Рішення

від 31.10.2016 по справі 910/17385/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2016Справа №910/17385/16 За позовом Державної акціонерної холдингової компанії «Артем»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТ і ДО»

про стягнення 23 586, 59 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 30.09.2016 № 18-2351;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна акціонерна холдингова компанія «Артем» (далі -позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТ і ДО» (далі - відповідач) про стягнення 23 586, 59 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору оренду № 09ВА-14 від 01.03.2014р.

Ухвалою суду від 22.09.2016р. порушено провадження у справі № 910/17385/16 та призначено розгляд на 03.10.2016 р.

03.10.2016р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі та підтримав позовні вимоги в повному обсязі, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини відсутності суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Суд відклав судовий розгляд справи у зв'язку з відсутністю представника відповідача на 17.10.2016р.

13.10.2016р. позивач подав через відділ діловодства суду документи по справі.

17.10.2016р. судове засідання не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Мельника В.І. на лікарняному та засідання перенесено на 31.10.2016р.

28.10.2016р. позивач подав через відділ діловодства суду документи по справі.

31.10.2016р. представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, вимог ухвали суду порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» ).

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначені в позовній заяві.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 В«Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 рокуВ» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 В«Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 роціВ»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 В«Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 роціВ» (із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками В«адресат вибувВ» , В«адресат відсутнійВ» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2014р. між Державною акціонерною холдинговою компанією «Артем» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТ І ДО» був укладений договір оренди №09ВА- 14.

Відповідно до п. 1.1. Договору та Акту приймання - передачі майна в оренду від 01.03.2014р. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення, яке знаходиться на балансі Орендодавця за адресою: м. Вишневе, вул. Ломоносова, 1, прохідна (бокси), поверх 1, загальною площею 67,0 кв.м. (приміщення надається під склад); м. Вишневе, вул. Ломоносова, 1, корпус №105, побутова частина, поверх 1, загальною площею 27,5кв.м. (приміщення надається під офіс).

Відповідно до п.3.1. Договору орендна плата визначається на підставі В«Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілуВ» , затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 зі змінами (додаток 1 та додаток 2).

Відповідно до п.3.2 Договору Відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату не пізніше останнього числа поточного місяця на підставі виставленого рахунку. Сума орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Виходячи із матеріалів справи, Позивачем були виставлені наступні рахунки, а саме по приміщенню 1 загальною площею 67,0кв.м. (приміщення надається під склад) та по приміщенню 2 загальною площею 27,5кв.м. (приміщення надається під офіс).

Таким чином, заборгованість за оренду приміщень загальною площею 67,0 кв.м. та загальною площею 27,5 кв.м. становить 19 289,10 грн.

Згідно листа від 07.06.2016р. №29-1467 Відповідача було повідомлено про розірвання договору оренди в односторонньому порядку з 01.06.2016р. (відповідно до п.11.5. Договору) та про наявність заборгованості за оренду приміщення в сумі 19 289,10грн.

Як зазначає позивач, 23.03.2016р. Відповідачу була надіслана претензія №6-пр.-18-829 з вимогою погасити заборгованість у безспірному порядку, яка залишена без відповіді та реагування.

Відповідно до п.3.4. Договору в разі несплати, несвоєчасної або часткової сплати орендної плати В«ОрендарВ» сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з суми заборгованості за кожен день прострочення, починаючи з першого дня місяця наступного за поточним.

Позивачем, також, надані докази, що 18.12.2015р. Відповідачем було сплачено пеню (за період липень - вересень 2015р. включно) на загальну суму 525,52грн. на підставі виставлених рахунків: № 2596 від 08.09.2015р., №2598 від 08.09.2015р., №3243 від 06.10.2015р., №3244 від 06.10.2015р., №3746 від 11.11.2015р. та №3747 від 11.11.2015р.

Таким чином, за несвоєчасну сплату орендної плати відповідачу нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (починаючи з листопада 2015р.), яка становить - 3 365, 23грн.

У зв'язку з не врегулюванням спору у досудовому порядку, позивач подав на розгляд суду позов, в якому просив стягнути з відповідача 23 586,59 грн., з яких: 19 289,10 грн. - заборгованості по орендній платі, 3 365,23 грн. - пені, 668,21 грн. - інфляційних втрат, 264,05 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої стороні (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно зазначеної статті, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 612 ЦК боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 220 ГК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТ І ДО» (код ЄДРПОУ 38322911, місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 72-А) на користь Державної акціонерної холдингової компанії «Артем» (код ЄДРПОУ 14307699, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 2/10) 19 289 (дев'ятнадцять тисяч двісті вісімдесят дев'ять) грн. 10 коп. - заборгованості по орендній платі, 3 365 (три тисячі триста шістдесят п'ять) грн. 23 коп. - пені, 668 (шістсот шістдесят вісім) грн. 21 коп. - інфляційних втрат, 264 (двісті шістдесят чотири) грн. 05 коп. - 3% річних та судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

(Повний текст рішення складено 10.11.2016р.)

Суддя В.І.Мельник