Рішення

від 01.11.2016 по справі 910/15283/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2016Справа №910/15283/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕОНКОМ УКРАЇНА" доТовариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ РІЕЛТОР" простягнення грошових коштів

Суддя Дупляк О. М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю; від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕОНКОМ УКРАЇНА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ РІЕЛТОР" про стягнення грошових коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2016 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 19.09.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 відкладено розгляд справи на 04.10.2016. При цьому, в судовому засіданні 04.10.2016 позивачем була подана заява про визначення розміру заборгованості, відповідно до якої, у зв'язку з частковою оплатою основного боргу відповідачем, просить стягнути з нього 17 190, 94 грн основного боргу, 10 840, 88 грн, 893, 38 грн 3 % річних, 2 630, 86 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2016 відкладено розгляд справи на 11.10.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2016 відкладено розгляд справи на 18.10.2016.

Судове засідання 18.10.2016 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Дупляк О.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2016 розгляд справи призначений на 01.11.2016.

В судове засідання 01.11.2016 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду спору був повідомлений належним чином докази чого наявні в матеріалах справи.

Таким чином нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України).

Представник позивача в судове засідання з'явився та надав суду усні пояснення по суті спору в яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з врахуванням поданої ним заяви про визначення розміру заборгованості.

Подана позивачем 04.10.2016 заява про визначення розміру заборгованості була розцінена судом, як заява про зменшення позовних вимог та прийнята до розгляду. Розгляд справи здійснюється судом з врахуванням поданої заяви.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань за договором № Х155 про надання маркетингових послуг від 12.10.2015, в частині оплати наданих йому за договором послуг.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, доводів позивача не спростував.

У судовому засіданні 01.11.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилається позивач, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 12 жовтня 2015 року між позивачем, як виконавцем та відповідачем, як замовником був укладений Договір № XI55 про надання маркетингових послуг (надалі за текстом - договір).

Відповідно до підпункту 2.1.1. договору виконавець зобов'язується здійснити надання послуг, конкретний перелік послуг та умови їх виконання сторони узгодили у додатках, а замовник зобов'язується виконувати умови договору, зокрема (але не виключно) своєчасно сплачувати за надані послуги, як це передбачено підпунктом 2.2.3. договору.

Згідно додатку № 1 від 12.10.2015 виконавець здійснює організацію святкового відкриття II секції житлового комплексу «Панорамне містечко», вартість послуг складає 158 705, 19 грн; згідно Додатку 2 від 12.10.2015 виконавець здійснює зйомку та монтажу відеоролику святкового відкриття II секції житлового комплексу «Панорамне містечко», вартість послуг складає 12 420, 00 грн.

Виконавець виконував свої зобов'язання за договором у повному обсязі, а саме:

- надав послуги та виконав роботи щодо святкового відкриття II секції житлового комплексу «Панорамне містечко» на суму 158 705,19 грн, що посвідчується Актом надання послуг № 202 від 28 грудня 2015 року,

- надав послуги та виконав роботи щодо відео монтажу святкового відкриття II секції житлового комплексу «Панорамне містечко», що були, за твердженням позивача, сплачені замовником.

Оплата за умовами договору здійснюється шляхом внесення передоплати у розмірі 70% від вартості виконаних робіт відповідно до підпункту 5.1. договору за 5 банківських днів до початку робіт, та оплатою решти 30% від вартості виконаних робіт протягом 5 банківських днів з моменту підписання Акту виконаних робіт відповідно до підпункту 5.2. договору.

Як вбачається із матеріалів справи, виконавцем надавалися замовнику рахунок на оплату № 165 від 13 листопада 2015 року та рахунок на оплату № 168 від 18 листопада 2015 року. Замовник здійснив передплату за договором у розмірі 105 014, 25 грн, що підтверджено матеріалами справи. В подальшому відповідач перерахував відповідачу в рахунок оплати наданих послуг ще 48 920, 00 грн.

В повному обсязі оплата наданих позивачем відповідачу за договором послуг останнім проведена не була, і доказів іншого матеріали справи не містять. За розрахунком позивача заборгованість відповідача за договором складає 17 190, 94 грн.

Предметом позову у справі є матеріально - правова вимога позивача до відповідача про стягнення з останнього 17 190, 94 грн основної заборгованості, 10 840, 88 грн пені за період прострочення з 06.01.2016 по 27.07.2016, 893, 38 грн 3 % річних та 2 630, 86 грн інфляційних втрат за період прострочення з 06.01.2016 по 27.07.2016.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами за своєю правовою природою укладено договір про надання послуг.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовам договору, залишок оплати 30 % від вартості робіт за замовленням замовник сплачує не пізніше ніж за п'ять банківських днів після підписання замовником акту виконаних робіт та/або видаткової накладної. Отже, враховуючи, що акт надання послуг був підписаний сторонами 28.12.2015, замовник повинен був здійснити повний розрахунок за надані послуги до 05.01.2016, однак не здійснив в повному обсязі. На момент вирішення справи судом відповідачем надані послуги оплачені частково на суму 153 934, 25 грн, а отже заборгованість відповідача перед позивачем становить 17 190, 94 грн (158 705, 19 + 12 420, 00 - 153 934, 25 = 17 190, 94).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 ГК України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже з боку відповідача було допущено порушення умов договору, відповідно постачальник набув право вимагати оплати товару.

Судом ураховано, що надані позивачем відповідачу послуги на загальну суму 171 125, 19 грн були прийняті відповідачем без претензій щодо їх якості, об'ємів і вартості, що свідчить про виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати в повному обсязі.

На підставі викладеного вище суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення основного боргу в сумі 17 190, 94 грн обґрунтовані, підтверджується зібраними у справі доказами, відтак підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 10 840, 88 грн пені за період прострочення з 06.01.2016 по 27.07.2016.

Відповідно до приписів ст. 549 ЦК України пенею, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. При цьому, згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» регулює договірні відносини між суб'єктами господарювання. Договір укладений між сторонами не містить положень щодо нарахування пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Таким чином, сторонами письмово не було досягнуто домовленості щодо забезпечення зобов'язань по договору неустойкою, таким чином вимоги про стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті виконаних робіт в розмірі 10 840, 88 грн не підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 2 630, 86 грн та 3 % річних в сумі 893, 38 грн за загальний період з 06.01.2016 по 27.07.2016.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснені позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3 % річних визнається судом арифметично вірними, відповідно з відповідача підлягає стягненню інфляційні втрати в сумі 2 630, 86 грн та 3 % річних в сумі 893, 38 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи викладене вище, позов підлягає задоволенню частково, судом задовольняються вимоги щодо стягнення: основного боргу в сумі 17 190, 94 грн, інфляційних втрат в сумі 2 630, 86 грн та 3 % річних в сумі 893, 38 грн. Інші позовні вимоги не визнаються судом обґрунтованими та доведеними, і відповідно не підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 49 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ РІЕЛТОР" (03134, м. Київ, вул. Булгакова, буд. 12; ідентифікаційний код 38782145) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕОНКОМ УКРАЇНА" (02002, м. Київ, вул. Луначарського, буд. 4 літ. «А», офіс 306; ідентифікаційний код 38299406) в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження", суму основного боргу в розмірі 17 190 (сімнадцять тисяч сто дев'яносто) грн 94 коп., суму інфляційних втрат в розмірі 2 630 (дві тисячі шістсот тридцять) грн 86 коп., суму 3 % річних в розмірі 893 (вісімсот дев'яносто три) грн 38 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 866 (вісімсот шістдесят шість) грн 75 коп.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.11.2016.

Суддя О.М. Дупляк