Рішення

від 08.11.2016 по справі 924/971/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" листопада 2016 р.Справа № 924/971/16

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Заверуха С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені і за дорученням якого діє відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електростанція", м. Нетішин Хмельницької області

до малого підприємства "АРС", м. Нетішин Хмельницької області

про стягнення боргу в сумі 3825,45 грн., з яких 1738,84 грн. - основний борг, 308,15 грн. - пеня, 121,72 грн. - 7% штрафу, 142,92 грн. - 3% річних, 1513,82 грн. - інфляційні втрати

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 22.04.2016р. (присутній в судовому засіданні 17.10.2016 р.)

відповідача: не з'явився

Повне рішення складено 08.11.2016р.

Суть спору: державне підприємство „Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені і за дорученням якого діє відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електростанція" звернулось з позовом до суду про стягнення з малого підприємства "АРС" 3825,45 грн. боргу, з яких 1738,84 грн. - основний борг, 308,15 грн. - пеня, 121,72 грн. - 7% штрафу, 142,92 грн. - 3% річних, 1513,82 грн. - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору щодо відшкодування витрат за сплату земельного податку № 645 від 23.03.2012р.

Позивач зазначає, зокрема, що 23.03.2012р. між державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені і за довіреністю якого діє відокремлений підрозділ "Хмельницька АЕС" (ВП ХАЕС) та малим підприємством "АРС" (МП "АРС"), було укладено договір № 645 щодо відшкодування витрат за сплату земельного податку, за яким МП "АРС" зобов'язався частково відшкодувати для ВП ХАЕС витрати за сплату земельного податку, який ВП ХАЕС сплачує за земельну ділянку „Будівельний двірВ» , що знаходиться в постійному користуванні ВП ХАЕС на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 334553 від 12.12.2008р. Крім того, як вказує позивач, відповідно до пунктів 2.1., 2.2. договору та розділу III Податкового кодексу України ВП ХАЕС сплачує земельний податок за земельну ділянку „Будівельний двірВ» . МП "АРС" зобов'язувалось проводити відшкодування ВП ХАЕС витрати щодо утримання земельної ділянки, в тому числі відшкодування суми земельного податку. Відповідно до п. 3.1. договору площа земельної ділянки, на якій розташовані виробничі приміщення та обладнання МП "АРС" становить 0,4971 га. Земельний податок на 2012 рік складав 4347,12 грн., щомісячний податок складав 362,26 грн. без урахування ПДВ, з врахуванням 20% ПДВ - 434,71 грн. Також позивач звертає увагу суду на те, що пунктами 3.2., 3.3. договору передбачено, що відшкодування щомісячної суми земельного податку в сумі 362,26 грн. повинно здійснюватись на підставі виставленого ВП ХАЕС рахунку грошовими коштами на розрахунковий рахунок позивача. Відшкодування суми земельного податку повинно здійснюватись МП "АРС" в 5-ти денний термін з дня отримання рахунку. Починаючи з вересня 2013 року до дня звернення до суду з позовом МП "АРС" неоплатив чотири рахунки від 30.09.2013 № 376, від 31.10.2013 № 413, від 29.11.2013 № 448, від 31.12.2013 № 490, в результаті чого виникла заборгованість перед ВП ХАЕС у розмірі 1738,84 грн., яка є непогашеною. Вказані обставини підтверджуються відповідними рахунками, актом звірки розрахунків від 25.11.2015р. № 343 та довідкою про стан взаєморозрахунків станом на 31.08.2016р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, в судовому засіданні 17.10.2016 р. на задоволенні позову наполягає в повному об'ємі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, вимоги ухвали суду не виконано.

Ухвала про порушення провадження у справі від 03.10.2016р. та ухвала від 17.10.2016 р. надіслана на юридичну адресу відповідача, вказану у ЄДР. При цьому приймається до уваги, що якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Також, згідно п. 3.9.2 вказаної постанови неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Справа підлягає розгляду за наявними в ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Між державним підприємством „Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені і за дорученням якого діє відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електростанція" (сторона-1) та малим підприємством "АРС" (сторона-2) укладено договір щодо відшкодування витрат за сплату земельного податку № 645 від 23.03.2012р., за умовами п. 1.1. якого передбачено часткове відшкодування стороною-2 витрат за сплату земельного податку, який сторона-1 сплачує за земельну ділянку „Будівельний двірВ» , що знаходиться в постійному користуванні сторони-1 на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 334553. Загальна площа земельної ділянки становить 56,8 га.

Згідно з п. 1.2. договору відшкодування витрат за сплату земельного податку здійснюється пропорційно площі, яку займає сторона-2 на земельній ділянці „Будівельний двірВ» .

Відповідно до п. 2.1. договору сторона-1 відповідно до ст. 274 Податкового кодексу України сплачує земельний податок за земельну ділянку „Будівельний двірВ» , в тому числі і за площу земельної ділянки, яка використовується стороною-2.

Як передбачено п. 2.2. договору сторона-2 зобов'язується проводити відшкодування стороні-1 витрат щодо утримання земельної ділянки: відшкодування суми земельного податку; компенсацію в разі псування земельної ділянки, її забруднення, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

В пункті 3.1. договору зазначено, що відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.01.2012р. № 11-03-30/53, виданого управлінням Держкомзему у м. Нетішин, нормативна грошова оцінка земельної ділянки „Будівельний двірВ» станом на 01.01.2012р. складає 49671600,00 грн. Відповідно до ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі одного відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Земельний податок з земельної ділянки загальною площею 0,4971 га, на якій розташовані виробничі приміщення та обладнання сторони-2, на 2012 рік становить 4347,12 грн. Щомісячний податок складає 362,26 грн.

Відшкодування щомісячної суми земельного податку в сумі 362,26 грн. буде здійснюватись стороною-2 на підставі виставленого стороною-1 рахунку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок сторони-1 (п. 3.2. договору).

Згідно з п. 3.3. договору відшкодування суми земельного податку здійснюється стороною-2 в 5-ти денний строк з дня отримання рахунку.

Відповідно до п. 4.1. договору за порушення строків відшкодування витрат по сплаті земельного податку сторона-2 сплачує стороні-1 пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів, сторона-2 додатково сплачує стороні-1 штраф в розмірі 7 % вказаної вартості.

Як передбачено п. 5.1. договору, враховуючи, що стороною-2 земельна ділянка вже використовується, договір набирає чинності з 01.01.2012р. і діє безстроково.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Відповідно до державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 334553 від 12.12.2008р., виданого на підставі рішення 34 сесії Нетішинської міської ради V скликання № 32 від 30.09.2008р. державному підприємству „Національна атомна енергогенеруюча компанія В»ЕнергоатомВ» , останній є постійним користувачем земельної ділянки площею 56,8 га, яка розташована у м. Нетішин Хмельницької області. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - обслуговування земельної ділянки № 40 „Будівельний двірВ» .

На виконання умов договору щодо відшкодування витрат за сплату земельного податку № 645 від 23.03.2012р. позивачем виставлено відповідачу чотири рахунки (від 30.09.2013р. № 376 на суму 434,71 грн., від 31.10.2013р. № 413 на суму 434,71 грн., від 29.11.2013р. № 448 на суму 434,71 грн., від 31.12.2013р. № 490 на суму 434,71 грн.) на загальну суму 1738,84 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями фіскальних чеків від 09.10.2013р. № 1173, від 08.11.2013р. № 2126, від 06.12.2013р. № 2675, від 10.01.2014р. № 5881.

Згідно акту звірки № 343 від 25.11.2015р., складеного ВП „Хмельницька АЕСВ» , станом на 31.10.2015р. заборгованість відповідача по договору щодо відшкодування витрат за сплату земельного податку № 645 від 23.03.2012р. складає 1738,84 грн.

Як вбачається з довідки № 49-1209 від 26.09.2016р. про стан взаєморозрахунків ВП „Хмельницька АЕСВ» та малого підприємства „АРСВ» по договору № 645 від 23.03.2012р. заборгованість відповідача по рахунках станом на 31.08.2016р. становить 1738,84 грн.

12.03.2016р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 45-293/2382, відповідно до якої вимагав перерахувати на розрахунковий рахунок ВП „Хмельницька АЕСВ» заборгованість в сумі 1738,84 та штрафні санкції в сумі 1994,04 грн.

Оскільки відповідач заборгованість за договором щодо відшкодування витрат за сплату земельного податку № 645 від 23.03.2012р. в сумі 1738,84 грн. не сплатив, позивач звернувся до суду з позовом про її стягнення, а також стягнення 308,15 грн. пені, 121,72 грн. 7% штрафу, 142,92 грн. 3% річних, 1513,82 грн. інфляційних втрат.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається таке.

Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст. 11, ст. 509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто, сплати коштів.

Згідно зі ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Позивачем дотримані вимоги ст. 530 ЦК України шляхом надіслання відповідачу рахунків від 30.09.2013р. № 376, від 31.10.2013р. № 413, від 29.11.2013р. № 448, від 31.12.2013р. № 490 з вимогою відшкодування суми земельного податку в 5-ти денний строк з дня отримання рахунку. Факт надсилання позивачем вищевказаних рахунків відповідачу підтверджується доданими до матеріалів справи копіями фіскальних чеків від 09.10.2013р. № 1173, від 08.11.2013р. № 2126, від 06.12.2013р. № 2675, від 10.01.2014р. № 5881.

Відповідач, в свою чергу, не виконав у повному обсязі зобов'язань щодо оплати суми земельного податку, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 1738,84 грн.

Доказів, які б підтверджували сплату заявленої позивачем заборгованості, суду не подано.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 1738,84 грн. заборгованості заявлені правомірно, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Відповідно статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Позивачем заявлено до стягнення 3 % річних в розмірі 142,92 грн. за період з 01.01.2014р. по 29.09.2016р. та інфляційні втрати в сумі 1513,82 грн. за січень 2014р. - вересень 2016р.

Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок 3 % річних, суд дійшов висновку, що у задоволенні 0,79 грн. 3 % річних слід відмовити, оскільки по рахунку № 490 від 31.12.2013р. на суму 434,71 період прострочення починається з 19.01.2014р. (тобто 5-ти денний строк з дня отримання відповідачем рахунку), а не з 01.01.2014р., як зазначено позивачем. Таким чином сума 3 % річних у розмірі 142,13 є обґрунтованою та підлягає стягненню, а у задоволенні 0,79 грн. 3 % річних слід відмовити.

Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд вважає, що позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення 1513,82 грн. інфляційних втрат.

Крім того, позивачем нараховано пеню в сумі 308,15 грн., розраховану за період з 27.03.2016р. по 26.09.2016р. та 121,72 грн. 7% штрафу.

Пунктом 4.1. договору щодо відшкодування витрат за сплату земельного податку № 645 від 23.03.2012р. сторони передбачили, що сторона-2 сплачує стороні-1 пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів, сторона-2 додатково сплачує стороні-1 штраф в розмірі 7 % вказаної вартості.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом неустойки є грошова сума, рухоме і нерухоме майно, а частина 2 - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Стаття 230 Господарського кодексу України передбачає, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку суми пені, останнім визначено період прострочення з 27.03.2016р. по 26.09.2016р., тоді як у відповідності до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України та умов договору щодо відшкодування витрат за сплату земельного податку № 645 від 23.03.2012р. (п. 3.3. договору) нарахування пені має починатися після 5-ти денного строку з дня отримання відповідачем рахунку. Таким чином, нарахування пені по рахунку № 376 від 30.09.2013р. на суму 434,71 має починатися з 18.10.2013р. по 18.04.2014р.; нарахування пені по рахунку № 413 від 31.10.2013р. на суму 434,71 має починатися з 17.11.2013р. по 17.05.2014р.; нарахування пені по рахунку № 448 від 29.11.2013р. на суму 434,71 має починатися з 15.12.2013р. по 15.06.2014р.; нарахування пені по рахунку № 490 від 31.12.2013р. на суму 434,71 має починатися з 19.01.2014р. по 19.07.2014р.

При цьому враховуються копії поштових квитанцій про відправлення відповідачу рахунків та "Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів" затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 р. №1149. Проаналізувавши вказаний розрахунок, суд дійшов висновку, що у задоволенні 308,15 грн. пені слід відмовити, оскільки позивачем невірно визначено період її нарахування без врахування ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України .

Позивачем правомірно здійснено розрахунок штрафу в сумі 121,72 грн., який підлягає стягненню з відповідачів в повному обсязі.

При цьому судом звертається увага, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно із статтею 549 ЦК України, пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватись різний набір санкцій (позиція Верховного Суду України викладена у постанові від 09.04.2012 р. по справі №20/246-08).

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог в сумі 3516,51 грн., з яких 1738,84 грн. - основний борг, 121,72 грн. - 7% штрафу, 142,13 грн. - 3% річних, 1513,82 грн. - інфляційні втрати.

В решті частині щодо стягнення 0,79 грн. 3 % річних та 308,15 грн. пені, суд відмовляє.

У відповідності до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору підлягають покладенню на сторони пропорційно задоволеним вимогам (91,92 %).

Керуючись ст.ст. 1, 12, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені і за дорученням якого діє відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електростанція", м. Нетішин Хмельницької області до малого підприємства "АРС", м. Нетішин Хмельницької області про стягнення боргу в сумі 3825,45 грн., з яких 1738,84 грн. - основний борг, 308,15 грн. - пеня, 121,72 грн. - 7% штрафу, 142,92 грн. - 3% річних, 1513,82 грн. - інфляційні втрати задовольнити частково.

Стягнути з малого підприємства "АРС" (Хмельницька область, м. Нетішин, а/с 424, ідентифікаційний код 21321694) на користь державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені і за дорученням якого діє відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електростанція" (Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Енергетиків, 20, ідентифікаційний код 21313677) 1738,84 грн. (одну тисячу сімсот тридцять вісім гривень 84 коп.) основного боргу, 121,72 грн. (сто двадцять одну гривню 72 коп.) 7 % штрафу, 142,13 грн. (сто сорок дві гривні 13 коп.) 3 % річних, 1513,82 грн. (одну тисячу п'ятсот тринадцять гривень 82 коп.) інфляційних втрат, 1266,65 грн. (одну тисячу двісті шістдесят шість гривень 65 коп.) судового збору.

Видати наказ.

В решті частині позову щодо стягнення 0,79 грн. 3 % річних та 308,15 грн. пені відмовити.

Повне рішення складено 08.11.2016р.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 4 прим. :

1 - до справи,

2, 3 - позивачу, ( м. Київ, вул. Назарівська, 3, 01032; Хмельницька обл., м. Нетішин, вул. Енергетиків, 20).

4 - відповідачу, (Хмельницька обл., м. Нетішин, а/с 424), рекоменд.