Рішення

від 19.10.2016 по справі 910/15802/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2016Справа №910/15802/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фул-Сервіс"

про стягнення боргу.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва надійшли позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкод" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фул-Сервіс" (далі - відповідач) про стягнення боргу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.08.2016 було порушено провадження у справі № 910/15802/16, розгляд справи призначено на 28.09.2016.

28.09.2016 представники сторін у судове засідання не з'явились, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 30.08.2016 про порушення провадження у справі № 91015802/16 сторони не виконали.

Враховуючи нез'явлення в судове засідання представників сторін та неподання сторонами витребуваних доказів, розгляд справи відкладено на 19.10.2016.

У судове засідання 19.10.2016 представник позивача з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 19.10.2016 не з'явився.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

13.07.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фул-Сервіс» (далі - відповідач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкод» (далі - покупець, позивач) було укладено Договір № 356-77 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця метал для виробничих потреб (далі - товар), найменування, ціна і кількість, коди за ДК021:2015 та ДК0Г6:2010 вказані в специфікації до Договору, яка є невід'ємною частиною цього Договору, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар, у порядку, розмірах і строки, передбачені цим Договором (п. 1.1 Договору).

Пунктами 2.1, 3.1 та 3.2 Договору передбачено, що загальна сума за цим Договором встановлюється в розмірі 50 000,00 грн, в тому числі ПДВ - 8 333,33 грн. Оплата товару здійснюється у національній валюті України - гривні на умовах 100% передоплати на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури.

Позивач зазначає суду про те, що відповідачем був виставлений рахунок-фактура на суму 6 000,00 грн, яка є передоплатою за товар, який має бути поставлений за умовами Договору, проте, відповідач товар позивачу не поставив, передоплату не повернув.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Судом встановлено, що відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру № F-00004692 від 12.07.2016 на суму 6 000,00 грн, який був оплачений позивачем, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення № 936 від 13.07.2016.

Відповідно до п. 4.1 Договору поставка партії товару здійснюється протягом 2-х календарних днів після надходження на поточний рахунок постачальника всієї вартості партії товару, який зазначений у відповідному рахунку-фактурі за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, 50.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 (далі - Постанова № 18) згідно з частиною другою статті 4 3 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали.

Відповідачем не було надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження здійснення ним поставки товару позивачу.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми попередньої оплати за товар, який не було поставлено відповідачем, в розмірі 6 000,00 грн є належним чином доведеними та обґрунтованими.

Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 167,34 грн.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.2 Договору у разі порушення термінів виконання зобов'язань за цим Договором, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення, від вартості невиконаних зобов'язань за кожен день такого прострочення.

Судом здійснено перевірку розрахунку пені та встановлено, що позивачем будо вірно визначений розмір вказаного показника, а тому, враховуючи наявність факту порушення відповідачем умов Договору, позовні вимоги про стягнення з нього на користь позивача пені в сумі 167,34 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми попередньої оплати з урахуванням пені в загальному розмірі 6 167,34 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фул-Сервіс" (03038, м. Київ, вул. Протасів Яр, буд. 2-Д; ідентифікаційний код: 39399346) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкод" (49010, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Погребняка, будинок 25-А; ідентифікаційний код: 36441824) суму попередньої оплати в розмірі 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп., пеню в розмірі 167 (сто шістдесят сім) грн 34 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.

Повне рішення складено 09.11.2016.

Суддя О.В. Нечай