Постанова

від 07.11.2016 по справі 813/3391/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2016 року № 813/3391/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої cудді - Потабенко В.А.

за участю секретаря судового засідання - Богаченка В.С.,

з участю:

представника позивача - Чижевського М.В., згідно довіреності,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Марко Бренд" про стягнення заборгованості з рахунків у банках, -

в с т а н о в и в :

Личаківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Личаківська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Марко Бренд" (далі - ТзОВ "Марко Бренд", позивач) про стягнення коштів з рахунків платника податків для погашення податкового боргу в сумі 60081,03 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, що викладені у позовній заяві, підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. Причин неявки та відношення до позову суду не повідомив. Належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення судового засідання, шляхом скерування на адресу відповідача судової кореспонденції. На адресу суду повернувся конверт з відміткою органу поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання", однак, зважаючи на те, що конверт з судовою кореспонденцією скеровувався на адресу відповідача, а саме: 79058, м. Львів, вул. Сорочинська, 8/94, суд вважає, що відповідач належним чином, в силу приписів ст.ст. 33-35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), повідомлений про час та місце проведення судового засідання і справу можливо розглядати у відсутності відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71 КАС України.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ "Марко Бренд" (код ЄДРПОУ 39030081) зареєстровано за адресою: 79058, м. Львів, вул. Сорочинська, 8/94. Підприємство перебуває на обліку в Личаківській ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.

Загальна сума боргу ТзОВ "Марко Бренд" згідно карток особових рахунків та довідки про заборгованість становить 60081,03 грн., зокрема: заборгованість з податку на прибуток складає 52877,60 грн., та пеня за несвоєчасну сплату боргу - 7203,43 грн.

Заборгованість у відповідача виникла у зв'язку несплатою узгодженого грошового зобов'язання, визначеного платником самостійно у податкових деклараціях з податку на прибуток за 2014 та 2015 роки, а також визначеного податковими повідомленнями - рішеннями № 0001371200 від 07.07.2016 року.

На підтвердження права звернення до суду про стягнення з відповідача даного боргу, позивачем долучено копію корінця податкової вимоги форми "Ю" № 2245-23 від 16.10.2015 року.

Доказів оскарження вищевказаної податкової вимоги або податкових повідомлень- рішень № 0001371200 від 07.07.2016 року в матеріалах справи не міститься.

При вирішенні даної адміністративної справи, суд керувався наступним.

Відповідно до ст. 16 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (надалі - ПК України), платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

У п. 31.1 ст.31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 1 ст. 36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. А також, податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Платниками податків згідно п. 15.1 ст. 15 ПК України визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів.

Відповідно до п. 54.3.1 ст. 54 ПК, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Крім того, згідно п. 54.3.3 ст. 53 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Крім того, згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.п. 14.1.162 п.14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

У відповідності до п. 1 ст. 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, безспірними вимогами органів стягнення слід вважати узгоджену суму податкового зобов'язання, не сплачену платником податків у строки, визначені статтею 57 ПК України.

Згідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідачу скеровувалася податкова вимога форми "Ю" № 2245-23 від 16.10.2015 року.

Зазначена податкова вимога ні в адміністративному, ні в судовому порядку у встановлений чинним законодавством спосіб не оскаржена, узгоджена сума податкового зобов'язання до бюджету на сплачена, тобто визнається сумою податкового боргу, а відтак підлягає стягненню з відповідача.

У відповідності до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 ПК України, кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 ПК України, органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно п. 20.1.28 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки про наявність боргу № 5890/13-07-07-0018 від 19.09.2016 року, сума податкового боргу відповідача перед бюджетом становить 60081,03 грн., в тому числі податок на прибуток - 52877,60 грн., пеня - 7203,43 грн.

На даний час ця сума є узгодженою та у встановлені законом строки до бюджету не сплаченою, тобто визнається сумою податкового боргу, відтак, підлягає стягненню в примусовому порядку.

Враховуючи все вищенаведене, а також п. 20.1.18 ст. 20 ПК України, згідно якого органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, суд вважає позовні вимоги Личаківської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 94, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

позов задовольнити повністю.

Стягнути з банківських рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Марко Бренд" (код ЄДРПОУ 39030081, що знаходиться за адресою: 79058, м. Львів, вул. Сорочинська, 8/94) МФО 325365, ПАТ "КРЕДОБАНК", № 2600301504942; МФО 899998, Казначейство України, № 37517000186981; МФО 325213, ПАТ "ВіЕсБанк", № 26006000017577 до бюджету податковий борг в сумі 60081 (шістдесят тисяч вісімдесят одна) гривня 03 коп.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 10.11.2016 року.

Суддя Потабенко В.А.