Постанова

від 08.11.2016 по справі 809/1439/16

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2016 р. Справа № 809/1439/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитин Н.М. розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державнаї податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "САВІКС" про стягнення податкового боргу в розмірі 24577,00 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "САВІКС" (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 24 577,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем добровільно не погашено податковий борг, що виник у зв'язку з невиконанням грошових зобов'язань відповідно до декларації з податку на прибуток підприємства №9081033776 від 25.02.2015 р. а також, відповідно до податкових повідомлень-рішень від 21.06.2016 за №0005431202 та №0005421202.

Представник позивача 07.11.2016 подала клопотання про розгляд справи без її участі в порядку письмового провадження. Просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча судом 27.10.2016 року направлено ухвалу про відкриття провадження по даній адміністративній справі на адресу зазначену в позовній заяві та підтвердженій витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: м. Коломия, вул. Бібереровичів, буд. 3-А, Івано-Франківська область, 78200. Дані матеріали 04.11.2016 року повернуто на адресу суду із довідкою підприємства поштового зв`язку, якою зазначено причини повернення - "за зазначеною адресою не значиться". Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси, повідомлення надсилається за адресою що зазначена в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

На виконання вимог ч.1 ст. 41 та ч. 6 ст. 128 КАС України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося а суд скористався правом розглянути справу у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.

29.10.2013 року проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "САВІКС", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 03.10.2016 року (а.с.8-9). Відповідач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податок на прибуток підприємств, який є предметом стягнення за даним адміністративним позовом, відповідно до підпункту 9.1.1., статті 9 Податкового кодексу України належать до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).

Відповідач згідно пункту 133.1 статті 133 та підпункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України є платником податку на прибуток підприємств.

Судом встановлено, що відповідачем подано до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкову декларацію з податку на прибуток підприємства №9081033776 від 25.02.2015 року в якій задекларовано до сплати за грудень 2015 року 6830 грн., та не сплачено до бюджету 6820 грн., з врахуванням переплати в розмірі 10,00 грн. (а.с. 11-12).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Позивачем 21.06.2016 року було проведено перевірку платника податку на прибуток ТзОВ "САВІКС" на питання своєчасності сплати податку на прибуток. За результатами проведеної перевірки було виявлено ряд порушень та складено за №790/12-02/38955356 від 21.06.2016 року (а.с. 13). На підстав вищенаведеного акту було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.07.2016 за №0005431202, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та зобов'язано сплатити штраф в сумі 16392,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 26.07.2016 року за №0005421202, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 1365 грн. (а.с.15,16), які направлялись відповідачу.

Оскільки вищевказані податкові повідомлення-рішення не були оскаржені, то визначені ними суми грошових зобов'язань являються узгодженим податковим боргом відповідача, які підлягають стягненню в судовому порядку.

Згідно картки обліку платника податків, за відповідачем по особовому рахунку рахується борг в сумі 24 577,00 грн. (а.с.18-20).

Відповідно до норми підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи Державною податковою інспекцією, у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, що позивачем надсилалися податкова вимога форми ''Ю'' за №7881-23 від 06.01.2016 року на суму 6 820, 00 грн. (а.с.22). Однак вона залишена відповідачем без виконання.

Відповідач вказану податкову вимогу не оскаржив.

Положеннями пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

Враховуючи, наявність узгодженого податкового боргу, суд доходить висновку про обгрунтованість заявлених вимог.

Вирішуючи питання про необхідність застосування положень пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України у повному їх змісті у даних спірних відносинах суд зазначає, що позовні вимоги про стягнення із відповідача наявного у нього податкового боргу за правилами вказаної статті Кодексу підлягають задоволенню, виходячи із наступних правових позицій.

Пунктом 95.3. статті 95 Кодексу передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Суд, виходячи із системного аналізу наведених положень Податкового кодексу України, прийшов до висновку про те, що існують усі підстави для погашення податкового боргу відповідача шляхом стягнення коштів, з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 72, 112, 136, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Савікс" (код 38955356, місцезнаходження: 76018, Івано-Франківська область, м. Коломия, вулиця Біберовичів, будинок 3-А) відкритих у банківських установах, які його обслуговують, суму податкового боргу по податку на прибуток розмірі 24 577,00 (двадцять чотири тисячі п'ятсот сімдесят сім) гривні 00 копійки, за кодом бюджетної класифікації 11021000 на рахунок №33113318700008, отримувач: УДКС України у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, код 37989253, банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська, МФО 805012.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_1