Рішення

від 03.11.2016 по справі 910/16211/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2016Справа №910/16211/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "УПК КОММЕРЦ" До Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЙОЛЬ" Пропро стягнення 88 968,95 грн. Суддя Ярмак О.М.

Представники:

від позивачаЛісіцина М.О. (представник за довіреністю) від відповідачане з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УПК КОММЕРЦ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЙОЛЬ" про стягнення 88 968,95 грн штрафу за невиконання відповідачем умов оплати поставленого в період з 21.05.2016 по 29.05.2016 товару відповідно до Генерального договору №1605-2001/ГАЗ-КОМ купівлі-продажу нафтопродуктів від 20.05.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/16211/16 та призначено розгляд справи на 04.10.2016.

Ухвалою від 04.10.2016 судом відкладено розгляд справи на 03.11.2016 через неявку представника відповідача.

В судове засідання 03.11.2016 відповідач уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та інші документи на підтвердження своєї правової позиції не подав, позовні вимоги не спростував. Про дату, час та місце судового засідання у справі відповідач повідомлявся належним чином, що підтверджується конвертом повернення ухвали суду з посиланням на відсутність адресата за місцезнаходженням.

Оскільки відповідач вважається таким, що повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подав, з метою уникнення порушення процесуальних строків розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УПК КОММЕРЦ" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФАЙОЛЬ" (покупець) укладено Генеральний договір №1605-2001/ГАЗ-КОМ купівлі-продажу нафтопродуктів (далі - Договір), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти (товар), відповідно до умов цього договору та додаткових угод до нього.

Згідно з п. 3.2 Договору кількість товару, поставленого продавцем та прийнятого покупцем в рамках кожної додаткової угоди, фіксується актами приймання-передачі товару.

Акт приймання-передачі товару складається продавцем на об'єм та/або партію товару та підписується обома сторонами. (п. 3.2.1 Договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору товар вважається поставленим продавцем та прийнятим покупцем за кількістю та якістю, а право власності на товар таким, що перейшло від продавця до покупця, з дати підписання акту приймання-передачі товару, якщо інше не передбачено в додатковій угоді до договору. Датою поставки товару вважається дата, зазначена в акті прийому-передачі товару.

За приписами п. 7.1, 7.2 Договору покупець здійснює 100% передоплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, якщо інше не передбачено додатковою угодою. Оплата здійснюється на підставі виставленого продавцем рахунку, якщо інше не передбачено в додатковій угоді до цього договору.

За твердженнями позивача, на виконання своїх зобов'язань за Договором в період з 21.05.2016 по 06.06.2016 позивачем поставлено відповідачеві газ зріджений загальною кількістю 209,534 тони на загальну суму 2 040 913,06 грн.

На підтвердження зазначеного позивачем подано копії актів приймання-передачі товару: № СГО001246 від 21.05.2016, № СГО001273 від 21.05.2016, № СГО001252 від 22.05.2016, № СГО001271 від 22.05.2016, № СГО001277 від 23.05.2016, № СГО001278 від 23.05.2016, № СГО001280 від 23.05.2016, № СГО001281 від 24.05.2016, № СГО001284 від 24.05.2016, № СГО001346 від 24.05.2016, № СГО001347 від 25.05.2016, № СГО001349 від 25.05.2016, № СГО001366 від 25.05.2016, № СГО001348 від 26.05.2016, № СГО001350 від 26.05.2016, № СГО001351 від 27.05.2016, № СГО001352 від 27.05.2016, № СГО001354 від 27.05.2016, № СГО001355 від 27.05.2016, № СГО001353 від 28.05.2016, № СГО001356 від 28.05.2016, № СГО001357 від 28.05.2016, № СГО001358 від 28.05.2016, № СГО001358 від 28.05.2016, № СГО001359 від 28.05.2016, № СГО 001367 від 29.05.2016, № СГО001360 від 29.05.2016, № СГО001361 від 29.05.2016, № СГО001362 від 29.05.2016, № СГО001365 від 30.05.2016, № СГО001370 від 30.05.2016, № СГО001371 від 30.05.2016, № СГО001389 від 31.05.2016, № СГО001381 від 31.05.2016, № СГО001380 від 31.05.2016, № СГО001379 від 31.05.2016, № СГО001374 від 31.05.2016, № СГО001394 від 01.06.2016, № СГО001395 від 01.06.2016, СГО001401 від 01.06.2016, № СГО001398 від 02.06.2016, № СГО001399 від 02.06.2016, № СГО001407 від 02.06.2016, № СГО001412 від 02.06.2016, № СГО001408 від 03.06.2016, № СГО001413 від 03.06.2016, № СГО001414 від 03.06.2016, № СГО001409 від 04.06.2016, № СГО001412 від 05.06.2016, № СГО001426 від 05.06.2016, № СГО001434 від 06.06.2016, № СГО001439 від 06.06.2016, № СГО001440 від 06.06.2016, № СГО001441 від 06.06.2016.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача передбаченого договором штрафу за невиконання умов щодо оплати поставленого газу у період з 21.05.2016 по 29.05.2016, оскільки покупець у встановлений строк товар не оплатив.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з поданих доказів, умови оплати товару сторонами встановлювалися в додаткових угодах, строки оплати за якими станом на момент звернення позивача до суду спливли.

Отже, оскільки судом встановлено, що своїх зобов'язань за Договором зі сплати 889 689,50 грн за поставлений з 21.05.2016 по 29.05.2016 товар відповідач не виконав, чим порушив зобов'язання за договором (ст. 610 ЦК України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 ЦК України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У п. 9.2 Договору сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання покупцем умов оплати вартості товару та/або вартості витрат на його доставку, зазначених в додаткових угодах до даного договору, покупець сплачує на користь продавця, окрім пені, передбаченої цим пунктом, штраф в розмірі 10% від суми простроченого платежу за кожен випадок несплати або несвоєчасної сплати вартості товару, або за кожний випадок невиконання письмових вимог продавця про усунення порушень.

Згідно з розрахунком позивача відповідно до указаного положення Договору, відповідач має сплатити штраф у розмірі 88 968,95 грн. (889 689,50 грн х 10%).

Отже, оскільки факт неналежного виконання зобов'язань відповідачем перед позивачем за Договором документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу є обґрунтованою, вірно розрахованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

За приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, понесені позивачем судові витрати у справі покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЙОЛЬ" (04082, м. Київ, вул. В.Хвойки, б. 6, оф. 19, ідентифікаційний код 40050460) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УПК КОММЕРЦ" (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, б. 26Д, оф. 5, ідентифікаційний код 39813755) 88 968 (вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 95 коп. штрафу та 1 378 (одну тисячу триста вісімдесят вісім) грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 07.11.2016

Суддя О.М. Ярмак