Рішення

від 07.11.2016 по справі 910/18108/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2016Справа №910/18108/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "РАТІО ІНВЕСТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМІНВЕСТ"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Пономаренко І.С. - директор

від відповідача: Корна В.М. - директор

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "РАТІО ІНВЕСТ" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМІНВЕСТ" (відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2016 порушено провадження у справі № 910/18108/16 та призначено розгляд справи на 24.10.2016 о 14:30 год.

24.10.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло підтвердження про відсутність аналогічного спору.

В судове засідання, призначене на 24.10.2016, представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 24.10.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 04.10.2016 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні, призначеному на 24.10.2016, судом перевірено виконання сторонами вимог ухвали суду від 04.10.2016 про порушення провадження у справі № 910/18108/16 та встановлено, що відповідач вимоги зазначеної ухвали не виконав.

Враховуючи нез'явлення представника відповідача в судове засідання, не виконання останнім вимог ухвали суду від 04.10.2016 та положення п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 24.10.2016.

Ухвалою суду від 24.10.2016 відкладено розгляд справи на 07.11.2016 о 12:20.

В судове засідання, призначене на 07.11.2016, представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 07.11.2016, з'явився, надав суду заперечення проти позовної заяви про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в судовому засіданні 07.11.2016 судом встановлено не було.

Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 07.11.2016, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

Представник позивача в судовому засіданні 07.11.2016 надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 07.11.2016 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.07.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "РАТІО ІНВЕСТ" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАЙМІНВЕСТ" (покупець) укладено Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. за реєстровим номером №2365 (далі Договір), відповідно до якого продавець, діючи відповідно до ст. 38 Закону України "Про іпотеку", розуміючи значення своїх дій, без будь якого примушення, як фізичного так і морального, продав, а покупець купив нежитлове приміщення, напівпідвальне приміщення у літ. "А" загальною площею 309,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 7 (нежитлове приміщення).

Згідно Звіту про оцінку вартості нерухомого майна - об'єкту продажу (ідентифікатор за базаю ФДМУ 1222459_29072016_290716), що виготовлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Оціночна компанія "Конкордія" (Сертифікат СОД № 16113/14 від 07.03.2014), на момент укладання цього Договору вартість об'єкту продажу складає 5790500 грн. (п.5)

Відповідно п. 4 Договору, за домовленістю Сторін сума продажу вищевказаного об'єкту продажу дорівнює вартості об'єкту, визначеної на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності і складає 5790500,00 грн.

Сторони домовились здійснити розрахунок за об'єкт продажу наступним чином:

- частково зарахувати вимоги Покупця до Продавця в розмірі 4612 800 грн. за Договором від 25.07.2016 про розірвання Договору №207540/42/1 про відступлення прав вимоги за Кредитним договором від 20.05.2016 у якості оплати за цим Договором;

- решту суми у розмірі 1177700 грн. Покупець зобов'язується сплатити Продавцеві до 31.12.2017 включно, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця.

При цьому, Продавець має право в будь-який час направити вимогу-повідомлення Покупцю про дострокове виконання зобов'язання із сплати решти суми розмірі 1 177 700 грн., а Покупець зобов'язаний виконати цю вимогу протягом десяти календарних днів з моменту отримання такого повідомлення.

Згідно ст. 334 Цивільного кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності на нежитлове приміщення переходить до Покупця з моменту державної реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відповідно до ст. 38 Закону України "Про іпотеку" договір купівлі продажу предмета іпотеки є правовою підставою для реєстрації права власності Покупця на нежитлове приміщення, що було предметом іпотеки ( п.9).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Договором купівлі-продажу, Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "РАТІО ІНВЕСТ" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАЙМІНВЕСТ" (іпотекодавець) укладено договір іпотеки № б/н від 29.07.2016 (далі - Договір іпотеки) посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. за реєстровим №2366.

Відповідно до п.1.1 Договору іпотеки, Іпотекодавець з метою забезпечення повного виконання зобов'язання зазначеного в статті 1 Договору іпотеки передає в іпотеку, а Іпотекодержатель приймає в іпотеку на умовах визначених Договором нерухоме майно, зазначене в ст. 2 цього Договору.

Іпотекою за цим Договором забезпечується виконання зобов'язань відповідача перед позивачем (основне зобов'язання), що випливає з укладеного між ними Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого 29.07.2016, Швець Р.О. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу зареєстрованого в реєстрі за №2365, а саме: зобов'язання оплатити частину вартості Предмету іпотеки у розмірі 1177700,00 грн. не пізніше 31.12.2017 включно, а також зобов'язання сплатити зазначений розмір грошових зобов'язань, на першу вимогу-повідомлення Іпотекодержателя протягом десяти календарних днів з моменту отримання такого повідомлення.

Сторонами в п. 1.2 Договору іпотеки, було визначено, що погашення заборгованості за договором, з якого випливає основне зобов'язання, проводиться у строки та в порядку передбаченими договором, на підставі якого виникає основне зобов'язання, зокрема шляхом сплати відповідних грошових коштів на користь Іпотекодержателя.

За рахунок предмету іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги та відшкодувати витрати в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. ( п. 1.3)

Відповідно до п. 2 Договору, предметом іпотеки за цим Договором є наступне нерухоме майно:

- нежитлове приміщення напівпідвальне приміщення у літ "А", загальною площею 309,8кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, будинок 7.

Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого 29.07.2016 Швець Р.О. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №2365.

У п. 2.3 сторонами було погоджено що вартість предмету іпотеки згідно Звіту про оцінку вартості нерухомого майна - об'єкту продажу (ідентифікатор за базою ФДМУ 1222459_29072016_290716), що виготовлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Оціночна компанія "Конкордія"(Сертифікат СОД № 16113/14 від 07.03.2014), на момент укладання цього Договору складає 5790500 грн.

Відповідно до п. 6.1 сторони погодили випадки відповідно до яких Іпотекодержатель вправі звернути стягнення на Предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог за рахунок Предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця, зокрема, у разі не виконання вимог Іпотекодержателя про дострокове виконання Основного зобов'язання, зробленої на підставі закону, договору, з якого воно виникло, чи цього Договору .

Згідно п. 6.2 Договору, звернення стягнення на предмет іпотеки буде здійснюватися одним з таких способів за вибором Іпотекодержателя: (1) за рішенням суду; (2) на підставі виконавчого напису нотаріуса; (3) шляхом позасудового врегулювання відповідно до передбачених цим Договором застережень про задоволення вимог Іпотекодержателя.

11.08.2016 на адресу відповідача (покупця) було надіслано повідомлення-вимогу, відповідно до якого, останнього було повідомлено, що на підставі п. 4 Договору (купівлі-продажу) позивач вирішив скористатися своїм правом надіслання вимоги. В зв'язку із чим позивач вимагає від відповідача достроково виконати зобов'язання із сплати решти суми у розмірі 1177700,00 грн. протягом 10 календарних днів з моменту отримання листа. Лист було отримано відповідачем 12.08.2016, що підтверджується квитанцією кур'єрської служби доставки.

Позивач зазначив, що відповідачем не було виконано вимогу від 11.08.2016 у зазначений строк. В зв'язку із чим позивачем 22.08.2016 на адресу відповідача було надіслано вимогу повідомлення (у порядку ч.1 ст. 38 Закону України "Про іпотеку"), за № 22/08-2016. Лист було отримано 22.08.2016, що підтверджується квитанцією кур'єрської служби доставки.

За наведених обставин, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки, посвідченим 29 липня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., за реєстровим № 2366, а саме: нежиле приміщення, напівпідвальне приміщення в літ "А", загальною площею 309,80 м кв., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 7, що належить ТОВ "ТАЙМІНВЕСТ" на праві приватної власності, шляхом продажу від імені ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "РАТІО ІНВЕСТ" предмету іпотеки будь-якій особі покупцеві за початковою вартістю 5790500 (п'ять мільйонів сімсот дев'яносто тисяч п'ятсот) грн., з метою погашення заборгованості ТОВ "ТАЙМІНВЕСТ" за Договором купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченим 29.07.2016 приватним нотаріусом Київського міського територіального округу Швець Р.О. за реєстровим номером 2365.

Відповідач заперечив, проти задоволення позовних вимог, з підстав зазначених у запереченнях проти позовної заяви. Зокрема зазначив , що оскільки в Договорі купівлі-продажу встановлений конкретний термін виконання зобов'язання, то зобов'язання мають бути виконані саме в цей термін. Умовами договору зазначено, що продавець може в будь-який час направити вимогу про дострокове виконання зобов'язання, яке покупець має виконати протягом 10 календарних днів , що ставить його в скрутне фінансове становище в зв'язку із чим позбавляє відповідача можливості здійснювати господарську діяльність.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В даному випадку спірні правовідносин між сторонами виникли на підставі Договору купівлі- продажу нежитлового приміщення №б/н від 29.07.2016 та Договору іпотеки №б/н від 29.07.2016, а тому вони підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ст. 657 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу , а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Судом встановлено, що сторони у п. 4 Договору (купівлі-продажу) визначили порядок розрахунку, відповідно до якого було частково зараховано вимоги Покупця до Продавця в розмірі 4612 800 грн. за Договором від 25.07.2016 про розірвання Договору №207540/42/1 про відступлення прав вимоги за Кредитним договором від 20.05.2016 у якості оплати за цим Договором, проте решту суми у розмірі 1177700 грн. Покупець зобов'язується сплатити Продавцеві до 31.12.2017 включно, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця.

При цьому, сторонами було погоджено право продавця в будь-який час направити вимогу-повідомлення покупцеві про дострокове виконання зобов'язання та сплату решти суму розмірі 1 177 700 грн.

Судом встановлено, що позивачем, 11.08.2016 було направлено на адресу відповідача вимогу-повідомлення про дострокове виконання зобов'язання №11/08-2016. Яка отримана останнім 12.08.2016, що підтверджується квитанцією Кур'єрської служби доставки.

За умовами пункту 4 Договору (купівлі-продажу), відповідач був зобов'язаний виконати вимогу позивача протягом десяти календарних днів з моменту отримання такого повідомлення, сплативши решти суму розмірі 1 177 700 грн.

Згідно з ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, останній не оплатив решту суми в розмірі 1 177 700 грн. за Договором купівлі-продажу. Так, докази оплати відповідачем заборгованості в сумі 1 177 700грн. за Договором купівлі-продажу нежитлового приміщення, станом на час розгляду спору по суті в матеріалах справи відсутні.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Судом встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за Договором купівлі-продажу, Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "РАТІО ІНВЕСТ" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАЙМІНВЕСТ" ( іпотекодавець) було укладено договір іпотеки № б/н від 29.07.2016.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Частиною 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно з ч. 3 статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Як встановлено судом, 22.08.2016 позивач звернувся до боржника з вимогою № 22/08-2016, відповідно до якої повторно просив погасити прострочену заборгованість за Договором купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. за реєстровим номером 2365, від 29.07.2016 та попереджав про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Пунктом 6.2 Договору іпотеки визачено, що, звернення стягнення на предмет іпотеки буде здійснюватися одним з таких способів за вибором Іпотекодержателя: (1) за рішенням суду; (2) на підставі виконавчого напису нотаріуса; (3) шляхом позасудового врегулювання відповідно до передбачених цим Договором застережень про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Відповідно до п. 6.8.1 у разі виникнення у Іпотекодержателя права звернути стягнення на предмет іпотеки, Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом продажу, на підставі цього Договору, від свого імені Предмету іпотеки будь-якій особі та укладання з нею відповідного договору купівлі-продажу. Ціна продажу предмету іпотеки в цьому разі вважається встановленою за згодою між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем та становить 5790500 грн.

Відповідно до вимог ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Приписами ст. 38 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків. Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця. Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Виходячи з наведеного суд вважає за необхідне визначити початкову ціну продажу предмета іпотеки у розмірі 5790500 грн, відповідно до визначеного сторонами у Договорі.

З урахуванням вищевказаних обставини, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку ст. 38 Закону України "Про іпотеку" шляхом продажу предмету іпотеки іпотекодержателем, оскільки такий порядок реалізації був передбачений сторонами в п. 6.8.1 Договору в зв'язку із чим не порушить майнових прав іпотекодавця

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, за результатами вирішення даного спору на відповідача покладається судовий збір в сумі 86857,50 грн .

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки №б/н, посвідченим 29.07.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. за реєстровим №2366, а саме: нежиле приміщення, напівпідвальне приміщення в літ. "А", загальною площею 309,80 м.кв., що заходиться за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 7, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ТАЙМІНВЕСТ" на праві приватної власності, шляхом продажу від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "РАТІО ІНВЕСТ" (01001, м. Київ, вул. Михайліська, буд. 13) предмету іпотеки будь-якій особі покупцеві за початковою вартістю 5790500 (п'ять мільйонів сімсот дев'яносто тисяч п'ятсот) грн., в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМІНВЕСТ" (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63, ідентифікаційний код 38994162) за Договором купівлі-продажу нежитлового приміщення б/н, посвідченим 29.07.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. за реєстровим номером №2365.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМІНВЕСТ" (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63, ідентифікаційний код 38994162) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "РАТІО ІНВЕСТ" (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 13, ідентифікаційний код 39812933) судовий збір у розмірі 86857 (вісімдесят шість тисяч вісімсот п'ятдесят сім) грн. 50 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.11.2016

Суддя Гумега О.В.