Постанова

від 07.11.2016 по справі 812/580/16

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/580/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ковальової Т. І.,

при секретарі: Бутенко К. В.,

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до публічного акціонерного товариства В«ЛисичанськвугілляВ» (відокремлений підрозділ В«Шахта імені ОСОБА_1В» ) про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до публічного акціонерного товариства В«ЛисичанськвугілляВ» (відокремлений підрозділ В«Шахта імені ОСОБА_1В» ) про стягнення заборгованості у сумі 120579,99 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що згідно звіту ф4 ФСС за 9 місяців 2015 року за публічним акціонерним товариством В«ЛисичанськвугілляВ» (відокремлений підрозділ В«Шахта імені ОСОБА_1В» ) рахується заборгованість у сумі 120 579,99 грн, яка виникла 10 лютого 2014 року під час проведення планової перевірки страхувальника по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.01.2013 по 31.12.2013. За результатами проведеної перевірки складено акт №47 від 10.02.2014 за висновками якого публічним акціонерним товариством В«ЛисичанськвугілляВ» (відокремлений підрозділ В«Шахта імені ОСОБА_1В» ) неправомірно витрачені кошти на санаторно - курортне лікування у сумі 77767,20 грн. За висновками акту Лисичанською міською виконавчою дирекцією винесено рішення №17/04-02-430 від 21.02.2014 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, відповідно до якого сума штрафної санкції склала 38 883,60 грн. Рішення №17/04-02-430 від 21.02.2014 страхувальником в передбачений законодавством 10-ти денний строк не виконано, тому відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 30 Закону України №2240 у відношенні Публічного акціонерного товариства В«ЛисичанськвугілляВ» (відокремлений підрозділ В«Шахта імені ОСОБА_1В» ) 21.03.2014 винесено рішення №30/40-02-704 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму 13 531,48 грн.

З урахуванням вищенаведеного, позивач просив суд стягнути з Публічного акціонерного товариства В«ЛисичанськвугілляВ» заборгованість у сумі 120 579,99 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та пояснення по справі, відповідно до яких зазначив, що заборгованість Публічного акціонерного товариства В«ЛисичанськвугілляВ» виникла за період з 10.02.2014 по 25.03.2014.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав письмові заперечення проти позову (а. с. 35), у яких зазначив, що згідно заяви ВП В«Шахта ім. Г. Г. КапустінаВ» про виявлені у ході перевірки порушення використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на санаторно - курортне лікування, Лисичанським МВ УМВС України в Луганській області було відкрите кримінальне провадження №12014130240001613 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України. Відповідно до повідомлення Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 02.02.2016 №3495/11/35-2016 на теперішній час по кримінальному провадженню №12014130240001613 триває досудове розслідування, в ході якого приймаються заходи на встановлення всіх обставин скоєного кримінального правопорушення та за наявності достатніх підстав вирішення питання про повідомлення особі про підозру.

Публічне акціонерне товариство В«ЛисичанськвугілляВ» засноване на державній власності, фінансується з бюджету і сплата незаконних сум та штрафів призведе до несвоєчасної виплати заробітної плати працівникам, що у свою чергу може призвести до соціального загострення та конфліктів, що порушить економічні та соціальні інтереси держави.

На підставі вищезазначеного, Публічне акціонерне товариство В«ЛисичанськвугілляВ» не визнає адміністративний позов у повному обсязі.

07 листопада 2016 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника відповідача.

Надавши оцінку клопотанню представника відповідача щодо відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про його необґрунтованість з огляду на наступне.

Згідно вимог ст. 128 КАС України визначено правове регулювання наслідків неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, які спрямовані на забезпечення прав щодо участі у судовому розгляді осіб, які беруть участь у справі, у разі їх неприбуття з об'єктивних причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Кодекс адміністративного судочинства України не містить положень, підстав і можливості відкладення розгляду справи за межами місячного строку чи продовження строку вирішення спору по справі, підстави для зупинення провадження по справі відсутні.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 КАС України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Жодних документів в підтвердження обставин, через які представник відповідача не може бути присутнім у судовому засіданні, позивачем не надано.

Чинне законодавство не обмежує коло представників відповідача при розгляді справи. Неявка відповідача у судове засідання у зв'язку з неможливістю його участі ніяким чином не підтверджена, а тому суд не вбачає підстав поважності причини неявки відповідача До того ж, ПАТ «Лисичанськвугілля» є юридичною особою і повинно було забезпечити явку іншого представника для участі.

Таким чином, суд вважає, що наявних в матеріалах справи доказів достатньо для розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд встановив таке.

Публічне акціонерне товариство В«ЛисичанськвугілляВ» , ідентифікаційний код 32359108, є юридичною особою (а. с. 10-12).

Публічне акціонерне товариство В«ЛисичанськвугілляВ» в особі відокремленого підрозділу В«Шахта імені ОСОБА_1В» , ідентифікаційний код 26349214, є відокремленим підрозділом юридичної особи, перебуває на обліку як страхувальник в Лисичанській міській виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за № 440270001062 (а. с. 6, 13).

На підставі наказу № 12 від 23.01.2014 спеціалістами Лисичанської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено позапланову перевірку за коштами Фонда соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з питання повноти надходження часткової сплати за путівки у 2013 році страхувальником - Публічним акціонерним товариством В«ЛисичанськвугілляВ» (відокремлений підрозділ В«Шахта імені ОСОБА_1В» ) за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт № 47 від 10.02.2014 (а. с. 14-16).

Згідно висновків акта перевірки під час перевірки встановлено неправомірне використання коштів Фонду на санаторно-курортне лікування на суму 77 767,20 грн та нараховано штраф у розмірі 50% у розмірі 38 883,60 грн.

Не погоджуючись з актом перевірки відповідачем 20.02.2014 подано заперечення до акту №47 від 10.02.2014 (а. с. 23).

Рішенням Лисичанської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 21.02.2014 № 01-10-429 прийнято рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (а. с. 21).

Рішенням від 21.02.2014 № 17/04-02-430 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, зобов'язано позивача повернути Фонду неправомірно витрачені страхові кошти у розмірі 77 767,20 грн. та штрафну санкцію у розмірі 38 883,60 грн., загальна сума страхових коштів 116 650,80 грн (а. с. 20).

25 березня 2014 року позивачем складено довідку перевірки щодо виконання рішення №17/04-02-430 від 21.02.2014 та встановлено, що страхувальником несвоєчасно повернуто кошти, у зв'язку з чим на страхувальника ВП В«Шахта імені ОСОБА_1В» Публічного акціонерного товариства В«ЛисичанськвугілляВ» необхідно накласти штраф у розмірі 11 665,08 грн та нарахувати пеню у розмірі 1 866,40 грн (а .с. 18).

Рішенням від 25.03.2014 № 30/04-02-704 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, застосовано до позивача штрафну санкцію у розмірі 11 665,08 грн. та пеню у розмірі 1 866,40 грн (а. с. 17).

19 жовтня 2015 року відповідачем було подано звіт по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням форми Ф4-ФСС з ТВП за 9 місяців 2015 року (а.с.9).

Згідно із зазначеним звітом Ф4-ФСС з ТВП за 9 місяців 2015 року, сформованим відповідачем, заборгованість на кінець звітного періоду складає 120 579,99 грн.

18 жовтня 2016 року між ВП В«Шахта ім. Г. Г. КапустінаВ» Публічного акціонерного товариства В«ЛисичанськвугілляВ» та Лисичанської міської виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було складено акт звіряння взаємних розрахунків станом на 01.10.2016, відповідно до якого заборгованість відповідача складає 120 579,99 грн. Даний акт підписаний ВП В«Шахта ім. Г. Г. КапустінаВ» Публічного акціонерного товариства В«ЛисичанськвугілляВ» та Лисичанською міською виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (а. с. 68).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

З акту перевірки № 47 від 10.02.2014 вбачається, що позапланова перевірка відповідача з питань правомірності використання коштів ФССзТВП встановлено порушення, які відбулися до 01.01.2015.

На час вчинення зазначених в акті перевірки порушень правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначав Закон України від 18.01.2001 № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (надалі - Закон № 2240), яким було визначено таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2240 Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Згідно з ч. 5 ст. 10 Закону № 2240 робочими органами виконавчої дирекції Фонду та його відділень є виконавчі дирекції відділень в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі. Статутом Фонду може бути передбачено створення виконавчих дирекцій або уповноважених представників відділень у районах та містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону № 2240 кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, спрямовуються на фінансування санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей, позашкільне обслуговування, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків.

Частиною 1 визначено, що часткова плата за путівки на санаторно-курортне лікування статті 22 Закону № 2240перераховується страхувальниками до органу Фонду, який надав путівку, в порядку, встановленому правлінням Фонду.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону № 2240, страхувальники, інші отримувачі коштів Фонду зобов'язані у десятиденний строк після отримання рішення органу Фонду про повернення коштів перерахувати страхові кошти, використані з порушенням встановленого порядку використання, а також фінансові санкції, визначені у статті 30 цього Закону.

Для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду (ч. 1 ст. 47 Закону № 2240).

Надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань (ч. 2 ст. 47 Закону № 2240).

Статтею 30 Закону № 2240 визначено відповідальність за порушення встановленого порядку використання страхових коштів.

Зокрема ст. 30 Закону № 2240 передбачає, що страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів.

Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 28 Закону № 2240, страховик має право накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства;

З 01.01.2015 правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначає Закон України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 1105, Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Посилання представника відповідача на відкриття кримінального провадження щодо порушення використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності винною особою підприємства на санаторно-курортне лікування, суд не приймає до уваги, оскільки обов'язок сплачувати страхові кошти покладено саме на страхувальника - Публічне акціонерне товариство В«ЛисичансьвугілляВ» .

Враховуючи те, що відповідач на час судового розгляду справи в добровільному порядку заборгованість по страховим коштам у сумі 120 579,99 грн., яку він самостійно зазначив у звіті за 9 місяців 2015 року, не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають повному задоволенню.

На підставі ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до публічного акціонерного товариства В«ЛисичанськвугілляВ» (відокремлений підрозділ В«Шахта імені ОСОБА_1В» ) про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства В«ЛисичанськвугілляВ» (код ЄДРПОУ 32359108, вул. Малиновського, 1, м. Лисичанськ, Луганська область, 93100) на користь Луганського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (р/р 37172500100001 в ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 21785643) суму заборгованості у розмірі 120 579,99 грн. (сто двадцять тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять гривень 99 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 09 листопада 2016 року.

Суддя ОСОБА_2