове засідання 03.11.2016 з'явився, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 03.11.2016 не з'явився, але через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та подав суду відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог на суму 42 432,00 грн. не заперечував.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.06.2010 на дільниці автошляху «Бердичів-Житомир» біля повороту до с.Гальчин сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_1, який знаходився у трудових стосунках із ТОВ «Транспассервіс» та керував автобусом ЛАЗ -699 держ. № НОМЕР_1 та водія мопеда - ОСОБА_3.

Внаслідок ДТП ОСОБА_3 загинув. Як свідчать матеріали справи, про настання страхового випадку відповідач був своєчасно повідомлений в установлений законом спосіб.

Згідно рішення Бердичівського міськрайонного суду від 16.06.2015 та апеляційного суду Житомирської області від 15.09.2015 із ТОВ «Транспассервіс» на користь потерпілої ОСОБА_4 стягнуто грошові кошти.

Станом на 19.08.2016 ТОВ «Транспассервіс» виплатило ОСОБА_4 182895 гривень у тому числі:

-150000 гривень на відшкодування моральної шкоди;

- 32385гривень за шкоду завдану смертю потерпілого.

- 510 гривень одноразової матеріальної шкоди.

03.02.2010 ТОВ «Транспассервіс» уклало договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС 1134530) із УСК «Дженералі Гарант», правонаступником якої є відповідач - ПАТ УСК «Гарант - АВТО». (копії судових рішень та страхового полісу додаються )

Згідно із зазначеним договором ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну життю і здоров'ю потерпілого складає 51000 гривень.

Отже з урахуванням того, що ТОВ «Транспассервіс» станом на 19 серпня 2016 року виплатило за рішенням суду ОСОБА_4 32895 гривень шкоди завданої смертю потерпілого, - то у відповідності до вищезазначених вимог закону ця сума має бути повернута позивачеві у повному обсязі, оскільки вона не виходить за межі ліміту відповідальності за договором № 1134530 від 03.02.2010 року.

Крім того, відповідач має повернути ТОВ «Транспассервіс» 10608 гривень відшкодування моральної шкоди, оскільки за рішенням суду ТОВ «Транспассервіс» виплатила потерпілій ОСОБА_4 150000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

Загальна сума, яка має бути повернута відповідачем для ТОВ «Транспассервіс» складає 42432 гривні ( 31824 гривні плюс 10608 гривень). Ця сума знаходиться в межах ліміту відповідальності та підлягає стягненню із відповідача у повному обсязі.

Відповідно до розділу 1 полісу страхування № 1134530 страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс), передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 509 Кодексу зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 2 статті 509 Кодексу зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Кодексу підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Кодексу передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У статті 991 Кодексу, яка фактично кореспондується зі статтею 26 Закону України «Про страхування» (далі - Закон) перелічені підстави для відмови від здійснення страхової виплати, зокрема, у разі:

- навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації;

- вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

- подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;

- одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала;

- несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

- наявності інших підстав, встановлених законом.

Розділом 12 договору передбачено причини відмови у виплаті страхового відшкодування, які також кореспондуються з підставами відмови у виплаті, передбаченими у Кодексі та Законі.

У статті 979 Кодексу та статті 16 Закону регламентовано, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Тобто, виходячи зі змісту цих норм, можна зробити висновок, що коли виникає страховий випадок, страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору є підставою для відмови лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком.

За таких підстав, невиплата відповідачем позивачу суми страхового відшкодування є незаконною та безпідставною.

Також, згідно пунктом 3 частини 1 статті 20 Закону страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 988 Кодексу страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 525 Кодексу та частини 7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 Кодексу передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України "Про страхування" та пункту 2 договору, при заподіянні шкоди страхувальник має право на отримання страхового відшкодування в розмірі прямої дійсної шкоди в межах страхової суми з урахуванням конкретних умов страхування.

Позивач зазначив, що виплатив ОСОБА_4 182 895,00 грн., з яких 42 432,00 грн. підлягають стягненню з відповідача. Суд погоджується з даною позицією позивача, у зв'язку з таким:

Відповідно до положень ст. 8 ЗУ «Про страхування», страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

За умовами Договору страхування, відповідач взяв на себе зобов'язання виплатити страхове відшкодування.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Частинами 1, 2 ст. 985 Цивільного кодексу України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку. Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Статтею 26 Закону України «Про страхування» передбачений перелік випадків, в яких страховик має право відмовляти у виплаті страхового відшкодування. Серед іншого зазначеною статтею передбачено, що страховик має право відмовляти у виплаті страхового відшкодування у випадках, передбачених умовами договору страхування, якщо це не суперечить закону.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 982 ЦК України, істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові. У разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору. Відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором.

Відповідач у своєму відзиві не заперечував проти стягнення з нього суми в розмірі 42 432,00 грн.

Отже, у зв'язку з вищевикладеним, підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення страхового відшкодування з відповідача в сумі 42 432,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Транспассервіс" задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м.Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Транспассервіс" (13300, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Короленко, буд. 41-Т, код ЄДРПОУ 31583128) суму страхового відшкодування у розмірі 42 432(сорок дві тисячі чотириста тридцять дві) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1378(одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 08.11.2016