ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.11.2016Справа №910/18427/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідроспецмонолітбуд»
до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування
житлового фонду Печерського району м. Києва»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
ОСОБА_1 акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»
про стягнення 58 480,80 грн.
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_2 - по дов. № б/н від 24.10.2016
від відповідача не з'явився
від третьої особи ОСОБА_3 - по дов. № 195 від 03.10.2016
СУТЬ СПОРУ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідроспецмонолітбуд» до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» про стягнення 58 480,80 грн. шкоди внаслідок залиття приміщення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є власником нежитлового приміщення загальною площею 83,90 кв. м., яке розташоване в підвальному приміщенні будинку за адресою: м. Київ, вул. П.Лумумби, 7 згідно договору купівлі-продажу № 716 від 15.10.2004. Балансоутримувачем вказаного будинку є відповідач. 15.06.2016 приміщення, що належать позивачу було залито водою внаслідок пошкодження загальнобудинкової мережі холодного водопостачання, що підтверджується актом про залиття від 15.06.2016. Внаслідок залиття, приміщення потребує ремонту. Вартість відновлювальних робіт згідно експертного висновку № 102 від 05.07.2016 складає 58 480,80 грн. Оскільки мережі холодного водопостачання будинку перебувають на балансі відповідача, до обов'язків якого входить утримування їх в належному технічному стані, тому відповідач має відшкодувати завдану позивачу шкоду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2016 порушено провадження у справі № 910/18427/16, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» та призначено до розгляду на 18.10.2016.
Позивачем 17.10.2016 до відділу діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи.
Третя особа у поданих 18.10.2016 до відділу діловодства суду поясненнях вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/18427/16 від 18.10.2016, у зв'язку з не з'явленням в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі від 10.10.2016, розгляд справи відкладено на 27.10.2016.
Позивачем в судовому засіданні 27.10.2016 подано клопотання в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого просить витребувати у Печерської районної у місті Києві державної адміністрації відомості про те, хто є балансоутримувачем будинку № 7 по вул. Патріса Лумумби, у Печерському районі міста Києва.
Позивач в судовому засіданні 27.10.2016 позовні вимоги підтримав повністю.
Третя особа в судовому засіданні 27.10.2016 підтримала позовні вимоги позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/18427/16 від 27.10.2016, у зв'язку з необхідністю витребування доказів, не з'явленням в судове засідання представника відповідача та невиконанням відповідачем вимог ухвали про порушення провадження у справі від 10.10.2016, розгляд справи відкладено на 08.11.2016. Даною ухвалою уповноважено представника позивача на отримання інформації від Печерської районної у місті Києві державної адміністрації.
Позивачем 07.11.2016 до відділу діловодства суду подано довідку Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» за № 432-5235 від 02.11.2016, в якій повідомляється, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1112 від 10.12.2010 житловий будинок № 7 по вул. П.Лумумби у м. Києві переданий до сфери управління Печерської районної у місті Києві державної адміністрації та перебуває на балансі у відповідача.
Позивачем в судовому засіданні 08.11.2016 подано письмові пояснення.
Відповідач в судове засідання 08.11.2016 не з'явився. письмовий відзив на позов не подав.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Мар'яненка, 7, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 10.10.2016 є місцезнаходженням відповідача.
Відповідач ухвалу суду від 27.10.2016, надіслану за вказаною адресою, отримав 02.11.2016, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 01030 3883973 3.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського сулу України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.
В судовому засіданні 08.11.2016, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гідроспецмонолітюуд» на підставі договору купівлі-продажу укладеного з Фондом приватизації комунального майна Печерського району м. Києва (продавець) придбав нежитлове приміщення № 41 загальною площею 83,9 кв. м. у жилому будинку за адресою: м. Київ, вул. П.Лумумби, 7, літ А.
Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 15.10.2004 та зареєстровано в реєстрі за № 8723.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Право власності позивача нежитлове приміщення № 41 загальною площею 83,9 кв. м. у жилому будинку за адресою: м. Київ, вул. П.Лумумби, 7, літ А зареєстровано Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна згідно про що записано 23.12.2004 в реєстрову книгу № 7-п-87 за реєстровим № 905-п.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.06.2016 у підвалі будинку за адресою: м. Київ, вул. П.Лумумби, 7 відбулося залиття водою внаслідок аварії на системі холодного водопостачання причиною якого є пошкодження загально будинкової мережі холодного водопостачання, про що складено акт про залиття від 15.06.2016 за участю представника позивача ОСОБА_5 та представників ЖЕД «Печерська брама», зокрема головного інженера ОСОБА_6, майстра технічної дільниці ОСОБА_7, майстра ремонтної дільниці ОСОБА_8 та слюсаря-сантехніка ОСОБА_9
Згідно акту від 15.06.2016 комісією під час обстеження приміщення встановлено наступні пошкодження: 1. у приміщені кімнати площею 21,3 кв. м. спостерігається деформація ламінату на підлозі площею до 10 кв. м., на стінах по периметру приміщення спостерігається сліди залиття до 10 см. вище плінтуса (матеріал - водоемульсійна фарба); 2. у приміщенні кімнати площею 21,4 кв. м. спостерігається замокання ламінату до 6 кв. м.; 3. у приміщенні кімнати площею 10,9 кв. м. спостерігається здуття підлоги (матеріал - паркетна дошка); 4. у приміщенні кімнати площею 5,6 кв. м. спостерігається замокання ламінату. Також у кімнаті площею 21, 3 кв. м. спостерігається затікання під одною плиткою на підлозі розміром 30х30 см.
На замовлення позивача ОСОБА_10 центром «Будівельна експертиза» складено висновок № 102 експертного будівельно-технічного дослідження від 05.07.2016.
Так згідно висновку встановлено, що
- причиною затоплення офісного приміщення за адресою: м. Київ, ву ОСОБА_11, 7 є пошкодження загально будинкової мережі холодного водопостачання;
- вартість відновлювальних робіт в офісному приміщення складає 58 480,80 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 58 480,80 грн. втрат, які позивач має здійснити внаслідок ремонтних робіт у власному приміщенні.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
Внутрішньобудинкові системи - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди.
Згідно з ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов'язаний утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.
Зазначені обов'язки виконавця передбачені також і Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 (далі - Правила № 630).
Відповідно до п. 32 Правил № 630 виконавець зобов'язаний, зокрема: проводити два рази на рік перевірку стану внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку із складенням відповідного акта; утримувати внутрішньобудинкові мережі у належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт; усувати аварії та інші порушення порядку надання послуг, а також виконувати заявки споживачів у строк, установлений законодавством та договором.
Наведене кореспондуються також з положеннями Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 (далі - Правила № 76), якими визначено, що періодичність профілактичного обслуговування систем водопроводу, каналізації та гарячого водопостачання у житлових будинках, повинно проводитись не рідше ніж кожні 3-6 місяців.
Згідно з п. 2 Правил № 76 технічним обслуговуванням жилих будинків - є комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання.
Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.
Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків.
Водночас, відповідно до п. 2.1. Правил № 76 одним із обов'язків виконавця є здійснення технічного огляду жилих будинків, що включає проведення планових та позапланових оглядів.
Планові огляди житлових будинків розподіляються на загальні та профілактичні.
Загальні огляди передбачають комплексне обстеження комісією елементів приміщень будинку, а також їх зовнішнього благоустрою з метою визначення технічного і санітарного стану, виявлення несправностей і прийняття рішень щодо їх усунення, а також визначення готовності будинків до експлуатації в наступний період. Загальний огляд проводиться з періодичністю два рази на рік - навесні та восени (весняний та осінній огляди. Форма акта загального огляду жилого будинку наведена у додатку 1.
Профілактичне обслуговування будинків є складовою технічного обслуговування і полягає в усуненні дрібних несправностей елементів будинків з метою забезпечення їх безперебійної роботи, а також попередження порушень санітарно-гігієнічних вимог до приміщень будинків, налагодження та регулювання окремих видів технічних пристроїв.
Згідно з п. 2.3.7 Правил № 76 технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення і зливової каналізації та витрати на виконання цих робіт здійснюються відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 5.3.4 Правил № 76 під час обслуговування системи водопроводу і каналізації необхідно регулярно проводити огляд санітарно-технічного устаткування, водопровідно-каналізаційних систем та будинкових засобів обліку та регулювання води на них, контролюючи промерзання трубопроводів, витік води та ін.
Відповідно до п. 1.6 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 за стан водопровідних мереж, які проходять у технічних підвалах і до яких приєднані внутрішньобудинкові мережі, є відповідальними підприємства та організації, у яких вони перебувають на балансі.
Отже, обов'язок щодо належного утримання внутрішньо будинкових мереж покладається на суб'єктів господарювання, які є балансоутримувачами житлових будинків та надають послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1112 від 10.12.2010 «Про питання організації управління районами в місті Києві» житловий будинок № 7 по вул. П.Лумумби у м. Києві віднесено до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що останній є балансоутримувачем житлового будинку № 7 по вул. П.Лумумби у м. Києві (довідка за № 432-5235 від 02.11.2016).
Крім цього, відповідно до п. 320 розділу «Печерський район» додатку до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30 квітня 2015 року № 442 «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» серед складових структури тарифу на послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території для житлового будинку №7 по вул. Патріса Лумумби міститься технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем : гарячого водопостачання, холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення, зливової каналізації. Суб'єктом господарювання та отримувачем коштів за вказані послуги виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) визначене КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва».
Згідно з ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність складу правопорушення, що включає такі елементи:
1) протиправність поведінки (дії чи бездіяльності) особи;
2) шкідливий результат такої поведінки - шкоду (збитки), їх наявність та розмір;
3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками;
4) вина особи, яка заподіяла шкоду.
Враховуючи предмет позову та обставини даної справи, необхідним фактом, що потребує встановлення, є наявність або відсутність у діях відповідача протиправної поведінки, тобто поведінки, яка не відповідає вимогам закону та призводить до порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) та охоронюваних законом інтересів іншої особи.
Так, протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи. Протиправною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії.
Протиправна бездіяльність полягає в утриманні від певних дій. Протиправною бездіяльністю вважається також поведінка, коли на особу покладено юридичний обов'язок діяти в певній ситуації. Такі обов'язки можуть випливати із правових актів, умов договору, із службових обов'язків.
Під час розгляду справи суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача, а саме невжиття належних і достатніх заходів для організації технічної експлуатації водопровідної мережі, призвела до виникнення аварійної ситуації та залиття приміщень, які належать позивачу.
При цьому, важливим є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою (збитками), оскільки протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав, а шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
За загальним правилом шкода підлягає відшкодуванню: в повному обсязі - відшкодовується як реальна шкода, тобто втрачене або пошкоджене майно в результаті протиправної поведінки правопорушника, так і упущена вигода; особою, яка безпосередньо завдала шкоду.
Законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог статті 1166 Цивільного кодексу України покладено на відповідача.
Відповідачем належними засобами доказування не доведено відсутність у нього вини в тому, що сталось залиття приміщень позивача.
Таким чином, наявні всі складові для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, а саме протиправність поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливий результат такої поведінки - шкоду (збитки), їх наявність та розмір; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина особи, яка заподіяла шкоду.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення шкоди в розмірі 58 480,80 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України,-
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» (01021, м. Київ, пров. І.Марненка, 7, код ЄДРПОУ 35692211) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідроспецмонолітбуд» (01042, м. Київ, вул. П.Лумумби, 7, код ЄДРПОУ 32664459) 58 480 (п'ятдесят вісім тисяч чотириста вісімдесят) грн. 80 коп. шкоди, 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Повне рішення складено 10.11.2016.
СуддяОСОБА_12
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2016 |
Оприлюднено | 15.11.2016 |
Номер документу | 62608609 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Сівакова В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні