Рішення

від 31.10.2016 по справі 362/4585/16-ц

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/4585/16-ц

Провадження № 2/362/2586/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2016 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді К.В.Медведєва ,

за участі секретаря - М.ВШевченко.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Василькові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Варовицької сільської ради Васильківського району Київської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю три місяці, після набрання рішення суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_2, який помер 08.03.2014 року.

Позивач посилається на те, що 08.03.2014 року помер її батько ОСОБА_2,проте після його смерті позивачем не було подано заяви про прийняття спадщини оскільки їй було відомо, що за батьком не має спадкового майна.

В кінці липня 2016 року позивачу зателефонувала її тітка ОСОБА_3, рідна сестра померлого ОСОБА_2, та повідомила, що під час перегляду документів знайшла Державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я померлого ОСОБА_2

Як виявилося, ОСОБА_2 належала земельна ділянка пл.0,3204га, цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Варовичі, масив «Сад», Васильківського району, Київської області, кадастровий номер земельної ділянки № 3221480401:01:002:0004, про яку позивач не знала.

В позовній заяві зазначено, що 16.08.2016 року позивач приїхала з м. Черкаси у с. Варовичі, Васильківського району, Київської області для оформлення своїх спадкових прав.

Отримавши оригінал Державного акту на право власності на земельну ділянку, позивач 23.08.2016 року звернулася до приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 із заяву про прийняття спадщини, де їй було повідомлено, повідомивши проте, що строк для прийняття спадщини, встановлений ст. 1270 ЦК України , сплив, та була видана постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 263/01-16 від 23.08.2016 року з рекомендацією звернутися до суду.

Позивач вказує, що поважними причинами пропуску строку на звернення за прийняттям спадщини є те, що вона дізналася про існування земельної ділянки, яка належала на праві власності померлому батьку ОСОБА_2 лише в кінці липні 2016 року, даний факт може підтвердити рідна тітка позивача ОСОБА_5.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на те, що позивач дізналася про спадкове майно в кінці липня 2016 року, а на момент смерті батька не зверталася до нотаріуса, тому що вважала,що спадкового майна не має. Про спадкове майно повідомила її тітка, коли знайшла Державний акт.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Надіслав до суду заяву про визнання позову в повному обсязі та не заперечує проти визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснила що на момент смерті брата ОСОБА_2 вона проживала на Житомирщині. Потім вона переїхала до с. Варовичі, Васильківського району, Київської області, щоб доглядати хвору матер. В кінці липня 2016 року під час перебирання документів вона знайшла Державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я померлого ОСОБА_2 та відразу повідомила про це позивача. Також свідок вказала, що позивач знала про смерть свого батька одразу ж після смерті і була на його похороні.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, свідка, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу .

Судом встановлено, що у відповідності до свідоцтва про смерть серія І-ОК № 299873, виданого 13.03.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 105, 08 .03. 2014 року помер ОСОБА_2С.(а.с.3).

Факт родинних відносин позивача з ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження серії І-АВ № 333691, виданим 05.05.1969 року (а.с. 6).

Дійсно після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді нерухомого майна земельна ділянка пл.0,3204га, цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Варовичі, масив «Сад», Васильківського району, Київської області, кадастровий номер земельної ділянки № 3221480401:01:002:0004 (а.с.7).

Постановою № 263/01-16 від 23.08.2016 року приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з пропуском визначеним законом шестимісячного строку звернення на прийняття спадщини та зазначено, що спадкова справа після померлого 08.03.2014 року ОСОБА_2 не заводилася (а.с.8).

Положення ст.ст. 1216 - 1218 , 1258 , 1261 ЦК України зазначають, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. Спадкування може здійснюватися за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України ). Статтею 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України , не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Згідно роз'яснень, викладених у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року , особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК . Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій .

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до ОСОБА_3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна , похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Позивачем та його представником не надано суду доказів поважності пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 Причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, які позивач вважає поважними, такими не являються.

Згідно ч.ч. 4, 5, ст. 174 ЦПК України з матеріалів справи вбачається, що визнання відповідачем позову суперечить закону, а тому суд не приймає визнання позову відповідачем.

Законних підстав для задоволення позову немає, а отже, позов є необґрунтованим, матеріалами справи не підтверджується та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 1 , 3 , 10 , 60 , 61 , 74, 88, 208 , 209 , 212- 215 , 218 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги або закінченню апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10 -денний строк з дня проголошення рішення.

.

Суддя Медведєв К.В.