Рішення

від 27.03.2007 по справі 9/114/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/114/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "27" березня 2007 р.                                                 Справа №  9/114/07

  м. Миколаїв

Позивач: Приватне підприємство „Продмост-комплекс”, м.Миколаїв, вул. Янтарна, 318/6, код ЄДРПОУ 31388393

Відповідач І: Приватне підприємство „Тона”, м.Миколаїв, вул. Адміральська, 1/18, код ЄДРПОУ 23619854

Відповідач ІІ: Товариство з обмеженою відповідальністю „АВК-Інвест”, м. Миколаїв, вул. Заводська, 41, код ЄДРПОУ 24797189

Суддя  Філінюк І.Г.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Письмиченко Г.В., дор. від 13.03.2007р.

Від відповідача 1: Кошева А.В., дор. від 19.03.2007р.

Від відповідача 2: не з'явився

Суть спору:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу від 10.01.2007р. укладеного між ПП «Тона»та ТОВ «АВК-Інвест»недійсним; стягнення з ТОВ „АВК-Інвест” на користь ПП „Тона” вартість отриманих матеріалів та обладнання, які використані при будівництві комплексу для схову зерна, що розташований по вул. Янтарна, 318/6 у м. Миколаєві за вказаним договором, стягнення з ПП „Тона” на користь ТОВ „АВК-Інвест” вартості матеріалів та обладнання на суму 9423500,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на наступне: 1) зобов'язання за вказаним договором належним чином з боку відповідача 1 не виконано, договір про спільну діяльність з позивачем не укладено; 2) спірний договір не був нотаріально посвідчений;3) фактична вартість предмета договору на думку позивача значно перевищує зазначену в договорі; 4)директор та засновник відповідача 1 та відповідача 2 є родичами між собою; 5) спірний договір укладено неповноважною особою  

В судовому засіданні суд ухвалив залучити до участі у справі відповідача ІІ - Товариство з обмеженою відповідальністю „АВК-Інвест”.

Відповідно до наданого відповідачем І відзиву, останній позовні вимоги не визнав в повному обсязі посилаючись на їх безпідставність.

Від відповідача 2 до канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -                              

Встановив:

10.01.2007р. між ПП „Тона” та ТОВ „АВК-Інвест” укладений договір купівлі-продажу матеріалів та обладнання, використаних у будівництві колмплексу для збереження та обробки зерна та відшкодованння витрат, понесених ПП „Тона” при будівництві вказаного комплексу.

Укладений договір був сторонами виконаний в повному обсязі,  що підтверджується актом приймання-передачі від 12.02.2007р. та виписками банку від 09.02.2007р., 15.02.2007р., 19.02.2007р., 16.02.2007р., 30.01.2007р.       

ПП „Продмост-комплекс” звернулося до господарського суду з позовною заявою про визнання договору купівлі-продажу недійсним до ПП „Тона”, зазначивши третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –ТОВ «АВК-Інвест». В позовної заяві позивач просить визнати договір купівлі-продажу від 10.01.2007р. недійсним; зобов'язати ТОВ „АВК-Інвест” повернути ПП „Тона” отримані матеріали та обладнання, що були використані при будівництві комплексу для зберігання зерна, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Янтарна, 318/6; зобов'язати ПП „Тона” повернути ТОВ „АВК-Інвест” вартість матеріалів та обладнання, використаних при будівництві комплексу для зберігання зерна, за договором купівлі-продажу від 10.01.2007р.у сумі 9 423 500, 00 грн.

Позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню із наступних підстав:      

За умовами договору що оскаржується, відповідач 1 на власний розсуд здійснює  продаж матеріалів та обладнання використаних у будівництві колмплекса для збереження та обробки зерна і відшкодовані витрати, понесені відповідачем при будівництві вказаного комплексу.

Відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Отже, відповідано до вимог ст. 4 Закону Уакраїни «Про власність», власнік на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності ПП „Тона” на матеріали та обладнання, використаних у будівництві комплекса для збереження та обробки зерна, підтверджується: договором № 8П від  21.08.2006р. на створення науково-технічної продукції;  договором № 37 від 14.07.2006р. на виконання генпідрядних  робіт; договором № 18/12.06 від 18.12.2006р.; актом виконаних робіт від 03.01.2007р. за договором № 8П від 21.08.2006р.; актами приймання виконаних підрядних робіт, довідками про вартість виконаних підрядних робіт, та платіжними дорученнями на загальну суму  4 390 837,20 грн (додається). Усе це також підтверджує і понесенні ПП „Тона” витрати на будівництво Зерносховища.  

З огляду на те, ще матеріали й обладнання, що були використані в будівництві колмплекса для збереження й опрацювання зерна, належать ПП «Тона», відповідач мав право розпорчяджатися належним йому майном, у тому числі шляхом укладення спірного договір купівлі-продажу.

Крім того, переважне право на придбання комплексу для зберігання та обробки зерна, що знаходиться по вул. Янтарна, 318/6 у місті Миколаєві (Зерносховище), належить позивачу тільки по закінченні будівництва (здавання об'єкта будівництва в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності на об'єкт будівництва), що підтверджується п.2.2.4., п.2.3.7. договору № 1/06-06 від 30.06.2006р., укладеному між ПП „Тона” і ПП „Продмост-комплекс”.

Надані матеріали свідчать, що на час укладення  договору купівлі-продажу від 10.01.2007р. будівництво не було завершене, об'єкт в експлуатацию державної комісії не був зданий,  свідоцтво про право власності не отримано та не проведена джежравная реєстрація прав власності на обєкти нерухомого майна, як то передбачено вимогами  ст. 657 ЦК України.

Судом також не приймається до уваги посилання позивача щодо недодежрення сторонами вимог нотаріального посвідчення правочину, оскільки предметом продажу за договором купівлі-продажу від 10.01.2007 р. є матеріали й обладнання, використані в будівництві і відшкодування витрат на будівництво, отже, законом не передбачено обовязкове нотаріальне посвідчення правочину щодо рухомого майна.

Відповідно до ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки і т.п.), що встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.      

Для ринкової економіки характерним є вільне ціноутворення, коли ціни на товари, роботи, послуги укладаються під впливом певних об'єктивних економічних факторів: попиту, пропозиції, конкуренції і т.і. і визначаються сторонами за домовленністю. Так сторони за договором мають право вільно встановлювати ціни (тарифи, ставки) на усі види продукції, товарів, робот і послуг за винятком тих, по яких відповідно до  закону здійснюється регулювання цін (тарифів ставок) уповноваженими державними органами або органами місцевого керування.

З огляду на те, що ціни на предмет договору закупівлі-продажу від 10.01.2007 р. ні уповноваженими державними органами, ні органами місцевого самоврядування, не встановлені, варто зробити висновок, що ціни на матеріали й устаткування, використані в будівництві комплексу для збереження зерна, можуть установлюватися винятково за домовленістю сторін і ніяк інакше.         

Факт же перебування в шлюбі керівників і учасників сторін за договором не є підставою визнання договору фіктивним.

Наказом № 1 від 9.01.2007р. директор ПП «Тони», призначив Салімова Олександра Петровича тимчасово виконуючим обов'язки директора на період з 09.01.2007р. по 12.01.2007р., наділив його всіма повноваженнями, який володіє директор підприємства відповідно до статуту підприємства. Крім того, рішенням власника № 15/01 від 15.01.2007р. затверджено підписання договору купівлі-продажу від 10.01.2007р. Салімовим О.П.  Таким чином, підписання договору купівлі-продажу від 10.01.2007 р.    тимчасово виконуючим обов'язки  директора НП «Тони»ніяк не може бути підставою визнання угоди недійсної.  

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України , господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволені позову відмовити повністю.

   Суддя