Постанова

від 09.11.2016 по справі 812/904/16

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 листопада 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/904/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Борзаниці С.В.,

при секретарі судового засідання: Ждановій Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області до товариство з обмеженою відповідальністю "Завод полімерних виробів" про стягнення податкової заборгованості в сумі 18652,94 грн,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду звернулася державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі - ДПІ у м. Сєвєродонецьку, позивач) з позовом до товариство з обмеженою відповідальністю "Завод полімерних виробів" (далі - ТОВ "Завод полімерних виробів", відповідач) про погашення податкового боргу.

Позивач в обґрунтування адміністративного позову зазначив таке.

Відповідача зареєстровано як юридична особа 12.11.2002 Сєвєродонецьким міським управлінням юстиції, ідентифікаційний номер суб'єкта підприємницької діяльності - 32269313.

У зв'язку з несплатою податкових зобов'язань з податку на додану вартість у строки, передбачені законодавством, у Відповідача виник податковий борг на суму 11744,17 грн., з яких: самостійно нараховано платником податку - 15646,25 грн., сплачено - 4707,00 грн., сума податкового боргу - 10939,25 грн., пеня 804,92 грн. Враховуючи часткове погашення боргу у розмірі 4707,00 грн., сума до стягнення становить 11744,17 грн.

У зв'язку з несплатою податкових зобов'язань з податку на прибуток у строки, передбачені законодавством, у Відповідача виник податковий борг на суму 6908,77 грн., а саме: 7568,00 грн., згідно декларації №9080501393 від 09.02.2015 року (термін сплати 11.03.2015 року), сплачено 97,39 грн.; пеня 6,16 грн.

Враховуючи, що Відповідачем частково погашено борг у розмірі 665,39 грн., заборгованість з податку на прибуток складає 6908,77 грн.

Загальна сума податкового боргу, що підлягає стягненню з рахунків у банках, обслуговуючих боржника, складає 18652,94 грн.

На підставі ст. 59 ПК України відповідачу виставлено податкову вимогу форми «Ю».

Станом на день звернення до суду з даним позовом заборгованість відповідачем не сплачена у добровільному порядку.

Просив стягнути кошти з ТОВ „Завод полімерних виробів" за податковим боргом з рахунків у банках, обслуговуючих боржника:

- з податку на додану вартість у сумі 11744,17 грн. на користь Держави р/р № 31111029700080 код платежу 14060100, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач УК у м. Сєвєродонецьку, код отримувача 37944909;

- з податку на прибуток у сумі 6908,77 грн. на користь Держави р/р 33110318700080 код платежу 110211000, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач УК у м. Сєвєродонецьку, код отримувача 37944909.

Представник позивача просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача подав відзив на адміністративний позов, в якому просив розстрочити загальну суму податкового боргу 18652,94 грн. на 3 місяці рівними частками, оскільки сплата всієї суми одразу може призвести до зупинки діяльності підприємства.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

У відповідності із статтею 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 203.1. статті 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1. цієї статті для подання податкової декларації (пункт 203.2. ст.203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідача зареєстровано як юридична особа 12.11.2002 Сєвєродонецьким міським управлінням юстиції, ідентифікаційний номер суб'єкта підприємницької діяльності - 32269313, знаходиться на обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку з 26.11.2002 за №112 як платник податків за основним місцем обліку (а.с.5-6).

TOB "Завод полімерних виробів" не сплачено до бюджету узгоджених сум податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 11744,17 грн (а.с.8-21,22), а саме:

- 1152,00 грн., згідно податкової декларації з податку на додану вартість №9060125663 від 30.10.2014 (термін сплати 30.10.2014), сплачено 127,75 грн;

- 3555,00 грн., згідно податкової декларації з податку на додану вартість №9073227914 від 18.12.2014 (термін сплати 30.12.2014);

- 3444,00 грн., згідно податкової декларації з податку на додану вартість №9071395641 від 17.04.2015 (термін сплати 30.04.2015);

- 2438,00 грн., згідно податкової декларації з податку на додану вартість №91000112082 від 19.05.2015 (термін сплати 30.05.2015);

- 1573,00 грн, згідно податкового повідомлення рішення форми „Р" №0002361503 від 22.05.2015 року;

- 393,25 грн., згідно податкового повідомлення-рішення форми „Р" №0002361503 від 22.05.2015 року;

- 97,00 грн., згідно податкової декларації з податку на додану вартість №9137416158 від 01.07.2015 (термін сплати 30.07.2015);

- 1370 грн., згідно податкової декларації з податку на додану вартість №9175461712 від 20.08.2015 (термін сплати 30.08.2015);

- 1624 грн., згідно податкової декларації з податку на додану вартість №9188215976 від 11.09.2015 року (термін сплати 30.09.2015);

- пеня 804,92 грн.

Таким чином, самостійно нараховано платником податку - 15646,25 грн., сплачено - 4707,00 грн., сума податкового боргу - 10939,25 грн., пеня 804,92 грн.

Враховуючи часткове погашення боргу у розмірі 4707,00 грн., сума до стягнення становить 11744,17 грн (а.с.7).

Відповідно до п. 203.1 ст. 203 ПКУ податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Пунктом 203.2 цієї ж статті визначено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у по даній ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

TOB "Завод полімерних виробів" не сплачено до бюджету узгоджених сум податкового боргу з податку на прибуток підприємства в розмірі 6908,77 грн (а.с.27-28), а саме: 7568,00 грн., згідно декларації №9080501393 від 09.02.2015 року (термін сплати 11.03.2015 року), сплачено 97,39 грн.; пеня 6,16 грн.

Враховуючи, що Відповідачем частково погашено борг у розмірі 665,39 грн., заборгованість з податку на прибуток складає 6908,77 грн (а.с.7).

Загальна сума податкового боргу, що підлягає стягненню з рахунків у банках, обслуговуючих боржника, складає 18652,94 грн.

Відповідно до п. 137.4. статті 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім:

- виробників сільськогосподарської продукції, визначеної статтею 209 цього Кодексу, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року;

- у разі якщо особа ставиться на облік і контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем-такого податкового (звітного) періоду;

- якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим; (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ сума грошового зобов'язання, самостійно узгоджена платником податків, але не сплачена у встановлений строк, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 49.16 ст. 49 ПКУ платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом.

На підставі ст. 129 ПКУ після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового боргу Відповідачем, на підставі ст. 129 ПКУ було нараховано пеню у сумі - 804,92 грн та 06,16 грн.

Нарахування пені згідно із підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПКУ розпочинається:

- при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

- при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПКУ передбачено, що у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 ПКУ пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань. Пеня нараховується на суму податкового боргу із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або ні, день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до п. 59.1 ПКУ у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Згідно п. 58.3 ПКУ податкове повідомлення- рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Пунктами 59.4 та 59.5 статті 59 ПКУ визначено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно почали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання, (вручення) податкової вимоги.

ДПІ у м. Сєвєродонецьку відповідності до п. 59.1 ст. 59 ПКУ відповідачу було виставлено податкову вимогу форми «Ю» від 04.11.2014 №888-25 (а.с.29).

На підставі п. 95.1 ст. 95 ПКУ орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна Отакого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно п. 95.3 ст. 95 ПКУ стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Оскільки судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 18652,94 грн перед бюджетом., який до теперішнього часу в добровільному порядку не сплачено, сума податкового боргу є узгодженою, податковим органом дотримано порядок звернення до суду з позовом, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Щодо клопотання Відповідача про встановлення способу виконання рішення шляхом розстрочення платежу суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Згідно з положеннями статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Суд не знаходить підстав для встановлення способу виконання рішення шляхом розстрочення платежу з огляду на те, що посилання на тяжке фінансове становище, як на підставу для розстрочення виконання судового рішення, не є винятковою обставиною у розумінні статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачем не доведено суду відсутність коштів на рахунках підприємства, яке б унеможливлювало виконання рішення суду.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що підприємство повинно навести економічне обґрунтування, яке б свідчило про можливість погашення зазначеного боргу внаслідок застосування режиму відстрочення та розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління чи збутом боржника. Вказане економічне обґрунтування відповідачем не надано.

Доказів наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суду не надано.

За таких обставин суд не знаходить підстав для встановлення способу виконання судового рішення шляхом розстрочення платежу.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області до товариство з обмеженою відповідальністю "Завод полімерних виробів" про стягнення податкової заборгованості в сумі 18652,94 грн - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод полімерних виробів" (код ЄДРПОУ 32269313, адреса: 93406, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Гагаріна, буд. 60 «А») кошти за податковим боргом з рахунків у банках, обслуговуючих боржника: з податку на додану вартість у сумі 11744,17 грн (одинадцять тисяч сімсот сорок чотири гривні 17 коп.) на користь Держави р/р № 31111029700080 код платежу 14060100, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач УК у м. Сєвєродонецьку, код отримувача 37944909; з податку на прибуток у сумі 6908,77 грн (шість тисяч дев'ятсот вісім гривень 77 коп.) на користь Держави р/р 33110318700080 код платежу 110211000, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач УК у м. Сєвєродонецьку, код отримувача 37944909.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 10.11.2016 року.

Суддя С.В. Борзаниця